P.S.
Завтра, 21 липня 2019 року в нас був шанс політичними методами протистояти реваншу. Пишу цей пост, щоб через рік, чи через два, коли українці почнуть гинути, щоб сковирнути цю мерзоту, фейсбук підсунув мені його і нагадав, як ми втратили шанс врятувати життя чергових Нігоянів.
Бо я не вірю, що українці схаменуться і завтра пошлють зелену сволоту. Ні, українці проголосують за неї, за екзальтованих пєвцов, йульок і прочі пірамідки від раку, але не за державницькі сили.
Чудес не буває. Вороги захопили змі і вєщають свої сценки «нахами чиновнику на радість люмпену». Ця облуда обов’язково спаде, але коли це станеться, всі засоби влади вже будуть сконцентровані в руках у ворогів.
Вороги почнуть грабувати і здавати наш суверенітет, а коли обман буде викрито, це призведе до сплеску агресії. Будуть жертви, а користатися цим буде зовнішній ворог.
Але це буде потім.
А завтра цьому буде покладено початок.
Сер Вінстон Черчілль народився в 1874 році.
В 1900 році, в віці 26 років, сер Вінстон став членом парламенту Великобританії.
Був членом парламенту Великобританії до 1964 року. Помер на початку 1965 року.
Тобто, сер Вінстон Черчілль був членом парламенту 65 років, фактично до кінця своїх днів.
Його прем’єрство було цікаве не тільки тим як він став прем’єром, про це багато розказують, а й тим, що вигравши другу світову війну і захистивши свій народ від окупації, через 2 місяці після капітуляції фашистської Німеччини, Герой з розгромним рахунком програв парламентські вибори популістам. Тому що «простий нарід» втомився від війни. Це не вигадка. Саме через ці причини.
Але після одного терміну популістів, вони програли вже йому. В 1951 році Черчілль став прем’єром вдруге. Відтоді й почався розвиток Великобританії. Хоч він і був змушений через кілька років по стану здоров’я залишити посаду прем’єра.
До чого це я?
Просто пам’ятайте про це, коли подумаєте голосувати за нікчемних пздболів з «новими» обличчями.
У поваленні і майже знищенні народом України майданівської — першої проєвропейської і антиімперської — влади так мало раціонального, що мені дедалі складніше задовольнятися версією про антикорупційне зомбування населення олігархічним телевізором, тим паче, що новим правителям це саме населення радо пробачає корупцію набагато відвертішу, аніж та, в якій звинувачували Порошенка.
Думаю, все набагато гірше. Переважна частина народу не може пробачити Порошенкові саме того, за що ми його звеличуємо — курс від Росії. Вони готові були йти цим шляхом доти, доки це не потребувало жодних жертв з їхнього боку. Але щойно це стало неможливо, вони вже готові повернутися до Єгипту і щиро ненавидять не лише тих, хто їм у цьому заважає, але й тих, хто про це нагадує.
І сила Зеленських у тому, що вони це відчули. На відміну від нас із вами.
П.С. У найближчий рік на нас майже гарантовано очікують великі економічні потрясіння, і вони цілком можуть змінити вектор людських симпатій на протилежний. Але давайте облишимо на майбутнє дурити себе байками про гордий незалежний нарід, готовий «душу й тіло» покласти за свободу. Це ілюзія.
Вибачте за цю неприємну правду