Колега Ярослав Железняк не полінувався і перерахував всі штаби, створені владою:)
«Уряд утворювателей штабів»
Отже у нас вже є
Енергетичний селектор при ПрезидентіШтаб із ліквідації наслідків ударів рф по енергетиці (це при Шмигале)Коордцентр з питань ТОТ та територій бойових дій Координаційний штаб при Кабміні (підпорядковується Юлії Свириденко) Штаб при Офісі президента(заступник керівника ОП Віктор Микита)Координаційний штаб для захисту енергетики (підпорядковується Олексію Кулебі)Координаційний штаб підготовки до опалювального сезону 2025/2026 (підпорядковується Олексію Кулебі)Координаційний центр із питань управління регіонами, де ведуться або велися бойові дії, а також територіями, які були тимчасово окуповані (підпорядковується Олексію Кулебі) Штаб для оперативного реагування на наслідки обстрілів рф у Києві (підпорядковується Тимуру Ткаченко)
І ось нарешті є Координаційний центр під головуванням Премʼєр-міністра для реалізації Планів стійкості регіонів УкраїниЦе ще вчора на цю тему засідав РНБО):
В Україні сталася подія майже містична. На ринку пального, здається, виникла картельна змова. Але є одна дивна деталь — її ніхто не бачить. Особливо ті, хто за посадою зобов’язаний бачити.
Подивімося на цифри, бо вони впертіші за урядові пресрелізи.
У Польщі за два тижні бензин подорожчав приблизно на 1,5%.
У Румунії — приблизно на 2,6%.
В Україні — плюс 27%.
Тобто у країнах, звідки українські компанії імпортують бензин, ціна зростає дуже повільно, як на цивілізованому ринку. А в Україні вона раптом підлітає, як ракета Falcon, але без NASA і без логіки.
Виникає наївне запитання: як імпортне пальне може дорожчати у десять разів швидше, ніж у країнах, звідки його купують?
Очевидно, це якесь економічне диво. Можливо, бензин дорого обходиться на етапі перевезення через кордон. Адже там, напевно, є особливий український повітряний коридор, де ціна зростає на десятки відсотків просто від дотику до державної реальності.
І тут на сцену мав би вийти Антимонопольний комітет — орган, який створений саме для того, щоб ловити такі «дива». Але комітет мовчить так зворушливо, ніби спостерігає за заходом сонця, а не за ринком пального.
Бо коли ціни ростуть синхронно і майже одночасно у всіх великих мереж — це зазвичай називається картельною змовою.
А коли влада цього не помічає — це називається політичним дахуванням для картелю.
І поки уряд демонструє дивовижну сліпоту, країна отримує дуже простий економічний ефект. Дорожчає пальне — дорожчає логістика — дорожчає їжа — зростає інфляція — падає рівень життя.
Але в цій історії є ще один шар. Політичний.
Коли замість нової коаліції та професійного уряду влада просто перетасовує тих самих міністрів, економіка починає працювати за принципом старої колоди: карти ті самі, фокусники ті самі, а платить за трюк знову глядач.
І поки Зеленський не хоче визнавати очевидне — що монобільшість давно розсипалася — країна отримує нову форму управління.
Її можна назвати просто:
картельна економіка під політичним прикриттям.
І найсмішніше в цій історії те, що влада, здається, щиро не розуміє, чому люди дивуються цінам на заправках.
Бо якщо довго дивитися на економіку через рожеві окуляри політичного піару, то 27% легко можна переплутати з 2%.
