Російська музика (і російськомовна також)
Російське кіно (і укрАінско-русскоє теж)
Російська культура в Україні.
МАЮТЬ БУТИ ЗАБОРОНЕНІ В УКРАЇНІ!!!
Це те що досі домінує в нашій державі. Те що отруює і вбиває. Те що перетворює Україну в придаток до кремлівського «русского міра» і робить нас все більш врахливими, а отже в майбутньому й інформаційно окупованими.
41% населення вважає що ми з росією «один народ» і погоджуються з тезою Путіна. Так, це катастрофа без перебільшення. Це діагноз політиці держави. Це бомба уповільненої дії для кожного з нас у майбутньому.
Проте, робить це не лише путін. Робить це кожен хто в Україні публічно підтримує та просуває порядок «какая разніца». Кожен хто на своїх заходах, у своїх ресторанах, в своєму бізнесу пропагує російське. Кожен хто просуває тут російський світ та протиставляє українському та європейському.
Особисто я з 2014 року НЕ слухаю російськовомовну музику, не дивлюсь російське чи росмовне кіно, не споживаю жоден російський чи русско-укрАінскій продукт (свати і квартали яскравий приклад). Вся ця культура не повинна мати місця в Україні, особливо у воюючій країні.
Вона не повинна мати місця у серця та душах людей, а ще головніше — у наших головах.
Проте, наразі має. Засилля всього російського заполонило кожні навушники молоді, кожну набережну одещини чи херсонщини, кожен концерт якогось фестивалю, кожну площу чи вулицю. При чому влада Зеленського прямо робить все що ця російська непотріб знов потрапляла і потрапляла до України.
Росія в свою чергу інвестує мільярди кривавих рублів у просування рашистських моршенштернів, мєладзе, «сватів» та іншої погані.
Що пропонує натомість влада?
— саботаж каналами Ахметова та Коломойського Закону про мову.
— відсутність реальної підтримки українськмх виконавців.
— повернення всіх можливих рашистів до України.
— і головне — повноцінну політику «какая разніца».
Що мала б зробити Україна?
Перш за все — ЗАБОРОНИТИ будь який російський контент на території України в публічному просторі. Все. Крапка.
Іншого виходу у нас немає.
Або ми крок за кром відступатимемо назад і 41% громадян з паспортами України перетворяться на 60 чи 70 відсотків з бажанням стати «аднім народам» як заповідав Сталін чи Путін. Як цього хочуть творці «какой разніци».
