Інформація щодо поточних втрат рф внаслідок
санкцій, станом на 15.12.2024
1. У росії насуваються масові банкрутства через високу ключову ставку.
— У зв’язку з впливом високих відсотків на корпоративні фінанси, ризик банкрутств суттєво зростає.
— Центробанк вважає, що високі ставки не становлять серйозної загрози для бізнесу, оскільки витрати на відсотки в середньому складають лише 5% від собівартості продажів.
— Однак витрати на оренду, зростають разом зі ставкою. Цього року частка проблемних компаній зросла з 12,3% до 37,2%, а в деяких галузях — понад половина доходу йде на обслуговування боргів.
— Зростання ставок вдвічі збільшило кількість компаній, що потрапляють до зони високого ризику банкрутства, а в наступному році ця частка може досягти 12,2%, з долею у доході 18,9%.
— Масові банкрутства очікуються в ряді галузей, зокрема серед авіакомпаній, торгових центрів і дорожніх будівельників.
— Через високі ставки навіть державні монополії скорочують інвестиції, зокрема російська залізниця, що має «небезпечний» рівень боргу.
2. У росії прогнозують зупинку будівництва новобудов у 2025 році.
— Забудовники зможуть повернутися до масштабних нових проєктів лише в 2026 році, за умови зниження ключової процентної ставки. В умовах високих процентних ставок та зменшеного попиту можна очікувати на зниження активності девелоперів щодо виведення нових проєктів на ринок.
— Зокрема, збереження ключової ставки на рівні 21% вже призвело до охолодження ринку нерухомості.
— Будівельні компанії можуть зіткнутися з ризиком банкрутства в 2025 році. Проєкти девелоперів, розпочаті у минулому та цьому році, не були розраховані на поточну процентну ставку.
— Забудовники з високим рівнем закредитованості, понад 50%, будуть найвразливішими, вони можуть зіткнутися з банкрутствами.
— Центральний банк рф та Мінбуд вже визнали наявність проблем у девелоперів через велику заборгованість. На фоні зниження попиту на іпотеку в Москві, ціни на новобудови можуть значно впасти.
— За даними Росреєстру, у листопаді число іпотечних договорів у Москві склало лише 8846, що на 12,5% менше порівняно з минулим роком. Це мінімум з січня.
— Тенденція до зниження цін на новобудови продовжиться, оскільки забудовники не можуть продати близько 60% побудованих квартир.
3. Після обвалу імпорту взуття в росії різко зріс попит на валянки.
— Росіяни з січня по листопад витратили на купівлю валянків 2,41 млрд рублів — це найвищий показник за останні три роки.
— Обсяг продажів валянків зріс на 27,6% у порівнянні з аналогічним періодом 2023 року. У порівнянні з 2022 роком зростання становило 30,6%, а з 2021-м — 56,6%.
— Попит на валянки в росії цього року зріс майже на 20% порівняно з минулим роком.
— Імпорт взуття та текстильної продукції з січня по серпень 2024 року зменшився на 9% у порівнянні з аналогічним періодом минулого року.
— Скорочення імпорту взуття особливо прискорилося в травні, а влітку досягло 37% у річному вимірі.
— Основною причиною падіння імпорту стали західні санкції, запроваджені через війну в Україні.
4. Державна компанія Киргизстану відмовилася допомагати росії обходити санкції.
— В кінці серпня під тиском США влада Киргизстану ввела річну заборону на переведення платежів від іноземних компаній за межі країни без реальної поставки товарів.
— Це перекрило популярний у російських компаній спосіб оплати товарів і послуг у Китаї та Європі, коли гроші відправлялися з росії через структури чи посередників у Киргизстані, а далі — іноземним постачальникам.
— Товар доставлявся в росію найкоротшим і найдешевшим шляхом, не заїжджаючи в Киргизстан. Ця схема була швидкою та дешевою, витрати на неї становили 1-2% від суми платежу.
— Національний банк Киргизстану зобов’язав, щоб товари, придбані через такі платежі, прибували в країну протягом 60 днів.
— Це сталося після того, як делегація Міністерства фінансів США вимагала від банків Киргизстану припинити надавати росії послуги з обходу санкцій, погрожуючи відключенням від доларових платежів і SWIFT.
— Банки країни зобов’язали своїх клієнтів підписувати гарантійні зобов’язання при платежах за кордон, що зробило схему оплати через Киргизстан дорогою та повільною.
5. Анкара звернулася до Вашингтона з проханням пом’якшити санкції проти російського Газпромбанку під час переговорів з делегацією США на чолі з держсекретарем Ентоні Блінкеном.
— Туреччина офіційно подала заявку на виключення Газпромбанку з санкційного списку. Це дозволило б країні продовжувати проводити через банк фінансові операції.
— Американська сторона підтвердила, що такі звернення розглядаються.
— У листопаді США ввели обмеження проти понад 50 російських банків, включаючи Газпромбанк, і понад 40 реєстраторів цінних паперів.
— Санкції, які набудуть чинності 20 грудня, зачіпають платежі за газ, зокрема з країнами, які росія вважає «недружніми».
6. Туреччина може скоротити імпорт російського газу на 40% завдяки будівництву АЕС.
— У 2025 році Туреччина планує ухвалити остаточне рішення щодо проєктів будівництва АЕС у Синопі та Фракії. Про це повідомив міністр енергетики Туреччини Алпарслан Байрактар.
— Ліцензіаром технологій для цих АЕС може стати російський «Росатом», хоча конкуренцію йому складатиме південнокорейська компанія KHNP, яка вже постачала реактори для АЕС «Барака» в ОАЕ.
— Введення в експлуатацію нових АЕС може суттєво скоротити попит на російський природний газ, який постачається до Туреччини, зокрема, через одну з ниток газопроводу «Турецький потік» із пропускною спроможністю 15,75 млрд куб. м на рік.
— Чотири енергоблоки АЕС «Аккую» з потужністю 4,8 ГВт мають забезпечити економію 10 млрд куб. м газу на рік. У разі подвоєння потужностей АЕС загальна економія може досягти 20 млрд куб. м газу щорічно.
— Для порівняння, у 2023 році Туреччина імпортувала 50,5 млрд куб. м газу, включно з трубопровідними постачаннями та ЗПГ.
— Таким чином, будівництво нових АЕС може дозволити країні скоротити імпорт газу щонайменше на 40%.
— Додаткове зменшення імпорту стане можливим завдяки видобутку газу на родовищі Сакар’я в турецькому секторі Чорного моря, де до 2028 року обсяги видобутку можуть досягти 9 млрд куб. м на рік.
