Важливим чинником бойових можливостей вітчизняної авіації, безумовно, виступає авіаційне озброєння. Нажаль, значна його частина виробництва ще радянських часів, однак українські виробники вже мають низку власних рішень, здатних, в тій чи іншій мірі, забезпечити виконання поставлених завдань.
Тим не менш, в Україні ще є достатньо великий простір для розвитку даного напрямку озброєння.
Основною зброєю дальнього повітряного бою для українських винищувачів Міг-29 та Су-27 є ракета Р-27, яка розроблена в численних варіантах за радянських часів в КБ «Вымпел» (Росія) і серійно випускалась в Києві на заводі «Артем». В Україні Р-27 виробляється в кількох модифікаціях, що відрізняються застосуванням двох типів головок самонаведення: полуактивної радіолокаційної (Р-27Р) та теплової (Р-27Т). При цьому кожна з них може оснащуватися двигунами із збільшеною енергоозброєністю та, відповідно, мають позначення Р-27ЕР та Р-27ЕТ.
Ракета Р-27
Загалом ракети Р-27 призначені для ураження повітряних цілей (високоманеврових літаків, вертольотів і т. п.) в будь-який час доби, у всіх ракурсах при наявності природних та організованих перешкод, на фоні земної та водної поверхонь. Ракети можуть вражати цілі в діапазоні висот від 20 м до 25 км з максимальним перевищенням 10 км при швидкості цілей до 3500 км/год і перевантаженні до 8g. Можливий пуск двох ракет по двом цілям. Р-27Р має дальність пуску 0,5-60 км, Р-27ЕР — 0,5-95 км, Р-27Т — до 50 км, а Р-27ЕТ до 90 км. Ракети сімейства Р-27 виконані за аеродинамічною схемою «качка».
Конструкція модульна: ракети мають однакові бойові частини, блоки керування та енергоживлення, несучі поверхні та рулі.
Ракети дещо поступаються за своїми можливостями американським АІМ-120D та європейським Meteor за дальністю. Однак вони набагато дешевші. Так, наприклад, АІМ-120D коштує 2 млн фунтів, а європейський Meteor — $1 млн. В цей же час вартість Р-27ЕР та Р-27ЕТ близько $400-500 тис.
Ракети Р-27 прийняті на озброєння України. Впродовж 2014 року ПС країни отримали щонайменше 14 таких авіаційних ракет.
Після вторгнення на територію України та подальшого ембарго на всі оборонні торгівлі з Росією, «Артем» був відрізаний від КБ «Вымпел» в Москві, і в даний час компанія спираючись на свої проектні потужності розробляє нову лінійку на базі Р-27. Після виставки «Зброя та безпека 2015» стало відомо, що два українських підприємства ДАХК «Артем» та ТОВ «Радіонікс» розробляють нову ракету Р-27.
Джерела в українській промисловості заявили IHS Jane’s, що базова концепція для Р-27 включає в себе дві основні корективи в конструкцію ракети. По-перше, це установка прискорювача в ракету, щоб дати їй додатковий діапазон і висоту для знищення повітряних цілей. Дана модифікація, зроблена ДАХК «Артем», збільшить дальність польоту ракети. По-друге, ракета буде оснащуватися інфрачервоною (ІЧ) головкою наведення (ГСН), напівактивною радіолокаційною ГСН та матиме протирадіолокаційний дизайн. Розрахункова дальність ракети має збільшитися щонайменше до 110 км.
Ракета "Альта"
Є в Україні і власні більш сучасні розробки. Мова йде про проекти ДП «ДержККБ «Луч», зокрема керована ракета класу «повітря-повітря» ближнього повітряного бою «Грань» та керована ракета класу «повітря-земля» з радіолокаційною системою самонаведення «Альта». Ракети вперше були презентовані ще у 2007 році, однак нажаль в серію не пішли.
Ракета «Грань» має інфрачервону головкою самонаведення, неконтактний радіолокаційний датчик цілі в міліметровому діапазоні і керованим вектором тяги двигуна. Призначена для перехоплення і ураження високоманеврових засобів повітряного нападу. При цьому максимальна швидкість цілі має становити не більше 2700 км/год, а дальність її ураження від 20 до 20 000 м на висоті до 20 км.
«Альта» є першим вітчизняним комплексом з комбінованою системою наведення — з телеорієнтуванням в промені квантового генератора з автономним самонаведенням за допомогою активної радіолокаційної головки самонаведення. На початковому етапі наведення здійснюється по лазерному променю, а на кінцевому — за допомогою системи самонаведення. Ракета може вражати як нерухомі, так і рухомі цілі на відстані до 12 км. Бронепробиття за динамічним захистом складає 1200 мм.
Також ДП «ДержККБ «Луч» створений протитанковий ракетний комплекс «Бар‘єр-В» для модернізації вертольотів Мі-24. Свого часу підприємство взяло участь у модернізації вертольотів Мі-24 в інтересах ВПС Азербайджану. В результаті спільної роботи з ДП «Авікон» та Південно-Африканською компанією Paramount Advanced Technologies з’явилась нова модернізація вертольоту — Мі-24G Super Hind, оснащена українським протитанковим ракетним комплексом «Бар’єр-В».
Комплекс складається з протитанкової керованої ракети (ПТКР) в транспортно-пусковому контейнері (ТПК) та лазерного каналу керування в оптико-прицільній станції. «Бар’єр» призначений для ураження нерухомих та рухомих сучасних броньованих цілей, що мають комбіновану, рознесену чи монолітну броню, в тому числі з динамічним захистом, а також малорозмірних цілей типу довготривалих вогневих точок, танк в окопі, легкоброньованих об’єктів та вертольотів.
Максимальна дальність стрільби складає 7500 метрів, а рівень бронепробиття броньованого об’єкту за динамічним захистом становить 800 мм
Ми 24Г
Крім того, вітчизняні виробники пропонують розробки в сфері авіаційних бомб. Знову ж таки, ДП «ДержККБ «Луч» розробила кориговану авіаційну бомбу, яка призначена для ураження наземних цілей типу залізничних мостів, залізобетонних сховищ, злітно-посадочних смуг, РЛС, позицій ОТР, ЗРК, а також надводних цілей в горизонтальному польоті, пікіруванні і кабрируванні носія з реалізацією принципу «скинув-забув».
Бомба оснащена телевізійною головкою самонаведення, що забезпечує захват цілей під носієм та автоматичне наведення в автономному польоті.
Дальність застосування бомби складає з висоти 0,5 км до 8 км, а з висоти 5 км — до 20 км. Точність наведення на ціль становить 3-5 м.
Українські розробники, також пропонують власну версію перетворення вільнопадаючих бомб в кореговані. Йдеться про блок аеродинамічного керування «Адрос» БАУ-01К, який розроблений у київській НВФ «Адрон» і сьогодні проходить завершальну стадію випробувань.
Авіаційні бомбові постріли калібрів 500, 250 і 100 кілограмів, укомплектовані блоком аеродинамічного керування «Адрос» БАУ-01К призначені для ефективного ураження нерухомих, як правило, малорозмірних і захищених наземних цілей. Ефективність влучення бомби в ціль досягається за рахунок усунення початкової помилки прицілювання і відхилень бомби від розрахункової траєкторії, що викликані різними факторами, які не враховуються під час прицілювання.
Блок аеродинамічного керування «Адрос» БАУ-01К
Управління авіаційною бомбою здійснюється створенням аеродинамічних сил і моментів під час відхилення двох пар аеродинамічних поверхонь (рулів), розташованих на блоці аеродинамічного керування. Координати цілі вводяться в блок управління під час підготовки до польоту.
Керований бомбовий постріл складається з авіаційної бомби, блоку аеродинамічного керування «Адрос» БАУ-01К, який встановлений в головну втулку для детонатора, додаткових аеродинамічних поверхонь, які збільшують площу стабілізатора, і донного авіаційного детонатора ударного типу.
Можливі різні варіанти бомбових пострілів, утворені на основі авіаційних бомб, які мають дві (головну і донну) втулки для детонаторів. Це, наприклад, фугасні авіаційні бомби ФАБ-500 М-54 і ФАБ-250 М-54, осколково-фугасні авіаційні бомби ОФАБ-250-270 і ОФАБ-100-120 з блоком БАУ-01К і детонатором ударної дії.
Бомбовий постріл підвішується на зовнішніх балкових тримачів літака. Сигнал на включення управління видається через механізм зведення підривника при відділенні бомби від літака.
Незважаючи на бажання вітчизняних виробників розробляти і виробляти сучасні зразки авіаційного озброєння в межах наявних можливостей, практичної реалізації окремих проектів не відбувається. Досі акцент робиться, переважно, на удосконаленні наявного парку ракет.
Автор: manager
