28 серпня — уже пора пакувати валізки (поки ще, на жаль, не до Ростова) й готуватися на виліт у Вашингтон. А візит усе ще під питанням. Ні остаточного плану, ні підтвердження зустрічі з Байденом, ні визнаних держдепом ключових тем для переговорів.
.
Ніхто навіть не має певності, що візит відбудеться. І почуття подвійні. Міжнародна політика — річ специфічна. Коли навіть найогидніше гіменце має їхати на переговори від імені твоєї країни, мусимо тримати за нього кулаки, щоб усе вийшло. Бо воно ж, як зовсім погано буде, дристане собі до Хайфи чи в Оман, а страждатиме від втрат у зовнішніх зносинах вся Україна. Але стосовно цього я кожен раз думаю: а може б краще вже не було тих візитів і переговорів. Бо ж сорому стільки. І що воно там ще понабазікує та наобіцяє…
А щодо візиту в США, то ситуація така, що обидва варіанти патові. Прийме Зеленського президент США — то це буде абсолютно перехідне швидке відбуття повинності. У Америки зараз проблем купа, їм усім і Байдену зокрема зараз не до України. Навіть візит реального стратегічного партнера — прем’єра Ізраїлю довелося посунути на день. Там уже точно не до якогось недомірка з його беканням. Максимум — це 20 хвилин короткої нотації від Байдена та 2 хвилини протокольної зйомки з силуваними посмішками й копен-під-дупен, пензлюй хлопе, тут і без тебе справ вистачає.
А якщо не прийме? А в цьому випадку це вже буде доволі жорсткий треш. Бо зміни та зсуви в графіках візитів на вищому рівні здійснюють лише в узгодженому порядку та завчасно. Так зараз і з Ізраїлем відбувалося. А у випадку, якщо зустрічі не підтвердять до самого часу планованого вильоту, то це вже буде гучний і демонстративний ляпас. І дуже заслужений. Не лише за те, що ці зелені непорозуміння понаговорювали й натворили за минулі місяці, але й за кармою. Бо саме такий дикий і неприйнятний демарш сам Зеленський влаштував восени 2019 року президентці Грузії. Вона мала відбути з офіційним візитом до Києва. А МЗЧ якраз відмовилося від візиту на Ювіленйний Саміт НАТО й заявляло, що воно якось і без ПДЧ… То пані Саломе мала під час візиту його переконати не робити такої дурості й не влаштовувати демарш — про ці сподівання прямо говорили в Брюсселі. Але воно саме, чи з Москви підказали, але злякалося, що можуть і переконати, тому менше, ніж за добу зірвало офіційний візит лідерки Грузії в Україну.
Тож, безвідносно до того, хочу я, чи не хочу, щоб ця особа потрапила до Білого Дому, але якщо йому влаштують відмову у візиті в останні години і в особливо принизливий спосіб, то це може бути й свідома дія від дядечка Джо. Я вам не казав? Він же людина дуже злопам’ятна.
Тарас Чорновіл
P.S.
На фоне кризиса в Афганистане встреча президентов США и Украины Джо Байдена и Владимира Зеленского все же состоится, что подтвердили в Белом доме.
Об этом на брифинге заявила пресс-секретарь Белого дома Джен Псаки.
«На следующей неделе президент Джо Байден встретится с украинским президентом Владимиром Зеленским в Белом доме», — подчеркнула Псаки.
По ее словам, будет выражена поддержка суверенитета и территориальной целостности Украины перед лицом российской агрессии на Донбассе и в Крыму. Также будет обсуждаться сотрудничество в области энергетической безопасности, поддержка усилий президента Зеленского в борьбе с коррупцией и имплементации реформ, основанных на общих демократических ценностях.