Колись орки цілеспрямовано вбили Левка Симиренка (того самого, чий сорт яблук ми зараз так любимо) із цілої династії українських меценатів Симиренків.
Його дядько Володимир Симиренко був не просто багатою, а багатющою людиною того часу. На його статки фінансувалася ціла проукраїнська медіа-імперія, спонсорувався розвиток української культури і мистецтва, справа всіх українців. Коли він помер в 1915 році, свої статки він заповів на українську справу, і за відсутності дітей саме його племінник Левко, як старший із сім’ї став продовжувачем справи Симиренків, одним із розпорядників коштів величезного фінансового фонду дядька.
В 1919 році Левка Симиренка вбили росіяни. За рік до того застрелили двох його молодших братів. А сина Левка Симиренка розстріляли в 1938, як буржуазного націоналіста.
«Розкрутилася» сім’я Симиренків разом з братами Яхненками приблизно так само, як і Вадатурські — з агробізнесу — двох млинів взятих в кредит. Де зерно — там і річковий флот. Перші пароплави в Україні будувати почали саме Симиренки. Точно так само, як 100 років після них саме суднобудівний завод Вадатурських єдиним в Україні щось будує і єдиним в Україні має найсучасніші потужності.
А де торгові судна, там і військові. Саме НІБУЛОН в 2021 році підписав контракт з французами на будівництво для наших прикордонників сучасних швидкісних катерів. Саме на НІБУЛОНі проходив ремонт і модернізацію фрегат Сагайдачний. І саме на НІБУЛОНі в 2023 планувалася добудова сучасних турецьких корветів Ada для наших моряків.
До речі автор гімну України Павло Чубинський працював на гроші Симиренків. Українці знали «Кобзар» Шевченка, але мало хто знає, що саме на гроші династії Симиренків здійснено декілька його видань.
А на гроші Вадатурських проводилися численні виставки українських художників в Миколаєві. І теж мало хто з українців про це знав.
В 2022 році Вадатурського з дружиною вбили росіяни. Вбили, як братів Симиренків.
Це прямі терористичні акти.
Це геноцид українського народу.
Орки вбивали не тільки Леонтовичів і Івасюків — діячів культури. Вони прицільно знищували проукраїнський фінансовий актив. Щоб українці були тупими голодранцями і лохами. Щоб не маючи власних медіа, ставали легкою здобиччю чужих гасел і ідей з «всьо подєліть». А потім, коли українці залишаються без власних куркулів, — стадами йдуть на стрижку у колгоспи. І ховають власних дітей.
Якщо бачите якусь нікчему, яка радіє вбивству ворогом нашого бариги-алєгарха, знайте: це вже ворог. Навіть якщо воно мекає українською, це вже вкушений у голову зомбі і вампір. Він лише виглядає своїм, а насправді це вже ідейний дружбан ось цієї мразі зі скріна, союзник бурято-монгола, який мислить однаково разом із ними: «а кто вам разрєшил так жить?».
Плюйте їм у пику.
А Олексію Вадатурському вічна пам’ять і повага. Ви назавжди увійшли в історію України.
Джон Сміт
Мабуть, усі прочитали вчора пости Маргарити Симоньян із обґрунтуванням, чому московитам потрібно було вбити Вадатурського. І всі знову відзначили для себе, наскільки рашистські пропагандони не соромляться вже своєї втрати людської подоби. Та мало хто (судячи з обговорення) звернув увагу на саму аргументацію, чому саме 70-річний український бізнесмен мав бути знищений. Головна причина — підтримував Порошенка.
Розумієте, що коїться? Президент Бубочка вже навіть і військом українським головнокомандує, і Путіна по всьому світу поносить, і для західного суспільства став мало не символом українського спротиву, а московити продовжують вважати Порошенка головним «нацистом» (читай: українським патріотом) і ворогом.
Бо цих відосіками не надуриш
Karl Volokh
Убивство Олексія Вадатурського — це не просто результат масового терору проти мирного населення Миколаєва. Хоча минула доба була рекордною за масштабом рашистської терористичної атаки на місто, яке ворог атакує з незмінною дикістю і злобою. Але серед інших обстрілів цей акт терору мав цілком спрямований і персоніфікований характер. Били високоточною зброєю не просто в будинок бізнесмена й мецената, а саме в ту частину, де знаходилася спальня. Загинули обоє членів подружжя. Очевидно, що сам Олексій Опанасович належить до людей, яких особливо ненавидить московська наволоч.
Справжній, а не фальшивий Герой України.
Найперше — людина, яка зробила дуже багато для економічного зростання та аграрного розвитку України, але при тому він завжди мав патріотичні настрої, підтримував національні ініціативи президентів Ющенка й Порошенка, багато чим допомагав Українській Армії. Його сина в 2012 році пресингували регіонали та персонально Іванющенко, прагнучи захопити бізнес. Але родина вистояла проти тиску, а син Андрій, який є співвласником бізнесу, в 2014 році переміг на виборах та був депутатом фракції Блоку Петра Порошенка, визнаний одним із найефективніших депутатів.
Але, вочевидь, навіть не це стало основною причиною цього терористичного акту проти видатного українця.
пуйлу під тиском (імовірно, що найперше з Китаю) довелося погодитися на підписання «зернової угоди», але він усіма силами старається зірвати її виконання. Убивство найпотужнішого учасника зернового ринку (власник компанії «Нібулон») у мріях нелюдів могло б дестабілізувати процес в Україні, а постійні обстріли не лише Миколаєва, але й Одещини (сьогодні черговий приліт неподалік Одеси) мало б знизити потік суден зовні.
Нічого у ботексного карлика не вийде. Але жертвами його злоби стають дійсно видатні українці.
Кілька висловлювань Олексія Вадатурського:
❝Мій бізнес — це доказ можливостей простої людини і того, що якщо хочеш, то можеш зробити велику справу❞.
❝Напевно, це пережитки минулого, але я вихований в Україні, тож хотів би жити і працювати тут. Я — патріот і Герой України, і як Герой України я не зміг би фінансувати виробництво в інших країнах світу❞.
❝Мені часто говорять: «Ти ж можеш сховати 20–30 мільйонів гривень і не сплатити з них податки». А я відповідаю: Який сенс мені це робити, якщо ми вже вклали в економіку $2 мільярди? Я не готовий ризикувати всім – бізнесом, життям 7000 співробітників. Як я можу собі це дозволити?❞.
❝Чим складніше завдання, тим спокійніше я себе почуваю. Спокій впливає на людей краще, ніж мат і крик. Коли ти не кричиш і спокійний, можеш приймати правильні рішення. Емоції принижують людей навколо та вибивають тебе з колії❞.
❝Я хочу зробити все, щоб українцям жилося краще і Україна була не країною біля моря, а морською країною в усіх сенсах❞.
Нехай земля буде пухом і Царство Небесне справжньому українцю. Вічна пам’ять.