Це найголовніше питання, на яке військові експерти дають абсолютно різні прогнози: від кількох тижнів, до понад року.
Причини на стільки різних прогнозів абсолютно логічні. Дехто вважав, що росія, збагнувши провал бліцкригу, спробує вийти переговорним шляхом. Цей варіант не збувся, росія вирішила піти ва-банк і зараз, очевидно, переговорного виходу з війни уже немає.
Ми воюватимемо доти, доки росія не погодиться на капітуляцію, або поки фізично не вийдемо на свої кордони.
Тобто війна триватиме доки російська армія фізично зможе воювати. А це залежить від кількох факторів:
І Чим воює росія зараз
За даними Пентагону росія вже перекинула в Україну всі боєздатні підрозділи сухопутніх військ – близько 105 БТГ. Ще на початку травня командування ворога зберігало близько 15 БТГ на території рф в якості резервних сил.
Тут треба прояснити, що таке БТГ (батальйонна тактична група). Дуже умовно це певний злагоджений підрозділ з 5-10 танків, 30-40 БМП, 600-800 солдат і іншої техніки, який поводиться як одне ціле. Фактичний склад БТГ залежить від його призначення. Наприклад танковий батальйон має лише танки і не має БМП і відповідно значно менше військових.
Але це все, якщо ми говоримо про БТГ на параді у повній бойовій готовності.
Треба розуміти, що вже після першої фази війни російські сили мали великі втрати. Через втрати і відмови особового складу частину БТГ довелося об’єднувати. Таким чином загальна кількість БТГ зменшилася з 120-140 БТГ (про які говорили на початку війни) до 105 БТГ (про які говорять на середину травня).
Окрім цього більшість БТГ, за оцінками експертів, мають некомплекність до 20-40% особового складу. Наприклад на БМП (бойова машина піхоти) замість 3 членів екіпажу і 8 солдат піхоти (3+8) може бути лише 3+5 або 3+2. Теж саме стосується іншої техніки, де теоретично може бути некомплектність. Тобто більшість БТГ є ослабленими.
А ті БТГ, які вже побували у боях в другій фазі війни, можуть мати некоплектність не тільки по особовому складу, а і по одиницях техніки через бойові втрати.
Тобто можна говорити, що нинішні 105 БТГ за бойовою міццю це приблизно половина від тих 120 БТГ, які були на початку війни. Але вони є і вони поки здатні воювати.
ІІ Як довго це може воювати
В підручниках пишуть про здатність армій продовжувати активні бойові дії без ротації до 20-30 днів. Але треба розуміти, що це норматив. Фактичний запас міцності може бути значно більший і дуже залежить від бойового духу.
Бойовий дух рф активно підтримується пропагандою і фейками. На початку березня їм розповідали, що ось-ось Київ впаде, треба протриматись. Потім їм розповідали, що ось-ось розіб’ють найбільш боєздатні підрозділи в зоні ООС, треба потриматись. Зараз розповідають про оточення 15 тис. українських військових під Сєвєродонецьком, яке чи то вже відбулося, чи то відбудеться з дня на день.
На картах пропаганда рф взагалі малює, що бої йдуть ледь не під Дніпром і Запоріжжям.
Але вічно годувати фейками не вийде. Російська армія тримається, а не функціонує. І без ротацій або якихось реальних перемог довго вона не протримається.
Як інженер можу сказати, що існування будь-якої системи можна поділити на 3 етапи:
Життєвий цикл – коли система працює стабільно і без збоїв.
Запас міцності – коли система вже за межею нормативного терміну роботи, але все ще здатна виконувати свої задачі з поступовим збільшення локальних відмов.
Критичний знос – лавиноподібний процес відмови всіх елементів системи аж до втрати здатності виконувати свої задачі.
Коли система пережила свій запас міцності, накопичений знос дуже швидко переростає в стрімкий процес повного колапсу. Якщо нічого не зміниться і росія не знайде істотні резерви, армія рф опиниться в цьому колапсі значно швидше, ніж сподівається командування рф. Можливо до середини літа.
ІІІ Резерви
За оцінками експертів прихована мобілізація може давати 6-10 тис. солдатів на місяць. Не знаю на скільки це реальні цифри. Але росія втрачає приблизно 20-25 тис. солдат на місяць вбитими і пораненими. Тобто аби тільки підтримувати наявну чисельність військ треба хоча б 20 тис. на місяць.
До того ж, аби проводити наповнення існуючих БТГ, їх спочатку треба вивести в тил і там здійснювати злагодження. Але виведення в тил значної кількості сил означатиме автоматичну зміну балансу сил на користь ЗСУ на лінії фронту і подальший відступ рф.
Можливо росія спробує розконсервувати старі танки і БМП, набрати повністю нові БТГ з мобілізованих, але на скільки це швидко і якісно можна зробити – питання риторичне.
ІV Чому ЗСУ не наступає
Зараз зберігається певний паритет сил, коли у ЗСУ вже є певна перевага в окремих сегментах (дехто говорить про перевагу по кількості військових і танків), але немає стратегічної переваги.
Наприклад на початок війни в України було всього близько 330 «Градів», «Ураганів» і «Смерчів» і обмежений запас боєкомплектів до них. У росії – 1300 і ще 2500 на зберіганні і фактично безмежні запаси радянських боєкомплектів. Приблизно та ж історія і з артилерією, БМП, БТРами і т.д.
Росія може кількістю компенсувати проблеми з якістю, принаймні по окремих видах озброєння. І тому ми все ще ведемо оборонні дії на більшості напрямків.
Але все може змінити кілька сотень американських гаубиць і новітніх РСЗВ М270 HIMARS. Це озброєння зробить перевагу ЗСУ стратегічною. Коли нашої кількості і якості озброєння буде достатньо, аби перекрити кількість озброєння рф. Питання в тому лише коли ми його отримаємо і опануємо.
Ця зброя може дати необхідний резерв і до того ж значно прискорити процес доведення армій рф до небоєздатного стану.
Треба розуміти, що першу чеченську війну росія вела півтора роки вдвічі більшим військом, проти нерегулярних військ Чечні (значно менших ніж ЗСУ), кілька разів підписуючи режим припинення вогню (тобто беручі певні паузи). Тому сценарій дуже тривалої війни виглядає як надто песимістичний і можливий лише у випадку, якщо у нас будуть закінчуватись боєприпаси і військова техніка, а росія зможе забезпечити наповнення і ротацію своїх військ.
Найбільш реальний сценарій, коли посеред літа російська армія почне масово відступати на певних напрямках. Але треба готуватись до того, що до повної перемоги можуть пройти іще місяці. Тобто нас очікує попереду іще принаймні дві фази: перелом і завершення війни. Кожна з яких може тривати 2-3 місяці.
Це прогноз інженера, а не військового експерта, але він спирається на все те, про що говорять військові експерти.
