Восемь уголовных производств, которые обязаны открыть Национальное антикоррупционное бюро (НАБУ), Государственное бюро расследований (ГБР) и Служба безопасности Украины (СБУ) после просмотра видео Слідство.інфо и Бігус.інфо о бывшем заместителе министра внутренних дел Александре Гогилашвили.
Вот видео обоих расследований с расшифровкой:
- Александр Гогилашвили не отрицает, что имеет действующий паспорт гражданина России. Не отрицает информации, что был судим в России. А это уголовная ответственность для руководства СБУ, которое проводило спецпроверку Гогилашвили при назначении на должность замминистра и предоставлении допуска к гостайне. Кто и почему требовал назначения человека из России на высокий государственный пост? Подследственность ГБР.
- Помощник президента Мария Левченко, ее муж замминистра МВД Гогилашвили и начальник ГУР МО Кирилл Буданов с супругой Марианной проживают вместе в особняке в селе Хотов, который им сдает теневой миллиардер Вячеслав Стрелковский. Буданов сам говорит, что знает Стрелковского и он может быть причастен к «обналу» — то есть, как говорят, к преступной деятельности в виде уклонения от уплаты налогов и нелегальным финансовым операциям. Связаны ли эти личные отношения помощника президента со Стрелковским с тем, что президент Зеленский не включил Стрелковского в санкционный список СНБО? Не является ли аренда этого дома замаскированной взяткой? Подследственность НАБУ.
- Экс-глава Налоговой службы Евгений Олейников заявил, что компании Стрелковского, который ворочает миллиардами теневых денег, всегда избегают налоговых проверок благодаря «крыше» правоохранительных органов. Какое отношение к коррупционной защите «обнальщика» имел и имеет Александр Гогилашвили, а также другие должностные лица правоохранительных органов? Не осуществлялась ли перевозка черных денег в интересах Стрелковского на машинах ГУР МО? Подследственность НАБУ.
- Предполагаемый гражданин России Гогилашвили мог устраивать конфликты с полицейскими не из-за понтов, а со специальным расчетом, чтобы его начали узнавать на дорогах и со временем не смели проверять ни его машину, ни его груз, ни его пассажиров. Мог ли замминистра выполнять тайные операции в чьих-то интересах, и перевозить ценности либо некие вещества, которые скрывал от досмотра с помощью незаконно полученной вооруженной охраны, бронеавтомобилей и спецталона МВД? Подследственность НАБУ.
- На каком основании Гогилашвили охранял спецназ ГУР МО, если он занимает политическую должность заместителя министра МВД? На каком основании ГУР МО предоставил Гогилашвили бронированный автомобиль Лэнд Крузер-200 2010-го года выпуска, который был передан ГУР МО посольством США для обеспечения безопасности офицеров военной разведки? Подследственность НАБУ.
- Угрозы сотрудникам правоохранительных органов при исполнении обязанностей 24 ноября в Киеве, угрозы и нападение на капитана полиции Васенкова 8 декабря на блокпосту «Долина» — это статья 345 криминального кодекса, следователь обязан открыть производство. Максимальное наказание для Гогилашвили — лишение свободы до 5 лет. Подследственность ГБР.
- Могли ли контакты гражданина РФ Гогилашвили, тесно связанного с депутатом Госдумы РФ Николаем Валуевым, и проживающего вместе с помощником президента и начальником ГУР МО привести к утечке секретной информации, к действиям в интересах иностранных государств? Правда ли начальнику ГУР МО не было где жить на время ремонта в его квартире, и он мог переехать только в дом Стрелковского к Гогилашвили? Какой информацией делился при этом Буданов с Гогилашвили? Подследственность СБУ.
- Помощник президента Мария Левченко, которая постоянно находится в кабинете президента и имеет доступ к высшим секретам государства, не является государственным служащим, и непонятно имеет ли допуск к государственной тайне. Левченко является сотрудником частной компании «Квартал 95», в которой получает зарплату. Как можно доверять секреты государства частному лицу, не связанному никакими обязательствами? За это должно отвечать все руководство Офиса Президента. Подследственность СБУ.
Президент Зеленский, сам Гогилашвили и его пиар-службы в который раз молчат и не отвечают журналистам на запросы. Что ж, придётся заставлять власть во время войны за такие поступки нести ответственность.
А давайте но я вам розкажу одну бувальщину, а ви потім самі зрозумієте, до чого вона.
Був такий собі кагебіст Григорій Ільяшов. Будував кар’єру в КГБ СРСР в Середній Азії, потім в СБУ в Криму та на Луганщині, аж доки не став депутатом двох скликань від Партії регіонів.У навколополітичних колах більше відомий, як чоловік Олени Лукаш. Але після перемоги Януковича на виборах у червні 2010 року був призначений головою Служби зовнішньої розвідки України (це та, що пов’язана з СБУ, а не МО, у розвідсередовищі відома, як «ліс» на противагу до «острова»). Навіть тоді в ПР сумнівалися в доцільності такого призначення. Регіонали в своїй більшості далеко не завжди були колаборантами, а Ільяшова розглядали аж надто проросійським. Але щойно відбулися Харківські домовленості, Путін видушував з Януковича поступку за поступкою, мабуть і це призначення було продиктоване з Москви.
І десь у той час відзначали якесь професійне свято українських розвідників. Проходили урочисті збори, нагородження, виступи, багато пафосу. А Ільяшов запросив на ці збори своїх колег із рашистської розвідки (вже не згадаю, чи феесбешних, чи грушних). І розвідники потенційного ворога сиділи в залі поряд із нашими розвідниками, слухали виступу та оголошення нагороджень, вдивлялися в їхні обличчя, мабуть щось знімали на приховані засоби. А щоб їм не треба було мучитися з ідентифікацією тих згадок: хто є хто та під яким псевдо прихований, Ільяшов підготував презентаційне видання про нашу розвідку з повним комплектом таємниць, включаючи тих, ким розвідка гордиться (найкращі засекречені наші розвідники) та основною нашою резидентурою. Звісно, що всі учасники мали обмеження й не могли винести це презентаційне видання за межі розвідувального центру. Всі, крім почесних гостей із дружньої для Ільяшова Москви.У ворога опинилася в руках повна підбірка інформації.
Чим це нам відаукнулося?У 2014 році Турчинов з Яценюком на місце втікача Ільяшова (переховується в Москві або в Криму) поставили Віктора Гвоздя (як розвідник-парктик слабенький). Схоже, що за наполяганням «Свободи» (ще одне питання). Той не поспішив із перезавантаженням кадрів, особливо в резидентурі. І тоді дивувалися: чому СБУ так добре веде контррозвідувальну діяльність, а сама СЗР відверто буксує. А потім був серпень 2014-го, пряме вторгнення р@ашен-вермахту, а розвідка це проспала — жодних ознак не помітила! А все дуже просто: маючи детальну інформацію про наших розвідників, у РФ їх узяли в розробку та багатьох перевербували (і на Росії, й у центральному апараті). Нам тоді це коштувало Іловайської трагедії та значної втрати попередньо відвойованих територій…
Для чого я все це вам переповідаю, згадую того Ільяшова, якого так багато в’язало з рашистською агентурою? А от ви собі уявіть і порівняйте наступні речі. Голова нашого ГУР МО (це вже інша, армійська розвідка — «острів») дружить (і не приховує цього) з російським громадянином, шанувальником та помічником єдінороса Валуєва, працівником та засновником спільної з росіянами молодіжної організації, близьким соратником харківського «Оплоту», чоловіком шанувальниці Путіна та ще багато іншого. І не лише дружить, але й живе в них у приймах — у хаті, яку ця сімейка винаймає у одного з найбільших корупціонерів та творця цілої імперії конвертаційних центрів та організацій для відмивання грошей та уникнення від оподаткування. Дружать сім’ями, разом печуть шашлики, відпочивають, випивають, базікають начистоту. Приводом для такого підозрілого підселення для головного розвідника названо ремонт у його квартирі. Хоча розвідка має вдосталь приміщень для підмінного проживання та спеціального захищеного житла, як той же будинок, звідки торік викинули Бурбу. Тому цей такий щедрий вияв дружби має віддзеркалювати або якісь особливі стосунки, або взаємну залежність. Зайве нагадувати, що російський громадянин, у якого живе головний розвідник — це одіозний Гогілашвілі, який небезпідставно запідозрений у тому, що без вербовки в ФСБ не зміг би після судимості в РФ уникнути депортації назад до Грузії та просунутися в близькі до влади середовища й сфери. І попри всі ці ризики головний розвідник повністю пов’язав своє життя з цією постаттю. Ні, я розумію додатковий мотив того зближення — дружина ймовірного рашистського агента, принаймні точно, що громадянина РФ, є особливо наближеною до Зеленського особою. І без саме її участі й Гогілашвілі, й Буданов (а мова йде якраз про нього) не змогли б отримати своїх посад.Але основне питання, через яке я затіяв усю цю оповідь із купою недомовок: Ільяшов передав ворогу одну папку з даними на наших розвідників, за що ми заплатили ріками крові, а сам зрадник зараз переховується в РФ, а скільки таких папок передав, вибазікав, злив під горілочку, шашлички та душевні бесіди ворогу голова ГУР Буданов?
