Президент Володимир Зеленський повідомив подробиці 20 пунктів проєкту базового документа щодо припинення війни, який обговорюється між Україною, США, Росією та європейськими партнерами.
Про це глава держави повідомив під час спілкування з журналістами, інформує Укрінформ.
«Зараз я готовий проговорити драфт 20-пунктного документу, і це документ, який називається framework, базовий документ про закінчення війни, політичний документ між нами, Америкою, Європою і рускімі», — розповів Зеленський журналістам.
Він наголосив, що проєкт цього документа багато в чому відображає спільну українсько-американську позицію, в дечому — американську позицію, а деякі речі, за словами Президента, ще підлягають вирішенню.
«Але ми значно наблизились до фіналізації документів», — сказав він.
Зеленський поділився з журналістами змістом кожного з 20 пунктів проєкту базового документа про закінчення війни, розкривши його суть. Він підкреслив, що це проєкт документа, відтак його пункти у процесі переговорів можуть змінюватися. Подаємо їх у викладі.
Пункти мирного плану
Пункт 1
Суверенітет України буде перепідтверджено. Констатуємо, що Україна — це суверенна держава, і всі підписанти угоди своїми підписами це підтверджують.
Пункт 2
Цей документ являє собою повну та беззаперечну угоду про ненапад між Росією та Україною. Зазначається, що для підтримки довгострокового миру буде створено механізм моніторингу для контролю за лінією зіткнення за допомогою космічного безпілотного моніторингу, забезпечення раннього повідомлення про порушення та усування конфліктів.
Пункт 3
Україна отримає міцні гарантії безпеки.
Пункт 4
Чисельність Збройних сил України лишатиметься на рівні 800 тисяч у мирний час.
Пункт 5
США, НАТО та європейські держави-підписанти нададуть Україні гарантії безпеки, які відзеркалюватимуть статтю 5.
Пункт 6
Росія закріпить політику ненападу щодо Європи та України у всіх необхідних законах, всіх необхідних документах про ратифікацію, включаючи ратифікацію переважною більшістю голосів у Державній Думі.
Пункт 7
Україна стане членом Європейського Союзу у певний конкретно визначений час, а також що Україна отримає короткостроковий привілейований доступ до ринку Європи.
Пункт 8
Україна отримає міцний пакет глобального розвитку, який буде визначено в окремій угоді про інвестиції та майбутнє процвітання, і це буде охоплювати широкий спектр економічних сфер.
Пункт 9
Буде створено кілька фондів для вирішення питань відновлення української економіки, реконструкції пошкоджених районів та регіонів, гуманітарних питань. Метою буде залучення 800 мільярдів доларів за рахунок акціонерного капіталу, грантів, боргових зобов’язань, внесків приватного сектору.
Пункт 10
Після укладення цієї угоди Україна пришвидшить процес укладення угоди про вільну торгівлю зі США.
Пункт 11
Україна підтверджує, що вона залишатиметься без’ядерною державою, згідно з Договором про нерозповсюдження ядерної зброї.
Пункт 12
Запорізька атомна електростанція буде експлуатуватися спільно трьома країнами — Україна, США, РФ.
Проте стосовно деталей експлуатації ще точаться дискусії. За словами Зеленського, Україна «після всього» не бажає вести бізнес з росіянами напряму. Цей пункт сторонам ще належить узгодити.
Пункт 13
Обидві країни зобов’язуються впроваджувати освітні програми в школах, в усьому суспільстві, що сприяють розумінню та толерантності до різних культур, усувають расизм і упередження. Україна запровадить правила ЄС щодо релігійної толерантності та захисту мов меншин.
Територіальне питання
Пункт 14
Території. Пункт неузгоджений і має кілька варіантів розв’язання.
Варіант 1. «Стоїмо там, де стоїмо». У Донецькій, Луганській, Запорізькій, Херсонській областях лінія розташування військ на дату цієї угоди є де-факто визнаною лінією зіткнення, яку контролюватимуть міжнародні сили.
Варіант 2. Створення потенційної вільної економічної зони Донбасу, що передбачає демілітаризацію цієї зони. Україна виступає проти відведення своїх військ, але у разі втілення цього варіанту виступає за дзеркальне відведення сил — тобто і російських також. Цей варіант вимагає проведення в Україні загальнонаціонального референдуму для ратифікації угоди.
Остаточно це питання може бути вирішено на рівні лідерів держав.
Пункт 15
Після узгодження майбутніх територіальних домовленостей як Російська Федерація, так і Україна зобов’язуються не змінювати ці домовленості силою.
Пункт 16
Росія не перешкоджатиме Україні використовувати річку Дніпро та Чорне море для цілей комерційної діяльності. Буде укладено окрему морську угоду та угоду про доступ, яка охоплюватиме свободу судноплавства та перевезень. В рамках цієї угоди Кінбурнська коса буде демілітаризована.
Пункт 17
Для вирішення відкритих питань буде створено гуманітарний комітет. Пункт передбачає обмін усіх військовополонених, що залишилися, включаючи засуджених російською системою з 2014 року, а також повернення усіх цивільних затриманих та заручників, включаючи дітей та політичних в’язнів.
Пункт 18
Україна має провести вибори якомога швидше після підписання угоди.
Пункт 19
Ця угода буде юридично обов’язковою. Її виконання буде контролюватися, гарантуватися Радою миру, під головуванням президента США Дональда Трампа.
Пункт 20
Після того, як усі сторони погодяться з цією угодою, негайно набуде чинності повне припинення вогню.
Чи є консенсус?
Підсумовуючи документ, президент України сказав: «Ми не дійшли консенсусу з американською стороною щодо території Донеччині і щодо ЗАЕС. Але значно зблизили більшість позицій. В принципі, весь інший консенсус в цьому договорі у нас з ними знайдений».
Реакція РФ
Зеленський розповів, що сьогодні, 24 грудня, буде відома реакція росіян на цей проєкт документа після того, як з ними поговорить американська сторона.
«Тоді ми будемо розуміти наші наступні кроки та можливі часові рамки для тих чи інших рішень. Ми готові до зустрічі зі Сполученими Штатами на рівні лідерів для вирішення сенсетивних питань. Такі речі як територіальні питання треба проговорювати на рівні лідерів», — наголосив президент.
Окрім проєкту базового документа про закінчення війни, за словами Зеленського, опрацьовані й інші документи, необхідні для її завершення. А саме — багатостороння рамка гарантій безпеки для України, це тристоронній документ — Україна, США і Європа. Є також рамка гарантій безпеки для України від США – це, за словами Зеленського, двосторонній документ.
«У нас є окремий додаток — це військовий вимір щодо безпекових гарантій для України, і це детальний план того, як реально гарантується безпека у тих чи інших обставинах. Фактично завдяки цим документам про гарантії ми зможемо бачити сильну Україну — Україну з підтримкою з боку Коаліції охочих, з механізмом спостереження за дотриманням миру та конкретикою щодо реагування на можливе поновлення агресії з боку Росії», — сказав глава держави.
Крім того, за його словами, Україна та США опрацювали документ щодо відновлення та економічного розвитку, який називається Дорожня карта процвітання України.
Новини сьогодні геть не різдвяні.
Перше. 20 пунктів потенційної угоди. Хто там казав про неможливість Мінська-3? Проєкт, оприлюднений Зеленським, значно гірше мінських угод. Мінські втягували путіна в зону відповідальності за агресію в Криму і на Донбасі, це дозволило запровадити санкції проти рф, а запропонована угода навпаки позбавляє росію відповідальності за скоєні злочини. Мінські угоди дали можливість відтягнути час і дозволити вибудувати українську армію з нуля, 20 пунктів дають путіну шанс на передишку, зняття санкцій і відновлення сил для нового нападу — бо ніхто в здоровому глузді не вірить в підписи росії на «гарантіях» про ненапад. Тому, якщо Зеленський підпише 20 пунктів, життєвий інтерес України — почати готувати сили оборони до нової війни, яку москва гарантовано розвʼяже.
Друге. Зеленський прагне зберегти владу будь-яким чином. З інтернет-голосуванням не вийде. За порушення Конституції ніхто з посадовців не захоче брати на себе відповідальність — вже наочно переконались що захисту не буде. І тепер зʼявляється нова ідея президента — провести президентські вибори під час воєнного стану, а парламентські і місцеві без нього. Серйозно? Про авторів так пропозицій кажуть — простий, як двері. Тобто, як обмеження воєнного стану на зібрання, свободу слова і балотування військових — то це будь ласка, аби переобратись? Таку вибірковість не сприймуть ані партнери в Європі, ані значна кількість громадян України. Це зробить переможця нелегітимним і призведе до внутрішнього конфлікту замість обʼєднання зусиль задля відбудови і підготовки оборони до нового вторгнення.
Зеленський має зрозуміти, що крім купки відданих фанатів, його більше не люблять — його терплять. Спроба продавити любов виборчими маніпуляціями після всього призведе до неприємних наслідків не лише для України, а і для нього особисто. Гарантовано. Тому, він має забути про жонглювання правилами. І думати геть не про те як зачепитись за владу — виклики занадто великі.
.
Значно гірше за Мінськ-3.
Пунктом 14 зафіксоване приховане визнання анексії територій.
Зеленський погоджується на розташування російських військ у Донецькій, Луганській, Запорізькій, Херсонській областях.
Додатково це фіксується у п.15 зобов’язанням України відмовитися від суверенного права воювати за свої території.
Окремо Україна втратить навіть всі ці фількіни «гарантії безпеки», якщо щось спробує.
Росія не зобов’язана виплачувати Україні репарації.
Зеленський погодився, що у когось може бути «Мета – зібрати 800 млрд доларів, що є оціночною вартістю руйнувань, спричинених російською війною.» Якщо хтось не названий не зможе досягнути цієї мети, він ніяк не буде покараний.
Щоб використовувати річку Дніпро в комерційних цілях, скажімо для експорту зерна, Україна буде зобов’язана отримувати дозвіл Росії — підписати окрему угоду.
Україна погоджується обмежити армію до 800 000 осіб. Дуже зручний пункт для Росії перед наступним нападом: якщо росія мобілізує армію, скажімо, у 5 млн осіб.
Кидок з Будапештським меморандумом, відсутність гарантій безпеки за 1000 ядерних боєголовок, Зеленський пробачив: «Україна підтверджує своє зобов’язання залишатися без’ядерною державою відповідно до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї.»
Висновок.
Зеленський за державну зраду має отримати стадіон так стадіон.
Дивіться.
Коли президент розповідав, що нам треба «зійти з посередині», скорочував чисельність армії, згортав ракетні програми — він не проводив референдум і не питав у народу, що ми про це думаємо.
Коли розміновували Чонгар.
Коли відкривали пункти пропуску.
Коли розміновували напрямок з боку Чорнобиля — так, що росіяни зайшли на 200 кілометрів просто сквозняком — нас ніхто не питав, правильно це чи ні.
Коли він літав в Оман.
Коли відбувалися якісь переговори за нашими спинами — референдуму не було.
Коли почалося повномасштабне вторгнення.
Коли люди ставали пліч-о-пліч.
Коли лягали під танки.
Коли віддавали свої життя — нас теж ніхто не питав, підтримуємо ми це чи ні.
Коли чотири роки крали.
Крали на всьому, на чому тільки могли.
Коли виростили не просто «свинарчуків», а цілу ОПГ при владі — нас не питали, можна так робити чи ні.
Коли монополізували всі силові структури.
Коли дозволили Генпрокуратурі, ДБР, СБУ творити будь-яку дічь — референдуму знову не було.
Коли вони вже обісрались.
Коли західні партнери мають повну доказову базу того, як розкрадали країну.
Коли ми в найгіршій переговорній позиції.
Коли ми втратили десятки тисяч людей.
Цивільних.
Дітей.
Коли люди свідомо сиділи під обстрілами, без світла, без захисту.
Коли ми втрачаємо людей щодня.
І саме в цей момент, коли будь-який мирний договір уже відверто гірший, ніж той, який можна було підписати раніше, —
президент раптом згадує про народ.
І каже:
«А тепер ви маєте вирішити, підписувати цю х*йню чи ні».
Ні.
Так це не працює.
.
Це ніяка не угода про мир. Це — державна зрада, в результаті якої не буде ні миру, ні територій, ні армії, ні грошей на відновлення. Про гарантії промовчу, бо це наї*балово, їх немає з самого початку.
Це бездарне лузерство набагато гірше ніж Мюнхен-38 і Будапешт разом взяті.
Це не доросла розмова з суспільством і не гідний мир, це наї*балово, в якому українців годують лайном, розказуючи «якщо росія порушить — росію покарають санкціями», забуваючи розказати, що завдяки угоді їх з росії знімають. І подібні «плюшки» вигідні росії, зовсім не Україні.
Це завідомо бездарне фуфло, яке ні США, ні росія не збираються виконувати. І своє небажання виконувати вони навіть закріпили юридично. П1 нібито підтверджує суверенітет України. А далі уй*обки ділять територію України. Де тут суверенітет? Це якби ви підписували угоду, в якому визнається власність на вашу квартиру, а потім її ділили і віддавали терористам. Тобто, ті, хто підтверджували ваше право на квартиру, свідомо вас обманули на першому ж етапі, вони є шахраями. На які гарантії шахраїв ти розраховуєш?
Це одностороннє наї*балово, де кусок бездарного довбойоба з розпущеною армією буде виконувати всі забаганки російського гаранта під багатослівне пиздякання рудого куколда-шахрая, який за рік слова поганого в сторону росії не сказав і портрети з путіним дарує.
Який перестати обстрілювати? — ви вибори спочатку проведіть. Yes, yes, містер путін, нехай спочатку вибори проведуть. Який відхід з Сумської області? — Ви РПЦ КГБ спочатку захистіть, перевівши навіть греко-католиків під крило чорта онуфрія-гундяєва. Yes, містер путін, нехай спочатку гендяєв поправить.
Єдине чому путін на це може не погодитися — це тому, що він наглухо поплавлений ідіот, який мріє про військові перемоги і паради. Бо американський гарант «подібно до 5 статті НАТО» і наш український Конституції зробити все можливе на його користь.
Перед новим роком 2023 року, всіх роз*їбало, бо Зеленський в новорічному зверненні пообіцяв повернути всі завойовані території.
Зеленський не справився і збрехав. Він не виконав і не збирається виконувати свій головний Конституційний обов’язок (ні, це не міністрів енергетики призначати і не пи*здіти на марафоні) — це захищати територіальну цілісність і суверенітет України.
Зеленський повинен піти, бо він цього не здатен це робити.
.
Немає великого сенсу робити остаточні висновки стосовно озвучених пунктів так званої мирної угоди. Принаймні, з трьох основних причин.
По-перше, багато позицій не відповідають Конституції й законами України. Деякі потребують внутрішньодержавних процедур в інших країнах, насамперед, у США, РФ та у ВСІХ країнах – членах ЄС.
По-друге, запропонований драфт не містить всіх компонентів юридично зобовʼязуючої міжнародної угоди, яка, крім всього іншого, має пройти всі стадії укладення, підписання, ратифікації згідно Закону «Про міжнародні договори України» «з метою належного забезпечення національних інтересів, здійснення цілей, завдань і принципів зовнішньої політики України, закріплених у Конституції України та законодавстві України».
По-третє, цей текст містить ще багато двозначних, або досі не зʼясованих позицій, адже робився по російських лекалах.
Ми вже такого типу «понятійні» драфти бачили. Їх навіть підписували. Наприклад, так звану компромісну угоду в 2014 році. До речі, там також не було московського підпису. А діючий «гарант» спішно втік від відповідальності до ворога. В підсумку – тоді не запрацювало. І зараз таке «не пропихнеш». Подобається комусь такий висновок чи ні.
Частина напрацювань може бути використана тоді, коли агресора таки почнуть серйозно примушувати до миру. Частину росіяне будуть пробувати потім використати як попередню згоду України в «складних питаннях».
І все ж таки головне питання залишається відкритим: чому всі говорять про мир вже найближчі дні, тижні, а перемирʼя не видно жодного?!
Та й у самих цих пунктах перемирʼя десь там далеко, а створення вибухонебезпечної внутрішньополітичної ситуації в Україні, на жаль, може бути реальністю вже зараз.
Треба витримати цей раунд затягування росіянами часу й спробувати нарешті переконати наших партнерів, що без реалтного примусу агресора довготривалого миру, на жаль, не буде.
У ворога також стрімко зростають проблеми, а бюджет війни на весь наступний рік не складається.
Агресора треба всім разом дотиснути!
Таким є реальний, а не удаваний шлях до довготривалого миру, подобається це нам чи ні…
