Інформація щодо поточних втрат рф внаслідок санкцій, станом на 28.05.2026
1. Мінфін рф готує скорочення бюджетних витрат через погіршення економічної ситуації та зростання дефіциту.
— Влада переглядає параметри бюджету на тлі зміни макроекономічних умов і необхідності концентрувати ресурси на війні та силовому блоці. Під скорочення можуть потрапити майже всі напрямки, окрім соціальних виплат і витрат на оборону та безпеку.
— Серед ризикових статей — інфраструктурні проєкти, підтримка регіонів, субсидії бізнесу, держпрограми та витрати на держапарат. Також планується урізати бюджетні кредити регіонам: якщо за останні чотири роки суб’єкти рф отримали 1,1 трлн рублів, то у 2026–2030 роках їм обіцяють лише 750 млрд.
— У російському уряді вже визнають, що резерви вичерпуються. Частка бюджетних витрат за останні роки зросла з 16,6% до 20% ВВП, а дефіцит федерального бюджету за січень–квітень досяг 5,8 трлн рублів — це в 1,6 раза більше від плану на весь рік.
— Вже цього року уряду доведеться скоротити витрати на 300–700 млрд рублів через різке уповільнення економіки. Прогноз зростання ВВП рф на 2026 рік знижено з 1,2% до 0,4%.
— Попри тимчасове зростання нафтових доходів через кризу на Близькому Сході, кремль не планує спрямовувати додаткові кошти на латання бюджетної діри. Їх хочуть перекинути до Фонду національного добробуту, резерви якого стрімко скорочуються.
2. Удари українських дронів по російських НПЗ дедалі сильніше впливають на паливний сектор росії.
— За даними росстату, у квітні 2026 року виробництво коксу та нафтопродуктів у росії обвалилося на 12,3% порівняно з березнем і на 9,2% у річному вимірі. Спад пов’язаний насамперед із серією атак на нафтопереробну інфраструктуру.
— За оцінками, лише у квітні українські сили понад 20 разів атакували об’єкти нафтової галузі, включно щонайменше з дев’ятьма НПЗ. П’ять великих заводів були змушені повністю або частково зупиняти виробництво: «Норсі», Туапсинський, Новокуйбишевський, Сизранський НПЗ та «Пермнефтеоргсинтез». Туапсинський НПЗ, який входить до десятки найбільших у росії, взагалі не працював другу половину квітня після удару 16 числа.
— Ще раніше пошкодження отримав «Киришинефтеоргсинтез» у ленінградській області — один із трьох найбільших НПЗ країни. Підприємство змогло частково відновити роботу лише наприкінці квітня.
— Загалом за перші чотири місяці року виробництво нафтопродуктів у росії вже скоротилося на 2,7%. Атаки по НПЗ поступово перетворюються на системний фактор тиску на російську економіку.
— Збої у переробці б’ють не лише по експортних доходах кремля, а й по внутрішньому ринку пального, де влада вже була змушена вводити обмеження на експорт бензину.
3. Атаки українських дронів на російські НПЗ у травні стали системними та дедалі сильніше б’ють по паливному сектору рф.
— За оцінками, під удари потрапили потужності, які забезпечують понад 30% виробництва бензину та близько 25% дизельного пального в країні. На цьому фоні ціни на бензин у росії продовжують зростати.
— За тиждень АІ-92 на Петербурзькій біржі подорожчав на 2%, а АІ-95 — на 3%. У річному вимірі зростання ще помітніше: бензин коштує вже на 19–24% дорожче, ніж торік.
— Росстат приховав офіційну статистику виробництва пального ще у 2022 році, тому реальний масштаб проблем у галузі оцінити дедалі важче. Водночас, ринок реагує не лише на фактичні втрати, а й на страх подальших ударів та ризик дефіциту.
— 20 травня продажі бензину на Петербурзькій біржі впали до мінімуму за три роки. Обсяг незадоволених заявок перевищив фактичні продажі, що стало ще одним сигналом напруження на ринку.
— Попри спроби применшити наслідки атак, проблеми для галузі стають дедалі очевиднішими. Частина НПЗ змушена скорочувати завантаження або тимчасово зупиняти окремі установки, а ремонт після ударів потребує додаткових витрат і часу.
4. Зростання промислового виробництва в рф у квітні знову сповільнилося.
— Промвиробництво збільшилося лише на 1,9% у річному вимірі після 2,3% у березні. За підсумками перших чотирьох місяців року зростання становило лише 0,7%. Ситуація залишається слабкою навіть попри низьку базу порівняння та масштабне вливання коштів у військово-промисловий комплекс.
— Основним джерелом зростання залишаються галузі, пов’язані з війною: виробництво транспортного обладнання, включно з авіацією та суднобудуванням, а також металевих виробів для оборонної промисловості.
— Водночас видобувний сектор уже демонструє спад. У квітні видобуток корисних копалин скоротився на 0,4% після зростання у березні. На цьому тлі Мінекономрозвитку рф різко погіршило прогноз промислового зростання на 2026 рік — з 2,3% до лише 0,6%.
— Проблеми російської промисловості накопичуються вже не перший рік. У 2025 році темпи зростання промвиробництва впали майже вчетверо — до 1,3% проти 5,1% роком раніше. При цьому спад був зафіксований у 21 із 28 ключових галузей економіки, а зростання зберігалося переважно лише у секторах, пов’язаних із військовими замовленнями.
— Це свідчить про дедалі сильнішу залежність економіки рф від війни та оборонних витрат, тоді як цивільні галузі продовжують втрачати темпи через санкції, дефіцит інвестицій і загальне погіршення економічної ситуації.
5. російський паливний ринок дедалі сильніше залежить від зовнішніх поставок навіть у сегменті бензину, який москва традиційно вважала повністю забезпеченим власною переробкою.
— У травні білорусь різко наростила продажі бензину на Петербурзькій біржі: за період з 1 по 22 травня обсяг реалізації сягнув 17,3 тис. тонн — майже у 58 разів більше, ніж роком раніше. Формально ці обсяги не здатні кардинально змінити баланс ринку.
— Навіть поставки на рівні 2 млн тонн на рік покривали б лише близько 5% споживання бензину в рф. Але сам факт зростання імпорту демонструє, наскільки чутливим став російський ринок до перебоїв у роботі НПЗ після регулярних атак українських дронів і хвилі ремонтів на нафтопереробних заводах.
— Білоруські постачальники скористалися ситуацією та почали продавати ресурс за значно вищими цінами. У травні білоруський АІ-92 торгувався по 96–97,5 тис. рублів за тонну — суттєво дорожче за російський бензин.
— Це свідчить про локальний дефіцит і готовність російських трейдерів переплачувати за швидкі поставки в умовах нестабільної внутрішньої переробки. Проблема для кремля полягає в тому, що імпорт із білорусі не здатен стабілізувати ринок у довгостроковій перспективі.
— Через невеликі обсяги та високу собівартість такі поставки можуть лише тимчасово закривати окремі дефіцити. Якщо атаки на НПЗ продовжаться, а заводи й надалі працюватимуть із перебоями, тиск на ціни та ризики нестачі пального в рф лише посилюватимуться.
6. У росії стрімко погіршується ситуація з виплатою зарплат, причому проблеми дедалі сильніше зачіпають уже не лише приватний сектор, а й бюджетників.
— За даними Росстату, станом на квітень прострочена заборгованість із зарплат у країні сягнула 2,879 млрд рублів — це на 35% більше, ніж місяць тому, і майже вдвічі більше, ніж рік тому. Найбільш тривожний сигнал для кремля — проблеми почалися у бюджетній сфері.
— Заборгованість через «несвоєчасне отримання коштів із бюджетів» за квітень підскочила у 62 рази, а за рік — більш ніж у 3,6 тисячі разів, до 787,6 млн рублів. Майже вся ця сума припадає на регіони, де місцеві бюджети дедалі гірше справляються з фінансовим навантаженням.
— Фактично йдеться про наслідки глибокої бюджетної кризи в регіонах рф. Минулого року сукупний дефіцит регіональних бюджетів став рекордним і досяг 1,5 трлн рублів.
— На тлі уповільнення економіки, падіння доходів і зростання воєнних витрат ситуація продовжує погіршуватися. Для російської влади це особливо небезпечно, оскільки затримки зарплат бюджетникам традиційно вважаються одним із найбільш чутливих соціальних індикаторів.
— Це свідчить, що ресурси дедалі активніше перетікають на фінансування війни, тоді як регіони втрачають можливість підтримувати навіть базові соціальні виплати.
7. Щонайменше 30 компаній із Китаю, Індії, Туреччини, ОАЕ, Казахстану та інших країн у 2025 році постачали до росії авіадеталі, закуплені у західних виробників.
— Більшість таких операцій прямо суперечать санкційним обмеженням. Китай за період із березня 2022-го до лютого 2026 року експортував до росії авіакомплектуючих щонайменше на $961 млн — більш ніж у чотири рази більше, ніж до початку повномасштабної війни.
— Водночас дедалі помітнішу роль почали відігравати індійські компанії. Зокрема, фірма Marine Equipments Centre (MEC) з міста Кочин різко збільшила обсяги торгівлі авіадеталями після 2022 року.
— Якщо до війни компанія експортувала комплектуючих лише на $172 тис., то за останні чотири роки — вже на $41,5 млн, переважно для групи «Аерофлот». Загалом MEC поставила російським авіакомпаніям запчастин більш ніж на $41 млн. Деталі продавалися за завищеними цінами, що свідчить про зростання вартості обходу санкцій для російського авіасектору.
— Попри офіційні заяви кремля про «імпортозаміщення», російська цивільна авіація критично залежить від західної техніки та іноземних комплектуючих. Із 838 пасажирських літаків у російському флоті 460 — це Boeing та Airbus, які без постійного доступу до запчастин швидко втратили б придатність до польотів.
8. У Чорному морі біля узбережжя Туреччини дрони атакували одразу три танкери, які раніше перевозили російську нафту та нафтопродукти.
— Інцидент стався на тлі зростаючих ризиків для російського «тіньового флоту», який москва використовує для обходу санкцій і підтримки нафтового експорту. Танкер James II під прапором Палау зазнав атаки приблизно за 80 км від турецького району Тюркелі. Судно йшло без вантажу.
— Ще два танкери — Altura та Velora під прапором Сьєрра-Леоне — були атаковані під час перевалки вантажу між суднами. Туреччина направила до району катери берегової охорони. Повідомляється, що члени екіпажів не постраждали.
— Усі три судна раніше використовувалися для транспортування російської нафти та перебувають під санкціями. Altura і Velora перевозили нафту «Роснефти» та потрапили під санкції єс ще у жовтні 2025 року. Пізніше обмеження проти них також запровадили Велика Британія, Швейцарія та Канада.
— Танкер James II використовувався для експорту російської нафти й нафтопродуктів із червня 2024 року, а у травні 2025 року потрапив під британські санкції.
Інформація щодо поточних втрат рф внаслідок санкцій, станом на 29.05.2026
1. Українські дрони в ніч на 29 травня завдали масованого удару по об’єктах паливно-енергетичної інфраструктури рф.
— Під атакою опинилися Волгоградська та Ярославська області, де розташовані важливі підприємства російського нафтового сектору.
— Однією з головних цілей став найбільший нафтопереробний завод регіону — «Лукойл-Волгограднефтепереработка». Потужність підприємства перевищує 15 млн тонн нафти на рік.
— Завод виробляє бензин, дизельне пальне, авіапаливо та інші нафтопродукти, які мають стратегічне значення для економіки та військової логістики рф. Це вже щонайменше десята атака на підприємство від початку повномасштабної війни. Після удару в лютому завод був змушений повністю зупинити роботу.
— Окрім цього, безпілотники атакували Ярославль, де зафіксовано влучання у промислові об’єкти.
2. Ще один російський нафтовий порт на Чорному морі опинився під ударом українських безпілотників.
— У ніч на 29 травня дрони атакували Краснодарський край рф та вразили нафтоналивний порт Темрюк, який є важливим елементом експортної інфраструктури російського паливного сектору. Після падіння уламків БПЛА на території порту виникла пожежа.
— Це вже другий великий російський порт на Чорному морі, який загорівся внаслідок атак дронів лише за один тиждень. Раніше пожежа була зафіксована у Новоросійську — ключовому нафтовому порту рф, через який проходить значна частина морського експорту нафти та нафтопродуктів.
— Порт Темрюк уже неодноразово зазнавав атак. У грудні 2025 року безпілотники двічі вдарили по об’єкту: після однієї з атак загорілися резервуари з нафтопродуктами, а пожежа охопила 2 тис. кв. м.
— Раніше також був пошкоджений термінал перевалки скраплених вуглеводневих газів, через який росія та Казахстан експортують сировину.
3. Україна блокує російський сухопутний коридор до окупованого Криму.
— Українські дрони дедалі сильніше підривають логістику російської армії на окупованих територіях. Під контролем безпілотників ЗСУ фактично опинилася федеральна траса Р-280 «Новоросія», яку росія використовує як ключовий «сухопутний міст» до окупованого Криму.
— Саме цією магістраллю кремль постачає озброєння, паливо, боєприпаси та інші вантажі для російських військ на південному фронті — у Херсонській та Запорізькій областях. Тепер уздовж траси дедалі частіше залишаються спалені вантажівки та знищена техніка після ударів українських безпілотників.
— Масовані атаки свідчать про стрімке зростання можливостей української дронової програми та масштабів виробництва безпілотників. З початку весни українські удари середньої дальності суттєво послабили російську систему ППО в регіоні.
— Це дало змогу дронам майже безперешкодно діяти над тимчасово окупованими територіями. Посилення ударів по транспортних артеріях створює дедалі більші проблеми для окупаційних військ та ускладнює постачання ресурсів до Криму.
4. Витрати росії на війну проти України у 2026 році вже перевищили початкові бюджетні плани щонайменше на 2 трлн рублів, або приблизно на $28 млрд.
— кремль змушений екстрено шукати додаткові ресурси для фінансування війни. У лютому мінфін звернувся до уряду з вимогою заморозити частину цивільних витрат, щоб перекрити зростаючі воєнні потреби. При цьому у так званому «негативному сценарії» додатковий дефіцит через війну може зрости вже до 4 трлн рублів і зберігатися щонайменше до 2028 року.
— Попри рекордні витрати на оборону та безпеку — 16,84 трлн рублів, або майже 40% усього бюджету — російська фінансова система дедалі сильніше стикається з дефіцитом ресурсів. За перші чотири місяці 2026 року дефіцит федерального бюджету вже досяг 5,9 трлн рублів — це найбільший показник від початку повномасштабної війни.
— Фактично кремль переходить до режиму прихованого секвестру. Уряд уже вимагає скорочення «несуттєвих» витрат, а під удар потрапляють державні закупівлі, субсидії бізнесу, фінансування держустанов та регіональні програми.
— Соціальні та військові витрати при цьому офіційно залишаються недоторканними, що лише посилює перекіс економіки у бік війни. російська влада дедалі активніше перерозподіляє ресурси на користь військових потреб коштом цивільного сектору.
— Це означає подальше посилення тиску на регіони, бізнес і населення рф, а також підвищує ризики нових податків, урізання програм підтримки та поглиблення бюджетної кризи в найближчі роки.
5. російська промисловість дедалі виразніше демонструє ознаки виснаження.
— За даними Центробанку рф за перший квартал 2026 року, завантаження виробничих потужностей у секторі інвестиційного машинобудування обвалилося до 68% — проти 73% наприкінці минулого року. Це найгірший показник за останнє десятиліття.
— Фактично кожен третій верстат у галузі простоює. Падіння одразу на п’ять відсоткових пунктів за квартал свідчить уже не про тимчасове уповільнення, а про системну кризу.
— Особливо показово, що проблеми охопили саме сектор інвестиційного машинобудування — галузь, яка виробляє обладнання та технологічні лінії для інших секторів економіки. Саме вона має забезпечувати майбутнє промислове зростання, але зараз дедалі більше потужностей просто припадають пилом.
— Видимість стабільності в російській економіці підтримується переважно дорогими нафтовими доходами та масштабними державними витратами, зокрема у будівництві й оборонному секторі. Однак базові механізми довгострокового розвитку продовжують руйнуватися.
— Коли третина виробничих ліній простоює, країна втрачає до одного відсоткового пункту потенційного зростання ВВП на роки вперед. Відмова від оновлення обладнання та скорочення інвестицій означають, що економіка рф не накопичує ресурси для розвитку, а поступово «проїдає» залишки старої індустріальної бази.
— Тиша у цехах сьогодні дедалі більше нагадує не тимчасову паузу, а симптом глибокої деградації російської промисловості, яка втрачає здатність підтримувати власне виробництво без постійних вливань державних коштів.
6. росіяни дедалі глибше занурюються у боргову кризу: у 2025 році громадяни рф позичили у ломбардів рекордні 412 млрд рублів — на третину більше, ніж роком раніше. Про це повідомив Центробанк рф.
— Для порівняння: у 2023 році обсяг таких позик становив 239 млрд рублів, що свідчить про стрімке погіршення фінансового становища населення. За рік росіяни уклали майже 19 млн договорів позики з ломбардами — на 13% більше, ніж у 2024-му. Водночас кількість самих клієнтів зросла лише на 3%, до 2,16 млн осіб.
— Це означає, що багато громадян змушені звертатися по «швидкі гроші» неодноразово, перекриваючи старі борги новими позиками. Майже 95% усіх угод у ломбардах оформлювалися під заставу ювелірних виробів. На фоні зростання цін на золото середній розмір позики збільшився з 21 тис. до 27 тис. рублів.
— Фактично росіяни дедалі частіше закладають особисті цінності, щоб отримати доступ до готівки. Навіть автомобілі, які традиційно вважаються більш серйозним активом, почали частіше використовувати як заставу: обсяг таких позик зріс на 16% за рік.
— Сплеск попиту на послуги ломбардів відображає падіння реальних доходів населення, зростання кредитного навантаження та посилення фінансового тиску всередині країни.
7. Євросоюз посилює тиск на Сербію через росіян, які масово переїжджають до країни після початку повномасштабної війни проти України.
— Брюссель вимагає від Белграда скоротити видачу посвідок на проживання та паспортів громадянам рф і привести міграційну політику до стандартів ЄС. ЄС наполягає на зменшенні видачі документів росіянам щонайменше на 50% та погрожує наслідками, зокрема можливим скасуванням безвізу для сербів.
— Також від Сербії вимагають припинити авіасполучення з рф, відмовитися від контракту з «Газпромом» і запровадити візовий режим для росіян. У ЄС побоюються, що Сербія стала хабом для обходу санкцій: після початку війни тисячі росіян переїхали туди для бізнесу, відкриття рахунків та доступу до Європи.
— У Брюсселі дедалі чіткіше заявляють, що зближення Сербії з ЄС неможливе без дистанціювання від москви.
