Депутати Чернівецької облради підтримали рішення про заборону на території області релігійних організацій, щодо яких доведений канонічний зв’язок з Росією. Це рішення ухвалили на сесії 40 депутатів.
Згідно з проєктом рішення, обласна адміністрація має проаналізувати, чи законно релігійні організації використовують храми та церкви, які їм передали у безплатне користування.
Також планують звернутися до Верховної ради, щоб депутати позачергово розглянули та ухвалили законопроєкт «Про забезпечення зміцнення національної безпеки у сфері свободи совісті та діяльності релігійних організацій». Ним визначають особливості діяльності іноземних релігійних організацій на території України з метою запобігання загрозам національній безпеці.
Зокрема, в одному з пунктів йдеться про заборону іноземних релігійних організацій, які підтримують збройну агресію проти України, наприклад, через виступи керівників.
Що пропонували депутати?
Депутатка від фракції «Європейська солідарність» Ольга Кобевко пропонувала додати до проєкту рішення правку — вказати, що йдеться про «Українську православну церкву та інші релігійні організації». Цю пропозицію не підтримали.
Водночас депутат колишньої фракції ОПЗЖ Василь Онофрей сказав, що церква відокремлена від держави, тому рада не має повноважень вирішувати питання діяльності релігійних організацій.
«Я проти московського патріархату, але я за закон, щоб він діяв. Тому пропоную відхилити, бо вважаю, що це рішення є популістичним», — сказав він.
«Наразі рішення – декларативне»
Релігієзнавець Олександр Бродецький, у коментарі Суспільному зазначив, що за чинним законодавством кожна конкретна релігійна громада є окремою релігійною організацією. І ця процедура вимагатиме експертизи статутів конкретних громад, а відтак — приписи щодо усунення громадою такого зв’язку. Якщо приписи не виконуватимуться, то наступним кроком буде унеможливлення діяльності такої організації.
«Наразі це більше документ декларування позиції депутатів обласної ради. Він у ціннісному плані важливий. Але без відповідних рішень на рівні загальнодержавного законодавства ця ухвала поки що буде саме декларацією намірів. Так чи інакше: важливо здійснювати просвіту, щоб громади робили вибір. Бо бути в умовах повномасштабної війни у лоні структури, прямо чи завуальовано афілійованої з Москвою — це моральний нонсенс» – каже Бродецький.
Також планують перевірити, чи законно релігійні організації користуються храмами та церквами, які їм передали у тимчасове користування громади.
Що відомо про заборону діяльності УПЦ МП:
- 27 квітня у Чернівцях УПЦ МП позбавили права користування 22 земельними ділянками у громаді. Таке рішення прийняли на сесії міськради. «За» проголосували 28 депутатів. Проти не голосував ніхто. У канцелярії Чернівецько-Буковинської єпархії коментувати рішення депутатів відмовилися. Водночас на своїй Facebook-сторінці пропонують підписати іншу петицію про те, щоб не забороняти діяльність УПЦ у громаді.
- У травні депутати Вижницької міської ради підтримали заборону діяльності Української православної церкви на території громади. Також планують перевірити землі та майно, якими користується релігійна громада.
- У реєстрі релігійних організацій та офіційних документах Українська православна церква не має приставки «Московський патріархат». Назву УПЦ (МП) ще можна побачити у звіті Державної служби України з питань етнополітики та свободи совісті за 2021 рік. Навесні 2022 року УПЦ Московського патріархату внесли зміни у свій Статут, щоб відмежувати УПЦ від РПЦ. Попри це, релігієзнавча експертиза Держслужби з питань свободи совісті засвідчила: УПЦ є структурним підрозділом Російської православної церкви.
- Експертна група, яка проводила релігієзнавчу експертизу Статуту про управління Української Православної Церкви на наявність церковно-канонічного зв’язку з Московським патріархатом (Російською Православною Церквою), дійшла висновків, що прийняття нової редакції Статуту про управління УПЦ від 27.05.2022 та Постанови Собору УПЦ не призвели до розриву церковно-канонічного зв’язку Української Православної Церкви із Російською Православною Церквою, йдеться на сайті Держетнополітики.
