Збройні сили України продовжують протистояти на полі бою військам РФ. Українська армія досягає успіхів, завдаючи влучних та ефективних ударів по ворожих об’єктах. Однак наші підрозділи ще не готові перейти до масштабної контрнаступальної операції і звільнити свої землі від російських загарбників.
Главред поспілкувався з колишнім заступником начальника Генерального штабу ЗСУ, генерал-лейтенантом Ігорем Романенком щодо просування армії України на Херсонському напрямку, успіхів військ у застосуванні ракетних систем HIMARS, планів та дій Москви стосовно окупації Донецької та Луганської областей.
Як ви оцінюєте ситуацію на фронті станом на зараз? Чи є перші ознаки перелому і передумови переходу ЗСУ до контрнаступу?
Противник проводить другу наступальну операцію в східній і південній операційних зонах. Але зважаючи на відсутність резервів і сил, для наступу в обох зонах у нього немає можливості. Тому він зосередився на захопленні, відповідно до завдань, які поставив Путін своїм збройним силам, Луганської та Донецької областей в адміністративних межах. Принаймні, наскільки це йому вдасться. Наразі говорити про перелом не доводиться, тому що противник повільно, але продовжує наступати. Ми це бачимо у ситуації з захопленням Сєвєродонецька та Лисичанка і інтенсивним боям в напрямку Слов’янська, Бахмута та Краматорська. На південному напрямку, оскільки немає сил — вони перейшли до оборони, будують оборонні рубежі, здійснюють нанесення ударів артилерією та ударною авіацією.
Головком ЗСУ Залужний каже, що на Херсонському напрямку наші війська успішно просуваються. Коли у нашої армії може з’явитися реальна можливість звільнити місто?
На Херсонському напрямку суттєвих наступів немає. Виходячи зі своїх можливостей і сил, наші позахоплювали там відповідні плацдарми, десь знайшли слабкі місця в обороні противника. Але, в цілому, сил, щоб провести наступальну операцію, поки що немає. З урахуванням того, що, загалом, військовий потенціал збройних сил РФ перевищує можливості наших Збройних сил, нам не вдалося виконати завдання оборонної операції. Це означає, перевести противника по всій лінії фронту до оборони. На південному напрямку, Херсонському, це вийшло, а в східній оперативній зоні йдуть запеклі бої, де ми обороняємося, а противник наступає. Тому, наразі, на поточний момент, про суттєвий перелом говорити передчасно.
Неодноразово лунають заяви про ефективність застосування систем HIMARS. Скільки таких РСЗВ потрібно Україні, щоб досягти паритету з артилерією Росії?
Треба хоча б зрівнятися в кількості, але це (ракетні системи HIMARS, — ред.) більш точна зброя, включаючи дальність та інші параметри. За даними зарубіжних фахівців, у російської армії в 5-7 разів більше ствольної, і в 3-4 рази реактивної артилерії, ніж у нас. Тому дуже важлива поява РСЗВ HIMARS, а також M270 MLRS, які повинна передати Британія. Наразі кількості такої далекобійної важкої артилерії недостатньо, хоча це призводить до певних змін. Ми б’ємо шляхи їх логістики, пункти управління, порушуємо координацію в організації ведення бойових дій. Але оскільки чисельності ракетних систем недостатньо, то тут теж переломних моментів поки що не настало.
glavred.net
