29 листопада уряд Литви ухвалив рішення про передачу Україні озброєнь, зокрема й летальних. Йдеться про автомати, кулемети, протитанкове озброєння, боєприпаси та запчастини.
Українська сторона сама звернулася з відповідним запитом про допомогу влітку цього року, наголошують у Вільнюсі.
ВВС Україна поспілкувалася з військовими експертами про те, які наслідки може мати такий крок балтійської країни.
Автомати і набої
В українській армії все більше переймаються питанням набоїв для стрілецької зброї, адже єдиний в Україні патронний завод залишився на території самопроголошеної «ЛНР».
У міністерстві оборони Литви відзначають, що українські військові отримають зброю, яку литовська армія використовувала до того, як приєднатися до НАТО.
Відповідно, тепер вона не відповідає стандартам Північноатлантичного альянсу — наприклад, калібрам набоїв.
Литовські медіа повідомляють, що вартість цього озброєння — близько 2 млн євро.
Більша частина — це автомати Калашникова, 2 млн патронів до них, понад 80 кулеметів, більше десятка мінометів і протитанкове озброєння.
Це вже не перша військова допомога українській армії від Литви.
Наприклад, минулого року українська армія отримала від литовського оборонного відомства більше 150 тонн боєприпасів, зокрема патронів до згаданих автоматів Калашникова.
Тоді російське посольство у Вільнюсі висловило занепокоєння щодо такого кроку Литви, а також назвало його шкідливим для мирних ініціатив на Донабсі та порушенням міжнародних домовленостей щодо торгівлі зброєю.
«Таке тенденційне рішення Вільнюса суперечить багатоплановим міжнародним зусиллям щодо умиротворення ситуації на Донбасі в рамках Мінських домовленостей. Російська сторона вже неодноразово вказувала на неприпустимість подібного роду дій з боку «новоспечених» членів НАТО, які тільки погіршують становище і провокують Київ на силові методи вирішення політичних проблем», — йшлося у заяві.
У Вільнюсі ж наголошують — там чітко дотримуються міжнародних правил та норм ЄС і виключно допомагають Києву відстоювати свій суверенітет.
З 2014 року Литва надає й іншу допомогу українській армії, зокрема медикаментами та тренуванням військових.
Крім того, з осені 2014 року існує спільна Литовсько-польсько-українська бригада, що базується у польському Любліні.
Радянські і «натовські» стандарти
«У сучасних умовах будь-яка допомога важлива, адже Україні так чи інакше доведеться витрачати гроші на таке озброєння», — вважає військовий експерт Центру Разумкова Микола Сунгуровський.
«Тепер на 2 млн євро ЗСУ зможуть закупити, наприклад, радари чи засоби зв’язку», — додає він.
Україна все більше відчуває брак боєприпасів для стрілецької зброї, адже власного виробництва набоїв у неї немає, а єдиний патронний завод залишився в Луганську.
Зброя радянського зразка до цього часу зберігається на арсеналах деяких країн НАТО і є основною для української армії
Аналітик Інституту світової політики Микола Бєлєсков додає: «Передачу систем озброєнь, з якими українці знайомі, можна вважати частковою реалізацією плану, який пропонував президент Potomac Foundation Філіп Кербер у 2014-2015 роках — щоб сусідні країни з Центрально-Східної Європи передали Україні своє радянське озброєння й взамін отримували американське».
Пропозиція полягала у тому, щоб країни, які раніше входили до Варшавського договору і згодом вступили до НАТО, віддали радянські зразки озброєнь Україні. Зброя радянського зразка до цього часу зберігається на арсеналах деяких країн НАТО і є основною для української армії. Натомість Сполучені Штати передавали їм зброю «натовських стандартів». Чи не основною країною-«донором» тут розглядалася Польща.
«Але у новинах не зустрічалось навіть натяків на те, що ця ідея розглядалася в американському уряді», — звертає увагу Микола Бєлєсков. Він вважає, що цього не сталося не лише з політичних причин, а й через те, що США просто не може швидко замінити озброєння армій центральносхідних членів НАТО.
Крім того, та ж Польща вирішила модернізовувати наявні у неї радянські танки Т-72, і гіпотетична передача цих машин Україні фактично втратила шанси на реалізацію.
Реакція Росії
Ще один серйозний обмежувальний фактор — реакція Росії.
У Росії вважають, що передача українській армії летального озброєння може призвести до ескалації конфлікту на Донбасі.
«Постачання зброї дуже-дуже чутливе з політичної точки зору. Багато країн вичікують, щоб не наразитися на якусь відповідь від тієї ж Росії», — каже Микола Сунгуровський.
За його словами, коли мова заходить про постачання зброї Україні — за гроші чи безкоштовно — багато урядів апелюють до Вассенаарських угод, які обмежують передачу озброєнь країнам, де є зони конфліктів.
Утім, Литву, яка визнає згадані угоди, це не зупинило.
Водночас Микола Бєлєсков каже, що Росія може також заборонити продаж Україні певних видів озброєнь, зокрема авіації, як правонаступниця Радянського Союзу.
«Угорщина за дуже символічні гроші готує продаж МіГ-29, які є на озброєнні в ЗСУ. Але одна з умов контракту — дозвіл від тих, хто їх виробляв, тобто Радянського Союзу. Тепер дати згоду на їхній реекспорт має Росія», — пояснює аналітик.
Водночас, аналітик сумнівається у тому, що передача литовської зброї українській армії може спонукати Кремль до аналогічної підтримки озброєнням «ДНР» і «ЛНР» (зараз Москва заперечує будь-яку свою військову підтримку невизнаних республік).
«Для Росії критично важливо не допустити передачі Україні американських летальних озброєнь, що гіпотетично може мати не стільки військові, скільки політичні аспекти — не особливо позитивні для РФ», — вважає Микола Бєлєсков.
Російський МЗС поки ніяк не відреагував на новини про постачання Литвою летального озброєння Україні.
Сама ж передача зброї, за словами представників литовського оборонного відомства, має відбутися «найближчим часом».
В’ячеслав Шрамович, bbc.com
