Через кілька місяців після укладення Мінських домовленостей, що мали на меті встановлення миру на Донбасі, президент України Петро Порошенко каже про перші години, коли не гинули українські військові.
Це ще раз доводить, що в Мінську не було ніякого миру – а було зафіксовано розведення військ. Україна не могла протистояти російським збройним силам, які були готові підтримати бойовиків. А Путін прагнув зберегти вогнище напруженості у вигляді так званих «народних республік».
Через кілька місяців після Мінська стало ясно, що вогнище напруженості себе не виправдовує – незважаючи на постійні провокації на лінії розмежування військ, обстріли аеропорту в Донецьку і дамоклів меч великої війни. Відмова України від фінансування територій, які не перебувають під її контролем, поставила перед російським керівництвом завдання їхнього забезпечення – що не так вже просто в умовах ймовірного економічного краху. Можливо, цей крах – головне, що змушує Путіна проявити стриманість.
Виникає, однак, питання: чи надовго це заспокоєння? Чи не чекає російський президент у відповідь на припинення диверсій і вбивств українських громадян визнання «народних республік», відновлення їхнього утримання Києвом і політичних поступок. І якщо нічого цього не буде – хто може перешкодити Путіну знову віддати своїм маріонеткам наказ загострити ситуацію?
Тільки час. Погіршення економічного становища Росії може поставити хрест на реваншистських амбіціях її керівництва і шовіністичних настроях суспільства. Рядовим росіянам, отруєним офіційною пропагандою, потрібно буде вчитися виживати в нових умовах. А владі доведеться мати справу з фінансовим крахом, зупинкою підприємств, товарним дефіцитом, соціальними заворушеннями. Тобто – не до війни.
В Україні багато хто вже закликає не пов’язувати виживання країни з майбутньою політикою Росії. Це небезпечна помилка. Ніякі реформи не увінчаються успіхом, якщо доведеться постійно воювати. Ніякі інвестиції не прийдуть в країну, якщо інвестори будуть боятися війни. Запорука виживання України – крах російського політичного режиму або хоча б зниження градуса його агресивності. І в цьому сенсі будь-який мирний перепочинок працює на нас, а не на Путіна.
Віталій Портников
