Радник керівника Офісу Президента України Сергій Лещенко вважає, що країнам ЄС варто зупинити допомогу українським біженцям, щоб вони повернулися додому.
«Людям стає все важче знаходити спільну мову. Тому що люди, які виїхали з України, ніколи не зрозуміють людей, які залишилися. Я вважаю, що приймаючі країни повинні припинити підтримку біженців, щоб вони могли повернутися додому», — сказав Лещенко в інтерв’ю швейцарському виданню Tages-Anzeiger.
На думку радника керівника ОП, небезпечними для життя в Україні є тільки регіони, що безпосередньо перебувають біля лінії фронту.
«Звичайно, це дуже небезпечно в містах за п’ять кілометрів від лінії фронту, які можуть бути обстріляні з артилерії. Там живе все менше людей. Але є міста за 30-40 кілометрів від фронту, до яких російська артилерія не може дістатися, наприклад Краматорськ, де зароджується нова економіка.
У нас у Києві живе 3 мільйони людей, у тому числі сотні тисяч дітей. Аргумент про те, що це небезпечно, — нісенітниця. Тим хто повернувся з-за кордону, не довелося б воювати в окопах. Але вони можуть купувати українські продукти в супермаркеті в Україні і платити за оренду квартири в Києві, користуватися поліклініками та аптеками і платити податки, щоб ми могли фінансувати школи», — пояснив Лещенко.
Сірожа Лещенко, колишній медіа-кілер, а нині особистий друг чоловіка (Гогілашвілі) особистої секретарки (Марія Левченко) президента Зеленського, заявляє, що країни Європи мають припинити допомагати біженцям з України. Аби всі вони повернулися до України.
Тобто — а куди вони подінуться?
Кортить запитати великого залізничника Лещенка — а КУДИ вертатися людям, чиє житло зруйноване окупантами, через те що його любима зелена влада займалася «великими лісовництвами» та будівництвами доріг — а не зведенням укріпрайонів на кордонах? Куди повертатися українцям зі зруйнованих Лисичанська та Бахмуту? Куди?
На паті, які для київських натовпів молодих непридатних влаштовує дружина Лещенка, певно, про таке не говорять? На тих паті у всіх все чудово — не як у солдата другий рік?
Печера Дракона
У світі політичних дивацтв та абсурдних заяв Сергій Лещенко, радник Офісу Президента України, вирішив підняти планку до небувалих висот. Здавалося б, в умовах війни та глобальної кризи, здоровий глузд вимагатиме від політиків тактовності та мудрості. Однак ні. Лещенко запропонував урядам західних країн припинити допомогу українським біженцям, щоб ті повернулися до України «піднімати економіку». О, браво, Сергію! Яка чудова ідея! Просто геніально!
Нехай мільйони людей, які залишили свої домівки у Маріуполі та інших містах Сходу через війну, повертаються. Але куди? В їхніх містах лише руїни, згарища, спогади про минуле. Як мило від радника ОП (читай – представника чинної влади) пропонувати повертатися в місця, де їхні будинки були знищені вщент. А, може, Лещенко особисто забезпечить їх житлом? Його двохсотметрова квартира на Франка, відома на всю країну, достатньо велика, щоб розмістити кілька десятків біженців.
Але навіть якщо припустити, що теоретично мільйонам українців, які тікали від війни, можна знайти якісь помешкання у безпечніших областях України, як бути з робочими місцями? Більшість вимушених переселенців зі східних регіонів працювали на промислових підприємствах, які тепер або зруйновані, або знаходяться на територіях, контрольованих ворогом. За спеціальністю працівникам тієї металургійної сфери буде важко працевлаштуватися в інших областях. Чи за логікою Лещенка, вони просто перепрофілюються і знайдуть нову роботу. Можливо, стануть позитивними блогерами. Чому б ні? Знову ж таки, Сірожа може провести майстер-клас: що-що, а ляпати язиком у нього виходить найкраще.
Ще одна дурість з промови Лещенка – нібито можна спокійно повертатися до Києва, бо тут безпечно. Особливо цинічно це прозвучало після ракетних ударів 29 грудня 2023 року та 2 січня 2024, коли загинули десятки людей. Внаслідок сьогоднішньої ракетної атаки на Київ також десятки постраждалих. Дійсно, Київ виглядає як оазис безпеки!
Дякуємо, Сергію, за твої «мудрі» поради. Твоє розуміння ситуації та пропозиції, безперечно, увійдуть в аннали як зразок політичної некомпетентності та втрати зв’язку з реальністю. На щастя, лідери західних країн, в яких знайшли прихисток мільйони наших громадян, мудріші за Лещенка і навряд чи прислухаються до його «рекомендацій».
