Добре… спробую пояснити трохи інакше, бо до деяких читачів не доходить.
Депутат Верховної Ради, (не якась там навіжена з вулиці, а саме депутат), давно веде системну інформаційну атаку на вище військове керівництво воюючої армії. Скільки генералів вже відчули це на собі. Порахуємо? Залужний, Шаптала, Забродський, Наєв (усі Герої України), Мойсюк, Сирський, Тарнавський… і так далі. Майже весь вищий керівний склад війська. На що в першу, а також і в пʼяту та десятку чергу, бʼє така потужна та системна інформаційна навала? Ну?! Впевнений, що ви вже знаєте відповідь?… ПРАААААВИЛЬНО! На довіру солдатів та сержантів до свого командування. Бо від «ах який потужний та фаховий генерал Сирський», до «та він такий же як і усі», пройшли лічені місяці.
Ми живемо в час, коли інформація розповсюджується із надзвичайно шаленою швидкістю. На якомусь, маловідомому ресурсі робиться новина. Ну і хрін би з нею, хто читає той провінційний інформаційний ресурс? Але… Через півгодини, його (по команді) підхоплюють телеграм канали мільйонники і вуаля, новину тепер знають майже усі. Показують один одному. Діляться в месенджерах. Марʼяна щось написала, знов про Сашу та Валеру. Але її слова одразу підхоплюють інформаційні ресурси. Чому? Тому що вона діючий депутат Верховної Ради від провладної політичної сили. Зрозумійте це. Тобто, це вже думка Слуги народу. А яке там у нього, себто депутата прізвище, діло тридцяте.
Поясню на пальцях. Питання не в генералах Содолю чи Зубаничу. Зовсім не в них. Питання в тому, що через їх прізвища, (які наче не дуже люблять у війську, а зараз поважають ще менш), системно атакують саму звʼязку «командир — підлеглий». Командуючий ОТУ — бригада. Комбриг — комбат. Комбат — ротний. І завтра, або післязавтра, ми можемо почути від батальйонів та бригад, «Та пішов ти нах*уй генерал. Ну і що, що тебе тільки призначили. Ви усі… однакові. Нікуди не підемо. І нічого виконувати не будемо». Як вважаєте, до чого це призведе? Якщо вже не призвело…
Більш ніж сто років тому, історія проходила цей етап. В першу світову війну. Тоді російська армія врешті решт стикнулась з тим, що «Солдаты — хорошие. ОфицерА — плохие. В расход их! По домам, мужики!», ну і так далі.
Особисто я бачу, як через прізвища вже непопулярних генералів, в армійські ряди системно вбивають клин. Чому? На це питання, знайдіть відповідь самі. Впевнений, швидко впораєтесь…
p.s. На фото, та сама депутатка. Фото на її сторінці оприлюднено 03 червня 2023 року. (За лічені дні до початку того самого контрнаступу). Підпис під фото «Південь. УР-77. Заряджені». Тобто мова йде не про одну установку. Хто не в курсі, повідомлю. УР-77, це самохідна машина, призначена для розмінування, тобто створювати проходи в протитанкових мінних загородженнях. Напевне це фото, за декілька днів до початку контрнаступу на півдні, Марʼяну примусив зробити Валерій Залужний. Ну або Сергій Шаптала. Інших варіантів не бачу..
Олексій Петров
Я в ахере… І це мʼяко кажучи! Коли діючий депутат Верховної Ради від (що важливо) провладної політичної сили Слуга народу, називає діючого генерала, героя України… чортом, це що? Нові тренди в спілкуванні депутат — військовий? Чи щось нове у стосунках цивільні — військові? І якщо вже завтра, хтось звернеться до людини у формі, «Чуєш ти… чорт!», що ти йому потім скажеш. Він одразу покаже скріншот зі сторінки Депутата, «Так ось! Представник законодавчої гілки влади так говорить про військового. Які до мене претензії?»…
Олексій Петров
А поки у нас повно загроз нових наступів росіян з півночі та нон стоп знищується Харків, триває спецоперація ОП зі звільнення Сирського. Сценарій той самий, що був із Залужним, хіба що нема фоточек з Ківаловим.
Та нічого, скоро підуть в хід якісь інші фотки — знайдуть.
Зрештою, це не тільки спецоперація із заміни чергового Головномандувача ЗСУ, це продовження дискредитації ЗСУ як державної інституції, якій все ще найбільше довіряють українці.
