Отак виглядає робота на ворога. В чистому еталонному вигляді. Робота на зрив мобілізації, робота по дискредитації ЗСУ.
Це свідома маніпуляція та свідома робота на ворога. Депутата від Слуги Народа. Кадр з коптера з загиблим воїном, скоріше за все з сірої зони або втрачених позицій подається як «Щодня ходять повз тіло і не забирають».
Безугла свідомо завертає в інформаційну обгортку нарративи російських іпсо. Користуючись тим що в неї є доступ до інформації яка зараз цікавить більшість Українців, вона це використовує задля дискредитації ЗСУ.
Вона свідомо обмежила налаштування щоб коментувати могли тільки підписники і на хайпі збирає коментарі. Люди щоб виказати своє обурення підписуються і пишуть в коментарях яке воно нице. Коментарі вона потім тре, а люди в підписниках залишаються. Всі реакції, навіть негативні алгоритми ФБ сприймають гарно, як суспільно важливі реакції.
Те як це робить Безугла, каже про те, що це спрямована акція ворога на дискредитацію ЗСУ, та зрив мобілізації. При чому керують цим люди які розуміються на технологіях.
Будь ласка, просто підіть і відпишіться. Не ставте ніяких реакцій. Просто відпишіться і все. І попросіть в особисті всіх знайомих хто там на емоціях підписався, просто відписатися і «загубити цю наволоч». Це не троль. Це ворог. Ворог який сидить в верховній раді.
Роман Донік
Можна підвести попередні висновки безпрецедентної атаки на Залужного і ЗСУ під час війни.
1. Це атака не Безуглої, а президента. Інакше Безуглій давно б закрили рот. Не закрили. Все більше людей зараз розуміють, хто головний замовник.
2. Політично атака на Залужного самовбивча. Її наслідком стала критика президента і партії влади від людей, які раніше уникали критикувати владу.
3. Внаслідок атаки на Залужного, Зеленський перестав бути «тефлоновим». Тепер до нього стали прилипати скандали його яскравого оточення і далі буде тільки падіння популярності.
4. Найгірше для Зеленського — виходу з цієї історії вже немає. Зняти Залужного — це перебрати особисто на себе весь негатив від складної військової кампанії наступного року. Будь-яка поразка буде сприйматися людьми як » а при Залужному такого не було». Залишити Залужного — зміцнити його апаратно і дати ресурс для ведення незалежної політики.
5. Опублікувавши фото загиблого бійця ЗСУ і написавши цей пост, Безугла остаточно перетнула межу. Тепер всі, хто має якісь контакти з Безуглою, спілкується з нею, бере в неї інтерв’ю, просто здоровається — такі самі пок#дьки, як вона.
Розумні люди радять не рефлексувати. Не звертати увагу. Пройти повз… Але коли продовжується системна атака на вище військове керівництво країни, яка воює за своє існування і щодня вмивається кровʼю, я мовчати не буду. Якщо атакують, будемо захищатись та контратакувати…
«⁃ Щодня ходять повз тіло і не забирають.
⁃ Чому?
⁃ Бо двохсотого треба вивезти, це ресурс. Розслідування, довідки, поховання, спілкування з сімʼєю і все інше. А тут просто доповідь подав, пару днів і поза штат.
⁃ І тут бебі-йода.
⁃ І ось це мене і зачепило за живе. Сраний культ особистості. Штефан такого ніколи не опублікує». (с)
Це текст з чергового допису Служки Марʼяни, яка закопує себе та свою срану політичну силу із швидкістю екскаватора. Чому? Це я поясню трохи пізніш.
Мене вкурвила, якщо хочете, то порвала на шмаття фраза «Щодня ходять повз тіло і не забирають».
Я!
НЕ!
ЗНАЮ!
ЖОДНОГО УКРАЇНСЬКОГО СОЛДАТА ЧИ ОФІЦЕРА!
ЯКИЙ ПРОЙДЕ ПОВЗ ЗАГИБЛОГО ПОБРАТИМА!
Саме так написав, капслоком, щоби звернули увагу. Бо я не знаю жодного командира (починаючи від командира відділення), який буде спокійно спати знаючи, що десь там лежить його підлеглий і повз нього усі ходять іне забирають тому що розслідування треба провести! Та ви що? Дійсно? А скільки розслідувань проводять по втраті майна, наприклад дронів чи радіостанцій? Не забирають тому, що «вивозити, це ресурс»? Серйозно? А як тоді там опинився «фотограф», який розповідає про те, що ходять повз загиблого ЩОДНЯ? Який такий шалений, непомірний ресурс потрібен, щоби евакуювати тіло загиблого побратима з тієї ділянки де «кожного дня ходять повз»? Так, є випадки, коли загиблий воїн залишився на позиціях, які не змогли взяти штурмом. Або змушені були залишити опорник і немає можливості саме зараз провести евакуацію. Але це зовсім інша ситуація і в такому випадку ніхто із своїх «щодня не ходить повз». І як тільки зʼявляється можливість, вивозять загиблого. Бо командир відповідає за підлеглого. Навіть якщо «просто подав доповідь», ніхто жодної відповідальності не знімає.
Якщо би я, старший лейтенант Олексій Петров на псевдо «Кіт», показав своєму колишньому комбату Соболю таке фото і сказав: «Батя! Уяви собі. Щодня ходимо повз, а хлопця так ніхто і не забрав… Ну не падлюки там сидять, в Генштабі? Ось дивиться, яка фоточка оху@нна!», він би… Не, не кричав! Він би мене знищив поглядом! Прямо там. На місці.
Я на власні вуха чув, як рік тому, на Херсонському напрямку він відправив групу розвідників щоби забрати останки загиблого бійця. Не з нашої бригади. Але яка різниця?! Він у будь якому випадку НАШ. Напевне той хлопець так і залишився би невідомим, але поруч був згорівший автомат. Із номером. Після емоційного спілкування із суміжниками, полковник Олександр Лобас (на той час начальник штабу однієї з бригад) кинув слухавку, коротко матюкнувся, сказав мені, «Кіт зачекай трохи» і сказав черговому, «Викличи до мене Бачу».
А потім спокійно сказав досвідченому розвіднику, дуже схожому на старика Хоттабича,
— Друже! Треба дістати тіло парня. Розумію, що важко буде! Але треба спробувати! На мʼяких лапках, обережно, як ви вмієте.
— Зробимо пане полковнику. Не хвилюйтесь.
— Особисто прошу, Бача! Зробить! Треба повернути його додому.
(Потім, по номеру автомата узнали прізвище загиблого бійця та військову частину).
Я не знаю ЖОДНОГО випадку, щоби тіло загиблого воїна не забирали просто так! Бо «розслідування, довідки, поховання…». І Марʼяна, отримавши подібну, безумовно правдиву переписку, в першу чергу мусила спитати у того, хто їй писав, «А якого хера шановний, ваші командири: відділення, взводу, роти, батальйону… досі не забрали тіло цього парня, якщо щодня ходите повз нього? Вам що, особистий наказ Главкома потрібний»? Ні! Напевне не сказала і терміново винесла це в соцмережу.
Але я точно знаю, що такими інформаційними вкидами, депутат від фракції Слуга народу своїми руками свідомо дає інформаційну зброю в руки ворога. Бо вона не просто безглузда Марʼяна. Вона депутат Верховної Ради України. І тепер пропагандистам країни-агресора навіть нічого вигадувати не треба. Просто роби скріншот і все! Залишається тільки придумати гучний заголовок на кшталт «ЗСУ кидає своїх загиблих». І немає жодного сенсу апелювати до СБУ. Їх мовчання стосовно системної роботи депутата по дискредитації вищого командування ЗСУ, говорить тільки про одне — атаку курирують з Банкової. Бо, як правильно сьогодні сказав Штірлиць, «Якщо би хтось з простих військових написав таку дичину, вже би спілкувався із представником ВКР».
Але є ще одне маленьке але.
Якщо взяти за основу тези Марʼяни, про «повагу, відповідальність, ціну життя», то я можу нагадати, як країну готували до шашликів, а потім щодня гинули десятки якщо не сотні хлопців в бронежилетах з ресор. Якщо взагалі був якийсь бронежилет, бо «вони готувались». Це про ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ та ЦІНУ ЖИТТЯ. Можу нагадати про потужні посиделки в Буковелі із пляшкою горілки, замість підготовки країни до майбутньої повномасштабної війни. Це щодо ПОВАГИ. Бо потім наприклад захисники Бузкового парку вступили в бій із коктейлями Молотова. і майже усі загинули. «А чому за три дні ніхто не підготував тих хлопців до оборони свого міста?», спитаєте ви! Ну напевне тому що лижі та шашлики були важливіші на той час.
