Чому я кожного разу кажу за важливість мови, українських топономів, культури, інформаційної політики і всього що стосується боротьби за розуми людей?
Перше що роблять московити сьогодні на окупованих територіях — це знищують мову, змінюють вивіски, палять українські книги, русифікують освітній процес.
Кремлівська вбивча машина завжди розуміла — перш за все потрібно стерти ідентичність, насадити чужий «язик», підсадити на голку своєї псевдокультури, зробити людей носіями абсолютно іншого ментального генотипу.
Це робилось під час совєцької окупації, Голодоморів, репресій. Це робиться зараз.
Це лише у нас в Україні 30(!) років Незалежності «не на часі» мова, культура, церква, українські ЗМІ, музика, кіно…
Не на часі, бо «що подумають на расіі».
Не на часі, бо «що скаже електорат».
Не на часі, бо просто більшості завжди було байдуже.
Прийшла війна. І для окупантів все це на часі. Тільки навпаки. На часі швиденько знищити навіть оцю табличку, бо вона УКРАЇНОМОВНА.
Розумієте символізм?
Сьогодні замість ліквідації РПЦ-фсб «церкви», просуванні своєї МОВИ, повній забороні росконтенту, деколонізації та повного розриву з усім «русскім міром» — НЕ НА ЧАСІ.
Патова ситуація.
Та коли нарешті дійде, що перша хвиля окупації — це саме все що стосується ідентичності. А далі вже йдуть Іскандери, Гради, московський брудний чобіт в Бучі та заяви про «денацифікацію».
Не було б що денацифіковувати, якби тут не було б нічого московського.
Не знаю коли дійде. Не знаю коли нарешті усвідомимо…
Пам’ятаєте, коли в 2015 почалась декомунізація, вата оперувала аргументом: «Зачєм мєнять названія, что єта даст, давайтє аставім как єсть»
Зараз та ж сама вата завиває про «аставіть уліци вєлікава пушкіна»
Ось тут на фото видно «зачєм мєнять названія» і чому «уліци пушкіна» йдуть кхуямсобачим, разом з «інтелектуалами», які їх лобіюють.