Сьогодні день народження президента Зеленського. Я був противником Зеленського ще до того як він став президентом, але маю визнати. Зеленський перебільшив геть чисто усі мої сподівання.
Скоро п’ять років як ця людина – керівник моєї держави. За цей час один з моїх дядьків помер від КОВІД. Ще одного з того світу витягли буквально за волосину. Пригадуєте, як Зеленський обіцяв, що Україна вчасно матиме найкращу вакцину? В реальності українців стали прищеплювати пізніше за Зімбабве. А пригадуєте міністра Степанова, який ледь не угробив «Текстиль-Контакт» — виробника костюмів біозахисту для лікарів, коли розірвав контракт всупереч його ж пунктам? Виробника врятував тоді Фонд Петра Порошенка, який викупив ті костюми і передав лікарям. А костюми біозахисту законтрактовані Степановим прийшли невчасно, не тої якості, і Україна ще була змушена судитися з китайськими виробниками.
Пригадуєте як Зеленський обурювався втратами ЗСУ під Іловайськом? А не забули як в Україні умирало по ДВА Іловайська на день протягом кількох місяців – від того таки КОВІД? До речі, якої відповідальності зазнав Степанов за ті свої дії? Що, ніякої?
Тут новина з’явилася – країни Балтії на кордоні з РФ починають будувати глибоко ешелоновану лінію оборони з 600 бункерів. У нас Шмигаль голосить, що Україна наразі будує трирівневу лінію оборони. Пригадайте будь ласка, скільки оборонних споруд було побудовано у три роки президентства Зеленського перед вторгненням? Особливо – у 2021 році, після того як наприкінці весни Москва на нас ледь не напала. А коли Зеленського про загрозу вторгнення приїздив попереджати особисто керівник ЦРУ? Де поділися «шилочні дивізіони» на Київському водосховищі? Чому аеродром Гостомель обороняли строчники Нацгвардії? Чому прохід на Чонгарі захищав аж цілий ОДИН батальйон морпіхів неповного складу – проти всієї російської армади? Часом не через шатл, з помпою запущений Верещук?
Чому ворога ЗСУ були змушені зупиняти на околицях міст (Ірпеня, Чернігова, Охтирки, Харкова) повних мирних мешканців? Я можу дуже багато поставити питань – чому?
Минуло п’ять років президентства Зеленського. З них два роки я перебуваю у ЗСУ – службі моїй кінця краю не видно. У центрі Києва в той час не проштовхнутися від натовпів «непридатних».
Моє рідне місто – Запоріжжя – стало прифронтовим. Місцини до яких я любив їздити, відпочивати у відпустки, тепер захоплені ворогом. Я рік воював на фронті – і мусив сам себе забезпечувати безпілотниками на яких працював. Через волонтерів. Я нині навчаю солдат водити БПЛА – а командири в бригадах відправляють їх з автоматом на передову. Ми ж багаті, якщо ви не в курсі.
За кордоном частина моїх близьких родичів. За кордоном уже чимало справді дорогих мені людей. Я не знаю скільки ще я і мої рідні будемо страждати від війни – бо наші стосунки з західними союзниками пройшли складний шлях від «нам дають все що просимо» до «нам не дають практично нічого». Це – дипломатична перемога президента Зеленського, якщо хтось не збагнув.
Ви дочитали досі? Скажіть, ЗА ЩО мені любити ТАКОГО президента? Ні, за законом я мушу виконувати його накази – і я виконую. Не тому що люблю його – тому що захищаю Україну. Та чи буду я такого президента поважати? Власне – за що? За які досягнення.
Що я хочу побажати Володимиру Зеленському? Бажаю сил. Бо я переконаний – скоро прийде той час, коли ціну йому усвідомить абсолютна більшість українців. Коли його акторська харизма більше не працюватиме. Тоді йому доведеться прийняти реальність.
А для цього знадобиться багато сил. Вже повірте.
Ніхто, кому він всравсі.
