Зеленський зумів обіс*рати Україну на весь світ. У всіх(!) провідних виданнях світу в топах статті про те, що Україна робить розворот від демократичних-антикорупційних цінностей. Всюди однозначно зчитується: «Так а нах*ера ми їх підтримуємо, якщо вони хочуть буть як Путєн?»
А «Financial Times» навіть встиг роздобути цитату чиновника Євросоюзу, що ця виходка Зеленського підриває нашу можливість потрапити в Євросоюз.
Сукаблять. Своїми руками взяв і поламав те, що будували і чого прагли мільйони людей. А потім буде обіжаться і репресії закатувать, що нада абьєдініцца вакруг прєзідєнта, вайна, корупцію видумалі сарасята!
Високопоставлені чиновники попереджають, що дії України щодо боротьби з корупцією ставлять під загрозу вступ до ЄСВисокопоставлені європейські чиновники попередили, що суперечливе рішення президента України Володимира Зеленського взяти під контроль антикорупційні органи країни ставить під загрозу європейське фінансування та шлях Києва до вступу в ЄС.
У вівторок Зеленський підписав закон, який передає повноваження генерального прокурора, якого він призначив, двом незалежним антикорупційним організаціям. Цей крок, який, за словами президента, мав на меті викорінити російських шпигунів, викликав осуд з боку ЄС та членів G7, а також найбільші протести в Києві з початку війни з Росією.
Комісар ЄС з економічних питань Валдіс Домбровскіс, який курує фінансову допомогу Україні, заявив Financial Times, що ці два органи «мають вирішальне значення для програми реформ України і повинні діяти незалежно, щоб боротися з корупцією та підтримувати довіру громадськості».
«Наша поточна фінансова допомога Україні залежить від прозорості, судових реформ [та] демократичних урядів», – сказав він. «Те саме стосується шляху України до вступу в ЄС, який також вимагатиме потужної спроможності боротися з корупцією»…
Ну тепер і я переконався, що у Єрмака проблема з трампістами. А відтак проблеми з адміністрацією Трампа є і у всієї України. Однієї статті «Politico» мені було мало. Але тут фундаментальним текстом розродився «Financial Times». А в ньому підтвердження чуток про несприйняття Єрмака в Америці зараз:
«Зустріч із главою адміністрації Білого дому Сьюзі Вайлз так і не відбулася. «Вони зустрілися в коридорі, проходячи повз один одного», — розповів один із присутніх. Коли Вайлз пішла далі, Єрмак встиг сказати лише одне речення: «Я хочу сказати, що ми виграємо війну». Спроба зустрітися з держсекретарем і радником з національної безпеки Марко Рубіо пройшла лише трохи краще. Команда Венса проігнорувала його. «Це була катастрофа», — зізнався один з українських чиновників».
В контексті того, що Офіс президента учудив з ліквідацією НАБУ, чим інспірував перші публічні протести в Україні під час війни – ситуація геть перестає буть томною. Тим більш по ходу статті згадується, як Єрмак з негодованієм відкидав закиди у зв’язках його батька з російськими спецслужбами.
В общім, текст ФТ настільки великий, що я дам лише його частину щодо актуальних стосунків Єрмака з зовнішнім світом.
Поляризуюча сила Андрія Єрмака, іншого лідера України в часи війниПрава рука президента Зеленського викликає занепокоєння щодо поширення авторитаризму
…У дипломатичних колах Єрмак часто стає предметом шепотіння на коктейльних вечірках. Дехто висміює його схильність згадувати імена відомих акторів, таких як Шон Пенн і Джессіка Честейн, публікуючи їм привітання з днем народження в соціальних мережах. Але саме завдяки своїм зв’язкам із знаменитостями Єрмак мобілізував велику групу відомих особистостей, які виступили «послами» на підтримку України, збираючи кошти на гуманітарну допомогу та дрони для військ на передовій.
Мабуть, найпоширеніша критика стосується розміру його его. «Планетарне», — так описав його мені один західний посол, який безпосередньо мав з ним справу протягом багатьох років. «Галактичне — це більш влучне слово», — заперечив інший посол. Самовпевненість Єрмака призвела до конфліктів з кількома західними послами, які працюють у Києві, зокрема з колишньою послом США Бріджет Брінк, яка у квітні подала у відставку на знак протесту проти політики Трампа щодо України.
Помічники Єрмака звинуватили Брінк у тому, що вона не підготувала Зеленського до суперечливої зустрічі з міністром фінансів США Скоттом Бессентом у Києві в лютому цього року. Бессент привіз із собою документ для підписання українським лідером: першу версію запропонованої Вашингтоном угоди про корисні копалини. Вона передбачала 50% прав України на рідкісні землі та критично важливі корисні копалини в обмін на 500 млрд доларів — суму, яку Трамп довільно встановив як військову допомогу в минулому.
Високопоставлені українські чиновники заявили, що Бессент тиснув на Зеленського, щоб той підписав угоду на місці, що президент пізніше підтвердив мені. «Він прийшов і сказав: «Ви повинні підписати це зараз», — розповів Зеленський. «Я сказав йому: «Припиніть стукати пальцем по документу і давайте поговоримо серйозно». Зеленський не вважав, що документ у першій редакції був справедливим, оскільки «він містив положення, що суперечили нашій конституції та законам».
Помічники Єрмака сказали, що він часто відчував, що посольство США під керівництвом Брінк працювало проти офісу українського президента, надто зосереджуючись на проблемі корупції в Україні — і численних кадрових перестановках в уряді, які консолідували більше влади в руках Єрмака — і не приділяючи достатньо уваги забезпеченню більшої військової допомоги. Люди, близькі до Брінк, не погоджувалися з цим, кажучи, що ніхто в Києві не боровся так наполегливо, як вона, щоб забезпечити допомогу США для оборони країни.
Відносини України з другою адміністрацією Трампа є складними. За словами колишнього американського чиновника, за президентства Байдена «основною політикою була підтримка України, і все інше — включаючи управління Єрмаком — було підпорядковано цій пріоритетній задачі». Але табір Трампа діє інакше. З початку війни з Росією Україна значною мірою покладалася на військову та фінансову допомогу США. Вашингтон виділив на сьогодні близько 175 млрд доларів, з яких 67 млрд — на військову підтримку, включаючи озброєння, навчання та розвідку. На початку березня адміністрація Трампа наказала тимчасово заморозити розвідку, а також призупинити військову допомогу в рамках кампанії, спрямованої на те, щоб змусити команду Зеленського співпрацювати з планами Трампа щодо закінчення війни на умовах, які Київ вважає надто вигідними для Москви.
Прикладом цього є тепер уже сумнозвісний лютневий візит Зеленського до Білого дому, організований оптимістичним Єрмаком всупереч порадам американських чиновників і деяких скептично налаштованих членів його власної команди. Як подарунок для Трампа Зеленський привіз пояс, що належав українському боксеру Олександру Усику. Однак, слідуючи рекомендації Єрмака, Зеленський спочатку подарував Трампу папку з фотографіями знущань над українськими військовополоненими. За словами американського чиновника і радника українського президента, цей жест затьмарив зустріч.
Коли камери новин були спрямовані на Зеленського, Трамп і його віцепрезидент Джей Ді Венс обернулися до українського лідера. Трамп звинуватив Зеленського в «азартній грі з третьою світовою війною», а Венс дорікнув йому за невдячність за американську допомогу. Поки Єрмак тихо сидів осторонь, Зеленський намагався захищатися, коли відносини України з її найважливішим союзником майже зійшли з рейок.
До останньої поїздки Єрмака до Вашингтона минулого місяця відносини не надто покращилися. Він приїхав, сподіваючись на важливі зустрічі з кількома високопоставленими особами з оточення Трампа, але вони були або різко скорочені, або взагалі не відбулися. Зустріч із главою адміністрації Білого дому Сьюзі Вайлз так і не відбулася. «Вони зустрілися в коридорі, проходячи повз один одного», — розповів один із присутніх. Коли Вайлз пішла далі, Єрмак встиг сказати лише одне речення: «Я хочу сказати, що ми виграємо війну». Спроба зустрітися з держсекретарем і радником з національної безпеки Марко Рубіо пройшла лише трохи краще. Команда Венса проігнорувала його. «Це була катастрофа», — зізнався один з українських чиновників.
На зустрічі в Джидді в березні угода між українськими та американськими чиновниками щодо запропонованого Трампом 30-денного перемир’я з Росією ледь не зірвалася, оскільки Єрмак відмовився її підписати, побоюючись, що навіть тимчасове перемир’я може дати Москві час для перегрупування, як повідомляють чиновники, обізнані з цим питанням. Рубіо та тодішній радник Трампа з питань національної безпеки Майк Волц наполегливо домагалися укладення угоди. Але Єрмак залишився непохитним. Вальц доклав останніх зусиль, щоб безпосередньо зв’язатися із Зеленським. Коли український президент зателефонував Єрмаку, його повідомлення було чітким: погодитися на перемир’я.
Єрмак домігся незвичайного успіху, роздратувавши американських політиків з обох сторін, за словами нинішніх і колишніх чиновників у Києві та Вашингтоні, — це досягнення, яким можуть похвалитися небагато хто, і яке не варто святкувати в Києві.
« Він ускладнює все більше, ніж потрібно. Він не генерує жодних креативних ідей. Він також має схильність ставити себе в центр уваги», — сказав колишній американський чиновник, який був проінформований про поїздку Єрмака. «Однією з найгостріших критичних зауважень є те, що він іноді не виглядає щиро зацікавленим у своїй країні. Йому важливо бути в центрі процесу прийняття рішень, навіть якщо це активно шкодить Зеленському та Україні».
Чиновники не заперечували, що Єрмак досяг деяких перемог. Двоє з них згадали його мирний саміт у червні 2024 року в Бюргенштоку в Швейцарських Альпах, який, на їхню думку, допоміг залучити кілька країн з глобального півдня, які залишалися нейтральними щодо війни або схилялися до підтримки Москви. Але інші сказали, що саміт і його попередник в аеропорту Бориспіль були непродуманими. «PR-шоу», — сказав один західний посол, враховуючи, що Росія і Китай не брали в ньому участі.
«На жаль, Андрій часто зосереджувався на речах, які, на мою думку, не були критичними для перемоги у війні», — сказав колишній американський чиновник, який працював з Єрмаком. Більше ніж один західний чиновник згадав про нібито зв’язки Єрмака з анонімними Telegram-каналами — з такими назвами, як Vertical, Joker і House of Cards — які неодноразово атакували його критиків. (Єрмак заперечив будь-яку причетність до цих каналів).
Безумовно, Єрмак, здається, ніколи не буває далеко від суперечок. Деякі критики зосередили свою увагу на Олегу Татарові, одному з найближчих соратників Єрмака в уряді, який був предметом численних журналістських розслідувань, в яких йому інкримінували корупцію та зловживання владою. Хоча в 2020 році йому було висунуто звинувачення у хабарництві, справу зрештою закрили.
Вони стверджують, що Татаров діє як виконавчий орган Єрмака, надаючи захист і тихо контролюючи величезні органи безпеки та правоохоронні органи України. Цей контроль, за їхніми словами, чинить тиск на антикорупційних слідчих, гальмує судові переслідування та призводить до вибіркового правозастосування, яке захищає союзників, тримаючи опонентів під контролем. Кілька гучних справ таємничо втратили імпульс, коли потрапили до відомств, що перебувають у сфері впливу Татарова. Татаров неодноразово заперечував усі звинувачення в корупції або зловживанні владою.
Прихильники жорсткої політики «Америка понад усе» Трампа підхопили критику Єрмака, зображуючи її як відображення самого Зеленського. «У світі Маги є люди, які експлуатують те, як діє [Єрмак], і кажуть, що саме тому [Україна] не може ніяк допомогти США і що в кінцевому підсумку ми повинні відмовитися від неї», — сказав колишній американський чиновник, який працював над політикою щодо України. «Справа дійшла до того, що це стало небезпечно… Вашингтон занадто складний для дипломатії однієї людини».
Один високопоставлений український чиновник, який тісно співпрацював з офісом президента, порівняв відносини між Зеленським і Єрмаком з відносинами Джорджа Буша і його впливового віцепрезидента Діка Чейні. «Сцена з фільму «Віце», — сказав чиновник, маючи на увазі фільм 2018 року, який розповідає про сходження Чейні до влади і його вплив на Буша, — сцена, де вони розподіляють обов’язки, — це саме так».
Особливо Єрмака переслідує одна суперечка. У липні 2020 року українські військові та внутрішні розвідувальні служби запланували спецоперацію з затримання 33 найманців із відомої російської групи «Вагнер», пов’язаної з Кремлем парамілітарної сили, яка відома своєю жорстокістю в операціях від України до Африки. Їх заманили до Білорусі обіцянкою фальшивої місії до Венесуели. План полягав у тому, щоб перехопити їхній рейс до Південної Америки, змусити його приземлитися в Києві і заарештувати їх після прибуття. Але операція була раптово відкладена. За даними слідчої групи Bellingcat, яка посилається на українські та іноземні розвідувальні джерела, наказ надійшов від Єрмака, який нібито побоювався, що операція зірве крихке перемир’я з Росією, яке тільки-но почало налагоджуватися.
Через кілька днів найманці були заарештовані в Мінську білоруськими властями і відправлені назад до Росії, що викликало обурення і звинувачення в саботажі в Україні, коли подробиці стали відомі. Навіть з’явилися публічні заяви, що Єрмак може бути російським шпигуном. Єрмак заперечив ці звинувачення, назвавши їх дезінформацією. Голова військової розвідки України Кирило Буданов захистив його, сказавши мені, що Єрмак був несправедливо зроблений козлом відпущення і відігравав лише незначну роль. Проте, п’ять років по тому, «Вагнергат» залишається джерелом суперечок.
Єрмак, який вважає своїми героями кардинала Рішельє та Генрі Кіссінджера, відкидає будь-які припущення, що він затьмарив свого лідера. «Іноді проти мене проводяться кампанії, інформаційні атаки. Люди кажуть, що Єрмак робить те чи інше. Це нісенітниця. Ми — новий тип політичної сили в Україні… Це викликає у деяких людей дискомфорт або страх», — сказав він. «Послухайте, дуже мало людей готові присвятити 100% свого життя і часу країні. Коли вони бачать, що не можуть контролювати або впливати на когось такого, як я, це їх турбує. Але чесно кажучи? Мені байдуже».
Звинувачення, до якого Єрмак ставиться особливо чутливо, стосується його молодшого брата Дениса, бізнесмена, який був у центрі кількох корупційних скандалів. Минулого місяця проти нього були тихо висунуті нові звинувачення тим самим начальником військової розвідки Будановим, який захищав Єрмака переді мною. Він стверджував, що Денис намагався використати своє становище для збагачення. Денис заперечив усі звинувачення проти нього, а Єрмак намагався усунути Буданова, розповіли мені дві особи, обізнані з цією справою. Одна з них стверджувала, що інцидент ледь не переріс у відкрите повстання.
— Скажите Беня, может ещё не поздно вернуть всё в зад?
— Поздно уже Вова, в зад послали нас. Нужно бежать пока не поздно, в тюрьме не подают фаршированную рыбу.
