Інформація щодо поточних втрат рф внаслідок санкцій, станом на 29.12.2025
1. Україна вдруге за тиждень атакувала військовий аеродром у Адигеї.
— У ніч на 29 грудня українські безпілотники завдали повторного удару по військовому аеродрому Ханська в Республіці Адигея. Аналіз відео, опублікованих жителями регіону, свідчить, що удар припав саме по аеродрому Ханська. Про це повідомляють незалежні моніторингові джерела та українські спостережні канали.
— Аеродром розташований за кілька кілометрів від Майкопа та приблизно за 500 км від підконтрольної Україні території. На об’єкті базується військова частина та навчальна авіаційна база, яка до початку повномасштабної війни використовувалася для підготовки льотного складу, зокрема на навчально-бойових літаках.
— Це вже другий удар по цьому аеродрому протягом тижня. Попередня атака відбулася 25 грудня — тоді українська сторона повідомляла про ураження цілі та пожежу на території об’єкта.
— Таким чином, Ханська залишається одним із військових об’єктів у глибокому тилу росії, що системно потрапляє під удари українських дронів.
2. Під час повномасштабної війни проти України кількість мільярдерів у росії сягнула рекордного рівня, попри санкції та міжнародну ізоляцію.
— Участь у воєнній економіці принесла значні вигоди російським олігархам, які зберегли лояльність до путіна. За даними Forbes, у 2024 році до списку мільярдерів увійшли 140 громадян рф — це історичний максимум.
— Їхній сукупний статок оцінюється у $580 млрд, що лише на $3 млрд менше за піковий показник, зафіксований за рік до початку повномасштабної війни.
— Після початкових втрат у 2022 році, спричинених санкціями, ослабленням рубля та виходом західного бізнесу, російська надбагата еліта адаптувалася до нових умов. Масові державні витрати на війну, перерозподіл активів і доступ до оборонних контрактів забезпечили стабільні доходи для бізнесу, пов’язаного з кремлем.
— Водночас олігархи фактично втратили будь-який політичний вплив. кремль утримує контроль через погрози націоналізації, кримінальні справи та примусовий продаж активів.
— Можливість вивести капітали на Захід для російських мільярдерів виявилася заблокованою санкціями. «Захід зробив усе можливе, щоб російські мільярдери згуртувалися навколо прапора», — зазначив експерт Центру аналізу європейської політики (CEPA).
— Замороження активів, рахунків і конфіскація майна позбавили еліти будь-якого реалістичного шляху виходу з системи та фактично допомогли кремлю мобілізувати їхні ресурси для підтримки воєнної економіки.
— Війна не послабила контроль путіна над найбагатшими людьми країни, а в окремих аспектах навіть посилила його, сформувавши нову групу заможних, але повністю залежних від держави лоялістів.
3. росія фактично втратила супутникове угруповання попередження про ракетний напад.
— Із шести запущених на орбіту супутників типу «Тундра» у робочому стані залишається лише один. За даними орбітальних спостережень, наприкінці 2025 року продовжує функціонувати лише апарат «Космос-2552», запущений у листопаді 2021 року.
— Водночас і в його роботі фіксуються ознаки збоїв: супутник не виконав планову корекцію орбіти, що може свідчити про технічні проблеми. Ще на початку 2025 року угруповання налічувало три діючі апарати, однак два з них — «Космос-2541» (2019 року запуску) та «Космос-2563» (2022 року) — вийшли з ладу після орбітальних маневрів.
— Таким чином, росія опинилася значно нижче мінімального штатного рівня системи, який мав становити щонайменше чотири супутники. Супутники «Тундра» є ключовим елементом так званої Єдиної космічної системи «Купол», що повинна забезпечувати раннє виявлення пусків балістичних ракет.
— Втрата більшості супутників стала черговим свідченням деградації російських високотехнологічних військових програм на тлі війни проти України, санкцій і хронічних проблем у космічній галузі.
— Хоча росія все ще має наземні радіолокаційні станції, відсутність повноцінного космічного ешелону зменшує час на виявлення пусків і реагування.
— Це підкреслює розрив між офіційною пропагандою кремля та реальним станом російських стратегічних можливостей.
4. Обсяг паралельного імпорту до росії у 2025 році впав до приблизно $2 млрд на місяць — удвічі менше, ніж три роки тому.
— Це ще один індикатор звуження російського ринку на тлі санкцій, падіння споживчого попиту та зростання бар’єрів для зовнішньої торгівлі.
— Фактична динаміка свідчить про те, що імпортні канали стають дедалі складнішими й дорожчими, а платоспроможний попит усередині країни скорочується. Значна частина товарів просто не знаходить покупця, що робить їхнє ввезення економічно невиправданим.
— Додатковий удар по імпорту завдав утильзбір. Ввезення автомобілів до росії фактично втратило сенс через різке зростання фіскального навантаження, що обвалило постачання в одному з найбільш маржинальних сегментів.
— Скорочення імпорту призводить до падіння попиту на іноземну валюту. У результаті валютна виручка залишається всередині країни, створюючи ілюзію «міцного» рубля.
— Насправді ж його зміцнення є прямим наслідком деградації зовнішньої торгівлі та загального спаду економічної активності в росії.
5. У грудні ключові показники російської промисловості опустилися до найгірших рівнів від початку повномасштабної війни проти України.
— Індекс ділової активності (PMI) в обробній промисловості знизився до 48,1 пункту з 48,3 у листопаді, свідчать дані S&P Global за результатами опитування підприємств.
— Фіксується різке скорочення обсягів виробництва та нових замовлень, що вказує на подальше ослаблення промислової динаміки. Показник залишається нижче порогу зростання у 50 пунктів уже сьомий місяць поспіль, що означає стійку фазу спаду.
— Поточне падіння стало найглибшим із березня 2022 року — перших тижнів після початку вторгнення рф в Україну. Дані підтверджують поглиблення структурних проблем російської промисловості на тлі війни, санкцій, дефіциту інвестицій і звуження внутрішнього та зовнішнього попиту.
6. Газові доходи російського бюджету обвалилися до мінімуму за 5 років
— За даними Reuters і Мінфіну рф, за січень–листопад російський бюджет отримав 420 млрд рублів експортних мит на газ, а за підсумками року ця сума може зрости до близько 470 млрд рублів. Це на 4% менше, ніж торік, і на 17% нижче показників 2023 року — найменший рівень із часів пандемії 2020 року.
— Головна причина — різке скорочення постачань «Газпрому» до Європи, які впали до мінімуму з початку 1970-х років після зупинки транзиту через Україну. Навіть зростання експорту до Китаю не компенсує втрату виручки: Пекін купує російський газ зі знижкою майже 40% порівняно з іншими клієнтами.
— На цьому тлі Європейський Союз готується повністю відмовитися від російського трубопровідного газу та СПГ до 2027 року, що загрожує подальшим скороченням валютних надходжень до бюджету рф.
7. Новорічні ілюзії кремля розбиваються об економічну реальність: російська економіка входить у глибоку стагнацію.
— Наступний рік стане для росії одним із найскладніших за весь період повномасштабної війни. Попри багаторічні заяви кремля про «стійкість» економіки, рахунок за агресивну політику путіна нарешті виставлено — і платити за нього доведеться пересічним росіянам.
— Економічне зростання, яке раніше трималося виключно на рекордних військових витратах, практично зупинилося. Доходи від нафти, що забезпечують близько п’ятої частини державних надходжень, скоротилися майже на чверть через падіння світових цін і посилення санкцій. При цьому санкційний тиск лише оголив глибші, внутрішні проблеми російської економіки.
— Ще рік тому путін звітував про «вражаючі» показники: зростання ВВП на 4,3%, розширення промисловості на 8,5% і «комфортний» бюджетний дефіцит.
— Сьогодні ці цифри виглядають як пропагандистська декорація. Реальне зростання економіки влітку–осени ледь перевищило 0,6%, промислове виробництво майже зупинилося, а бюджетний дефіцит подвоївся і наближається до 3% ВВП.
— російська економіка дедалі більше перетворюється на одновимірну військову модель. Близько 40% державних витрат спрямовується на оборону — танки, ракети й боєприпаси, які знищуються на війні проти України, замість інвестицій у продуктивність та інфраструктуру. В результаті зростання демонструють лише галузі, пов’язані з ВПК, тоді як цивільна економіка задихається від двозначних процентних ставок, дефіциту робочої сили та стрімкого зростання витрат.
— Формально низький рівень безробіття маскує глибоку деградацію ринку праці. Його утримують оборонні заводи та мобілізація, а не здорове економічне зростання.
— Водночас інвестиції фактично зупинилися, а бізнес усе частіше стикається з нестачею кредитів через жорстку політику Центробанку.
— Фінансові проблеми накривають і ключові державні компанії. Прибутки нафтових гігантів різко падають, РЖД балансує на межі фінансової кризи, а банки стикаються зі зростанням проблемних кредитів.
— Держава, відрізана від міжнародних ринків капіталу, змушена дедалі активніше позичати у власних банків, підвищуючи вартість обслуговування боргу і витісняючи приватний сектор. У кремля фактично не залишилося безболісних варіантів.
— Підвищувати податки далі — ризиковано, скорочувати витрати — неможливо через війну, а внутрішні запозичення лише поглиблюють стагнацію. Єдиний реальний шлях виходу з кризи — припинення війни та зняття санкцій — залишається політично неприйнятним для Путіна.
— Таким чином, росія входить у новий рік із виснаженою економікою, зруйнованими перспективами зростання та дедалі більшим навантаженням на населення.
— кремль може ще певний час утримувати систему на плаву, але ціна цієї «стабільності» продовжує стрімко зростати — і зрештою стане непідйомною.
