Поточні втрати рф внаслідок санкцій, станом на 23.04.2026​

1. Вже третій за тиждень нафтопереробний завод у росії зупинив роботу після атаки безпілотників.

— Сизранський НПЗ, що належить «Роснефти», був змушений призупинити переробку нафти після пошкодження технологічного обладнання під час атаки БПЛА 18 квітня.

— За їхніми даними, на підприємстві аварійно зупинено установку первинної переробки нафти АВТ-6. Саме вона забезпечує близько 71% загальної потужності заводу, який може переробляти до 8,5 млн тонн нафти на рік. Потужність цієї установки становить приблизно 17,1 тис. тонн на добу. Ремонт, ймовірно, триватиме від одного до двох тижнів.

— Сизранський НПЗ входить до самарської групи «роснефти». Минулого року підприємство виробило близько 800 тис. тонн бензину та 1,5 млн тонн дизельного пального.

— Це вже третій випадок зупинки російських НПЗ за останній тиждень.

2. У ніч на 23 квітня Україна завдала серії ударів безпілотниками по об’єктах паливно-енергетичного комплексу на території росії — під Самарою, у Нижньогородській області та в окупованому Криму.

— У Новокуйбишевську Самарської області під удар потрапило промислове підприємство «Роснефти» — Новокуйбишевський нафтопереробний/нафтохімічний комплекс. За повідомленнями з відкритих джерел, на території підприємства виникла пожежа. Раніше воно розглядалося як важливий майданчик виробництва нафтохімічної продукції, що використовується, зокрема, у вибухових компонентах.

— У Нижньогородській області дрони атакували нафтоперекачувальну станцію «Горький» у районі Кстова. Місцеві жителі повідомляли про вибухи та пожежу, після яких у районі об’єкта піднявся густий дим. Станція входить до системи магістральних нафтопроводів «Транснафти» і є одним із ключових вузлів транспортування нафти.

— Окремо повідомляється про удар по нафтобазі у Феодосії в окупованому Криму. За даними спостережних каналів, зафіксовано кілька влучань і подальше займання. російська влада підтвердила сам факт атаки безпілотників, заявивши про збиття частини дронів, однак деталі наслідків не розкрила.

— Серія ударів вкотре демонструє зростаючу вразливість російської енергетичної інфраструктури, яка залишається одним із ключових елементів фінансування війни проти України.

3. росія опрацьовує запровадження податку на надприбутки для сировинних компаній і банків, намагаючись закрити зростаючий бюджетний розрив, спричинений витратами на війну.

— Мінфін рф розглядає можливість вилучення частини доходів у найбільш прибуткових секторів, зокрема у виробників металів і золота, таких як «Полюс» і «Норильський нікель», а також у банківського сектору, який зберігає високу маржинальність попри загальне уповільнення економіки.

— Ініціатива виникає на тлі погіршення макроекономічної динаміки: у першому кварталі 2026 року фіксуються ознаки скорочення ВВП, а промислове виробництво вже знизилося майже на 2%, що стало першим спадом за останні два роки.

— Додатковим сигналом деградації економічного середовища стало падіння індикаторів ділової активності в негативну зону, що свідчить про зниження інвестиційного попиту та загальну втрату впевненості бізнесу.

— На цьому фоні кремль посилює практику адміністративного перерозподілу ресурсів, фактично змушуючи великий бізнес компенсувати бюджетні дисбаланси.

— Подібні кроки вже застосовувалися раніше, однак нова хвиля фіскального тиску відбувається в умовах значно слабшої економічної бази. Попри високі світові ціни на окремі сировинні товари, включно з золотом і міддю, російська економіка дедалі більше втрачає стійкість через структурні обмеження, санкційний тиск і високу вартість капіталу.

— Очікується, що детальне обговорення нового податку відбудеться в другій половині року в межах формування наступного бюджетного циклу, однак сам факт таких ініціатив свідчить про наростання фінансових проблем.

— Залучення надприбутків бізнесу може дати короткостроковий ефект для бюджету, проте водночас підриває інвестиційний клімат і стимулює подальший відтік капіталу, посилюючи довгострокові ризики для економіки.

4. Ділові настрої російського бізнесу в роздрібній торгівлі впали до мінімуму за весь період правління путіна.

— Підвищення податків, уповільнення економіки та перехід споживачів у режим економії різко посилили песимізм у секторі. Індекс підприємницької впевненості в роздрібній торгівлі в першому кварталі знизився до мінус 8 пунктів — це найгірший показник за всю історію спостережень із 2000 року.

— Порівняно з четвертим кварталом 2025 року індекс знизився на 2 п. п., а відносно кінця 2024 року — на 8 п. п. Поточний рівень виявився нижчим за показники криз 2008–2009 і 2014–2015 років та навіть гіршим за період пандемії.

— Головною проблемою бізнес називає підвищення податків — 43% опитаних вважають це ключовим фактором, що обмежує діяльність (на 8 п. п. більше, ніж рік тому). Ще 38% компаній скаржаться на слабкий платоспроможний попит, а 21% — на нестачу фінансових ресурсів. Споживча активність падає по всій країні.

— За даними Центробанку рф, населення дедалі частіше економить навіть на продуктах і переходить у дешевші сегменти під час купівлі техніки, одягу та взуття. У 2025 році продажі одягу й взуття скоротилися на 11%, відвідуваність магазинів товарів для ремонту впала на 18%, а 80% торгових центрів повідомили про зниження обороту.

— Кожен п’ятий ТЦ втратив понад 20% виручки. Вперше з 2000 року в росії скоротилася кількість діючих магазинів — на 4,5 тис. за рік. Стабільними залишаються лише продажі продуктів харчування, оскільки споживання їжі має природні межі.

5. У росії продовжується різке падіння виробництва та продажів сільськогосподарської техніки через затоварення складів і скорочення попиту.

— За даними галузевої асоціації, у січні—березні 2026 року обсяг виробництва становив 42 млрд рублів, що на 36,8% менше у річному вимірі. Поставки на внутрішній ринок знизилися на 16% — до 32,4 млрд рублів, тоді як експорт скоротився на 15,5% — до 4,7 млрд.

— Скорочення охопило практично всі сегменти: відвантаження тракторів зменшилися на 16%, культиваторів і борін — майже на чверть, сівалок — на 36%, зерноочисних машин — на 31%. Єдиним винятком залишаються комбайни, де зафіксовано незначне зростання на 3%, що не змінює загального негативного тренду.

— Ринок сільгосптехніки демонструє спад уже третій рік поспіль: у 2024 році продажі впали на 18%, а у 2025-му — ще на 21%. Поточна динаміка свідчить про системну кризу в галузі, зумовлену зниженням платоспроможності агросектору, високою вартістю фінансування та загальним погіршенням економічної кон’юнктури. російські виробники стикаються з надлишковими запасами і змушені скорочувати виробництво, що посилює деградацію промислового сегмента, критично важливого для аграрної економіки.

6. росія у березні наростила морський експорт мазуту та вакуумного газойлю до Саудівської Аравії на 18% порівняно з лютим — до близько 1 млн тонн.

— Це відображає вимушену перебудову логістики під впливом санкцій та цінових коливань на глобальному ринку енергоносіїв. Зростання поставок відбулося на фоні подорожчання нафти через війну на Близькому Сході, що змусило окремі країни активніше закуповувати дисконтовану російську продукцію для внутрішніх потреб.

— Саудівська Аравія використовує російський мазут для генерації електроенергії, зберігаючи власну нафту для експорту, тоді як росія фактично змушена продавати енергоресурси зі знижками, втрачаючи частину доходів.

— Після запровадження ембарго ЄС у 2023 році країни Близького Сходу та Азії стали ключовими напрямками збуту, однак структура експорту залишається нестабільною і залежною від кон’юнктури.

— Водночас відбувається скорочення поставок на традиційні хаби: експорт до Сінгапуру та Малайзії впав на 23%, а до Індії — одразу на 66%, що свідчить про посилення конкуренції та звуження ринків збуту.

— Така динаміка підкреслює вразливість російського енергетичного сектору, який дедалі більше залежить від обмеженого кола покупців і змушений адаптуватися до менш вигідних умов торгівлі.

7. Євросоюз погодив 20-й пакет санкцій проти росії у відповідь на війну проти України.

— Нові обмеження спрямовані на енергетичний сектор, «тіньовий флот», банки та компанії, які допомагають обходити санкції.

— В енергетичній сфері узгоджено повну заборону на надання морських послуг для перевезення російської нафти та нафтопродуктів, однак її фактичне запровадження залежатиме від координації з країнами G7. З 25 квітня 2026 року вводиться заборона на технічні, фінансові та брокерські послуги для криголамів і ЗПГ-танкерів під російським прапором. З 1 січня 2027 року аналогічні обмеження поширяться і на іноземні криголами та ЗПГ-танкери, що працюють у росії. Також забороняється прямо або опосередковано надавати послуги ЗПГ-терміналів структурам, які більш ніж на 50% контролюються громадянами або компаніями з росії.

— Пакет також спрямований проти логістики російської нафти. ЄС забороняє транзакції з індонезійським нафтовим портом Каримун, а також із російськими портами Мурманськ і Туапсе. До санкційного списку додаються ще 46 суден «тіньового флоту», що збільшує їх загальну кількість більш ніж до 600. Окремо вводиться заборона на продаж танкерів російським структурам, а всі контракти повинні містити пункт про заборону їх подальшої передачі або використання в росії.

— Санкції розширюють і персональні обмеження. До списку із забороною на поїздки, блокуванням активів та повною забороною транзакцій додано 120 фізичних і юридичних осіб. З них 56 пов’язані з російським військово-промисловим комплексом, зокрема 17 у третіх країнах — Китаї, ОАЕ, білорусі та державах Центральної Азії. Ще 36 включень стосуються енергетики та «тіньового флоту».

— Окремо санкції зачіпають російську нафтову галузь. До списку внесено сім нафтопереробних заводів: Туапсинський, Комсомольський, Ангарський, Ачинський, Рязанський, Афіпський та завод «Лукойла» в Усинську. Під обмеження потрапили також нафтові компанії «Башнефть» і «Славнефть», а також низка структур, пов’язаних із «Роснефтью» та «Газпромом», включно з компаніями з ОАЕ, які брали участь у схемах «тіньового флоту».

— У фінансовому секторі вводиться заборона на транзакції ще з 20 російськими банками. Під обмеження також потрапляють кредитні установи в третіх країнах, які допомагають обходити санкції, зокрема у Киргизстані, Лаосі, Азербайджані та Вірменії. Киргизстан став першою країною, проти якої ЄС застосував інструмент боротьби з обходом санкцій: до нього вводиться заборона на постачання з ЄС металорізальних верстатів і телекомунікаційного обладнання.

— Пакет також передбачає механізми протидії експропріації європейських активів у росії. ЄС зможе забороняти бізнес із компаніями за межами блоку, які намагаються виконувати рішення російських судів щодо захоплення активів або використання інтелектуальної власності європейських компаній. При цьому компанії ЄС отримають право вимагати компенсації збитків у судах Євросоюзу.

— Крім того, вводиться заборона на імпорт низки російських металів і хімічних матеріалів, включно з нікелевими прутками, залізною рудою і концентратами, міддю, металобрухтом, а також такими товарами, як аміак, кремній, сіль і деякі інші матеріали.

8. Погодження 20 пакету санкцій стало можливим на фоні очікуваних політичних змін у Будапешті, а також після сигналів про відновлення транзиту російської нафти трубопроводом «Дружба» до Угорщини та Словаччини.

— Втім, ключовий удар по так званому «тіньовому флоту» москви, який передбачає повну заборону на морські перевезення російської нафти, був відкладений.

— Раніше обговорювалося, що Євросоюз припинить надавати танкерам, які перевозять російську нафту, будь-які морські послуги на території Європи — від страхування і технічного обслуговування до доступу в порти та ремонту. Такий крок міг би суттєво ускладнити роботу «тіньового флоту», через який кремль намагається обходити західні обмеження.

— Однак через напружену ситуацію на світовому нафтовому ринку, спричинену війною на Близькому Сході, європейські уряди вирішили тимчасово відкласти найжорсткіший елемент санкцій, побоюючись додаткового стрибка цін на енергоносії.

— Попри це, сам факт погодження нового пакета санкцій свідчить, що економічний тиск на росію продовжує зростати, а можливості москви використовувати морські перевезення для обходу обмежень залишаються під дедалі пильнішим контролем.

9. Німеччина вперше з часів Другої світової війни ухвалила комплексну оборонну стратегію, у якій росію визначено головною загрозою безпеці Європи.

— Міністр оборони ФРН Борис Пісторіус заявив, що росія активно переозброюється та готується до можливого військового протистояння з НАТО, розглядаючи силу як інструмент досягнення політичних цілей. За його словами, москва прагне послабити Альянс, розірвавши зв’язки між Європою та США, і розширити свій вплив.

— Документ включає як військову стратегію, так і план розвитку Бундесверу — з описом структури та майбутнього складу збройних сил.

— У стратегії зазначається, що росія вже створює умови для потенційної агресії проти країн НАТО та веде гібридну діяльність проти членів Альянсу, зокрема Німеччини.

— Йдеться про диверсії, кібератаки, дезінформацію та шпигунство, які розглядаються як постійна загроза, що потребує системної протидії з боку військових і держави загалом.