США та ЄС запровадили нові санкції проти Росії. Цього разу йдеться про економічні, тобто секторальні санкції. Під їхнім прицілом опинилися російські державні банки, оборонний сектор та нафтова промисловість. Нижче п’ять речей, які потрібно знати про вплив західних санкцій на російську економіку.
Фахівці відзначають, що першими на собі ефекти від покарань за підтримку сепаратистів відчують фінансові та фондові ринки Російської Федерації.
У довгостроковій перспективі під впливом санкцій Росія втрачатиме національну конкурентоспроможність у глобальному контексті, переконують вони.
Наскільки боляче санкції ударять по Росії?
Останній раунд санкцій був запущений, коли російська економіка й без того перебувала у хиткому становищі. Події навколо Україну змусили інвесторів нервувати та спричинили масовий відтік капіталів із Росії: цей відтік сягнув 75 мільярдів доларів цього року. Це більше, ніж за весь 2013 рік. Як наслідок, рубль знецінився на 9 відсотків, а ціни на імпортовані товари зросли.
Однак нові санкції, які вперше стосуються не лише окремих компаній чи осіб, а російської економіки в цілому, можуть ще більше послабити цю економіку. Вони просто драматично обмежать доступ країни до західних ринків капіталів та нових західних технологій, двох речей, яких Росія потребує понад усе, щоб забезпечити зростання власної економіки.
«Наш прогноз щодо економічного зростання в Росії до ухвалення нових санкцій становив лише 0,2 відсотка на 2014 рік, тобто вже дуже близько до нуля», – розповів старший економіст британської консалтингової фірми Oxford Economics Адам Слатер. «Із запровадженням цих нових санкцій виникає така небезпека, що цього року Росія матиме негативні показники економічного зростання», – додає він.
Слатер вважає, що небезпека негативних змін не обумовлюється лише безпосереднім впливом нових санкцій як таких. Ці санкції, які Захід поступово розширює, відлякуватимуть інвесторів.
Вони сигналізують, що Росія – це місце, куди інвестувати не можна. Або ж воно є ризикованим
Адам Слатер
«Вони сигналізують, що Росія – це місце, куди інвестувати не можна. Або ж воно є ризикованим, оскільки санкції можуть розширити», – зауважує він.
Чи матимуть санкції негайний вплив на російську економіку?
Найшвидше вплив санкцій відчує на собі фінансовий сектор Росії. І американські, і європейські санкції суттєво обмежують доступ російських державних банків до західних ринків капіталів, що наразі є їхнім найбільшим джерелом іноземних фінансів.
Під впливом санкцій фірмам ЄС та США заборонено надавати ключовим державним банкам Росії фінансування на період, довший за 90 днів. Це суттєво обмежить можливості банків фінансувати основні довготермінові проекти розвитку.
«Більшість проектів потребують довготермінових інвестицій, що є надто актуальними, зважаючи на нинішній стан російської економіки. Але віднині російські державні банки не матимуть доступу до таких фінансів», – зауважує економіст данського банку Danske Bank, що спеціалізується на Росії, Володимир Міклашевський.
Зменшення західних інвестицій у державних банках може мати відчутний ефект для всієї російської економіки. На всіх її рівнях існує гостра потреба у фінансах.
Щоб це проілюструвати, достатньо навести цифри російських позик на зовнішніх ринках. Британське видання Financial Times у матеріалі від 30 липня пише, що російські державні банки у найближчі 12 місяців повинні будуть повернути близько 33 мільярдів доларів зовнішніх позик і кредитів. Російський не фінансовий сектор за цей час муситиме повернути 41 мільярд доларів. Приватні компанії та банки – 87 мільярдів доларів.
Яким буде довгостроковий вплив санкцій?
Довгостроковий вплив санкції матимуть насамперед на енергетику. Запроваджені санкції, які обмежують доступ російського енергетичного сектору до нових західних технологій. У короткостроковій перспективі це не матиме руйнівного характеру, проте в довгостроковій – позначиться на конкурентоспроможності російської економіки.
Санкції не зачіпають газовий сектор російської економіки, який забезпечує близько третини потреб ЄС у імпорті газу. Але вони напряму стосуються нафтового сектору, чиє зростання стимулювало відновлення російського господарства після розпаду СРСР.
Обмеження доступу до західних технологій свердління може бути особливо болючим, тому що Росія наразі розробляє запаси вуглеводнів у Арктиці, а також запаси сланцевого газу, які мають замінити виснажені нафтові родовища в Сибіру.
Чи може Москва знайти альтернативи Заходу?
Захід сподівається, що його санкції проти Росії принесуть успіх. Москва не зможе знайти деінде співставні альтернативні джерела фінансів та технологій.
Кремль уже намагався похитнути цю віру Заходу, вдавшись до пошуків нових капіталів та енергетичних ринків в інших частинах світу, зокрема в Китаї. Там також спробували посилити позиції групи країн BRIC (Бразилія, Росія, Індія, Китай). Ці країни домовилися у березні заснувати спільний банк розвитку.
Але фінансові експерти стверджують, що азійські ринки капіталів не можуть забезпечити російську економіку усіма інвестиціями, яких вона потребує. Річ у тім, що на азійських ринках домінують державні інвестори, а не приватні. Саме останні забезпечують гнучкість та широту можливостей західних ринків.
«Приватні інвестори більш готові брати на себе додаткові ризики, їх цікавить більшість секторів. Водночас, сфера зацікавлень державних інвесторів з Китаю, великих державних корпорацій, є значно меншою, – пояснює Міклашевський. – Їх може цікавити енергетичний сектор, проте, приміром, аж ніяк не роздрібна торгівля».
Схоже, Азія не може надати Росії нові сучасні технології, які мають західні нафтові компанії.
«Китайські компанії не зможуть прийти на допомогу й забезпечити поставки технологій видобутку сланцевого газу, які раніше могли постачати західні компанії. Тепер ці можливості заблоковані, – зауважує експерт Ради зовнішніх відносин у Нью-Йорку Мішель Леві. – Китай може забезпечити капіталами, людьми. Але він не зможе заповнити пробіли в технологіях».
Чи не спричинять санкції збитки й для США та ЄС?
Після того, як Брюссель оголосив нещодавно нові санкції проти Росії, посадовці у деяких країнах ЄС попередили своїх громадян, що їм, імовірно, доведеться заплатити економічну ціну за запровадження санкцій проти Російської Федерації, третього за величиною торговельного партнера Євросоюзу.
Філіп Хеммонд
Британський міністр закордонних справ Філіп Хеммонд зауважив, що може бути «болісно», але це варте того, щоб приборкати «російську агресію».
Онлайн-видання EU Observer, що висвітлює політику Євросоюзу, процитувало дипломата з ЄС, який у приватній розмові 28 липня повідомив, що Європейська комісія очікує такі збитки: 40 мільярдів євро цього року, 50 мільярдів євро в наступному. Очікується, що Росія відповість забороною на торгівлю певними європейськими товарами.
У світлі таких перспектив, російська наглядова інстанція «Россільгоспнагляд» 30 липня оголосила заборону на імпорт більшості фруктів та овочів із Польщі. Росія щороку закуповувала в ЄС фрукти й овочі на суму понад 2 мільярди євро. Там заперечують, що це рішення щодо Польщі якось пов’язане із санкціями.
Але при цьому всьому ті труднощі, яких може зазнати кожна окрема країна ЄС, є незначними порівняно з тими, яких зазнає сама Росія. В інфографіці, підготовленій німецьким виданням Der Spiegal показано, що експорт до Росії становив менш ніж 4 відсотки всієї зовнішньої торгівлі для більшості країн Євросоюзу й сягав понад 10% лише для тих країн, які безпосередньо межують з Російською Федерацією.
Багато країн-членів ЄС стануть вразливими перед Росією, якщо та вдасться до енергетичної війни. Проте вони запевняють, що Кремлю конче потрібно зберегти європейський ринок як найбільш прибутковий і важливий для неї. Це стримуватиме його від такого прямого конфлікту.
На Росію припадає менше одного відсотка експорту США. Більш того, ця країна не імпортує російський газ чи нафту. Все це убезпечує Америку від впливу зустрічних негативних кроків з боку Росії.
Жанна Безп’ятчук
