Минулої доби, 13 листопада, з боку російсько-окупаційних військ зафіксовано 7 порушень режиму припинення вогню, 2 з яких — із застосуванням забороненого Мінськими домовленостями озброєння.
Про це йдеться в ранковому зведенні штабу ООС.
Зазначається, що в напрямку Троїцького ворог здійснив обстріл зі станкових протитанкових гранатометів, великокаліберних кулеметів та іншої стрілецької зброї.
В районі населеного пункту Чермалик противник задіяв безпілотний літальний апарат, за допомогою якого скинув постріл ВОГ-17.
Також повідомляється, що біля населеного пункту Гнутове російські найманці обстріляли наші позиції зі станкових протитанкових гранатометів.
Неподалік Катеринівки, що на Луганщині, окупанти двічі вели вогонь, застосовуючи міномети калібру 120 мм, гранатомети різних систем, великокаліберні кулемети та іншу стрілецьку зброю.
В бік Золотого-4 ворожі війська здійснили обстріл з мінометів калібру 82 мм.
Крім того, як зазначено, поблизу Старогнатовки противник відкривав вогонь з автоматичних станкових гранатометів і стрілецької зброї.
«Внаслідок ворожих дій один військовослужбовець Об’єднаних сил зазнав поранення. Воїн перебуває в лікувальному закладі. Стан його здоров’я – задовільний», — сказано в зведенні.
За даними штабу, станом на 7 годину ранку 14 листопада з боку російсько-окупаційних військ зафіксовано 1 порушення режиму припинення вогню із застосуванням забороненого Мінськими домовленостями озброєння.
В напрямку Невельського окупанти вели вогонь з мінометів калібру 120 мм.
«Внаслідок обстрілу водій-санітар зазнав поранення. Пошкоджено два санітарні автомобілі. Воїну надано домедичну допомогу та евакуйовано до лікувального закладу. Стан його здоров’я – важкий», — зазначається в повідомленні.
1. У нас два роки не виконується державне оборонне замовлення.
2. Бойові генерали, які виконували його раніше — тепер під слідством, побувавши в клітках.
3. Армія свідомо деморалізується та принижується всякими «розведеннями», а тепер вже і недофінансуванням базових потреб військовослужбовців.
4. Вище військово-політичне керівництво не реагує на смерті на фронті, щоби не дратувати інфополе, бо востаннє продемонструвало свою «компетентність», коли взяло «під особистий контроль» епізод з сержантом Журавлем, в результаті чого той сплив кров’ю в сотні метрах від наших позицій.
5. Операції спецслужб зливаються чи не в прямому ефірі, і це свідомо приховують повноважні представники влади, які втратили довіру союзників і тому отримують постійні дипломатичні фіаско.
6. Енергетична сфера штучно повертається в стратегічну залежність від енергоносіїв з РФ, мільярди сплачено за її електрику, на черзі газ.
7. На посадах з доступом до держтаємниці знаходяться люди ще Януковича, які зокрема готували «Харківські угоди», а в самій ОП вимолюють можливість зустрічі для «подивитись в очі» тощо.
Навіщо в цих умовах Путіну воювати — якщо за два роки Зеленського він і так з надлишком отримав все, що втратив за п’ять років Порошенка?
Для чого тримати війська?
Це підстраховка на випадок різкої зміни ситуації в Україні — вони там не щоби нападати, а щоби захищати політичний режим Зеленського-Коломойського, бо він вигідніший Путіну за будь-які військові перемоги.
Одночасно це сигнал союзникам, що в разі їхньої підтримки державницьких сил в Україні — відбудеться те саме, що в 2014 році, тільки вже неприховано, і в більших маштабах.
І це прекрасно зрозуміли на Заході, тому б’ють на сполох і відправляють представників на прямі зустрічі в Кремль — бо в Україні більше нема з ким говорити.
Більшості українців в цій грі відведено роль телеглядача, якому можуть буденно довести рішення про повернення в сферу впливу РФ і про репресії проти «воінствєнного мєньшинства», як раніше доводили про посадки військових, «надо пєрєстать стрєлять» і «ми воюєм самі с собой».
А для інших українців — московська армія, яка з окупаційної може перетворитися на каральну, щоби вчергове зачистити Україну під малоросію.