Приватне акціонерне товариство «Завод «Кузня на Рибальському» бере активну участь у виконанні державного оборонного замовлення в інтересах Збройних Сил України та інших силових відомств, а також прагне розширити ринок збуту своєї продукції військового призначення для закордонних споживачів.
Детальніше про актуальні завдання та майбутні проекти розповів директор «Кузні на Рибальському» Валерій ШАНДРА на міжнародній виставці IDEX-2019 в ОАЕ, де підприємство представило свої найбільш конкурентні вироби. Але, щоб краще зрозуміти усі деталі розмови, спочатку короткий огляд проектів підприємства за час його новітньої історії.
Валерій ШАНДРА, директор ПАТ «Завод «Кузня на Рибальському»:
«Ціноутворення на продукцію військового призначення в Україні відрізняється від формування цінової політики за межами держави. Тому на українському ринку ціна завжди буде нижчою»
Новий фарватер
Суднобудівна історія заводу «Ленінська кузня», а нині «Кузня на Рибальському» розпочалася у 1928 році, коли у Києві на Рибальському півострові було закладено суднобудівну верф. З того часу й аж до 2013 року завод виробляв кораблі як цивільного, так і військового призначення. У 2013-2014 роках ситуація змінилася – з огляду на ті події, що відбувалися в Україні, «Кузня на Рибальському» починає придивлятися й до інших напрямків – у вересні 2014 році на виставці «Зброя та безпека» тоді ще «Ленінська кузня» представила новий бойовий модуль для бронетехніки ПБМ та демонстраційний зразок бойової машини «Скорпіон», а у 2015 році завод оголосив про початок робіт зі створення бронемашин «Тритон» та «Арбалет».
У 2017 році завершилися випробування універсального автоматичного гранатомета калібру 40 мм (УАГ-40), виробництво якого налагоджено на «Кузні на Рибальському». Також було організоване серійне виробництво гранатометних пострілів калібру 40 мм. Згодом на виставці «Зброя та безпека-2018» було представлено і робототехнічний напрямок компанії – модернізовану версію роботизованого комплексу «Піранья» з удосконаленою ходовою частиною та системою управління бойовим модулем. Платформа отримала новий модуль під автоматичний гранатомет УАГ-40.
Протягом цього часу «Кузня на Рибальському» активно займається і звичним для себе «морським» напрямком. У 2015 році був спущений на воду перший катер «Гюрза-М», а 1 липня 2018 року на день флоту України до складу ВМС було прийнято ще 4 таких катерів. Восени цього ж року відбулася урочиста церемонія спуску першого десантно-штурмового катера «Кентавр», створеного на базі «Гюрза-М». Загалом сьогодні українські моряки мають у своєму розпорядженні 6 малих броньованих артилерійських катерів «Гюрза-М» та 2 десантно-штурмових катерів «Кентавр». 8 лютого відбулася урочиста закладка сьомого малого броньованого артилерійського катера проекту «Гюрза-М» та третього десантно-штурмового катера проекту «Кентавр-ЛК» для ВМС ЗСУ.
На виставці «Зброя та безпека-2018» завод «Кузня на Рибальському» продемонстрував модель 640-тонного ракетного катера «Лань/Веспа». Основним озброєнням катеру стануть 8 ПК «Нептун» українського виробництва, ЗРК «Арбалет-К», артилерійська установка АК-176 в носовій частині та дві артустановки АК-630 на кормі, 16 ПЗРК «Ігла» та два кулемети калібру 12,7 мм. Також на катері будуть встановлені радар Morena Delta-3D та системи управління вогнем Protazan-K і Spys-K.
У кінці лютого 2019 року на міжнародній виставці IDEX В Абу-Дабі (ОАЕ) «Кузня на Рибальському» вперше представила окрему експозицію – з огляду на те, що в 2017 році Кабінет Міністрів України надав ПрАТ «Кузня на Рибальському» статус спецекспортера. Серед продукції, що пропонує українська компанія закордонному покупцю – кулемети калібрів 7,62×54; 12,7×99; 12,7×108, гранати різного призначення та 40-мм гранатомет УАГ-40, який прийнято на озброєння в Збройних Силах України. Представлена була також і морська тематика компанії – ракетний катер «Веспа» та бронекатер «Кентавр».
Ставка на власні сили
– Валерію Олександровичу, «Кузня на Рибальському» на міжнародній виставці IDEX-2019 в ОАЕ вперше представила окрему експозицію. Чим було зумовлене це рішення і яких результатів Ви очікуєте від цієї події?
– Спроба вийти на зовнішній ринок пов’язана передусім з ліберальною позицією нашої держави та можливістю кожного виробника виставляти, просувати та продавати власну продукцію без посередників. У нас з’явилася можливість вести прямий діалог з іноземним замовником, чим ми й скористалися – з огляду на специфіку нашої продукції та необхідність донести правильну інформацію кінцевому користувачеві. Це наша основна мета.
У підприємства є власне КБ, яке може запропонувати потрібну для замовника модифікацію того чи іншого зразка, тому нам важливо швидко та коректно видавати технічні характеристики чи зорієнтувати щодо конкретної модифікації катера чи корабля, що, на жаль, практично неможливо з використанням спецекспортера. Звичайно, що ми не розриваємо наші стосунки зі спецекспортерами – якщо вони можуть продавати нашу продукцію, в них це виходить, то ми з радістю будемо з ними працювати.
Щодо очікувань та результатів, то це наша перша виставка в ОАЕ, тому ми ще можемо повністю оцінити, який результати вона принесе і що саме буде для нас прийнятним. Але в будь-якому випадку це досвід, необхідний кожній компанії, яка хоче просувати свою продукцію на зовнішньому ринку.
– Чи плануєте ви, крім традиційних напрямків для Вашої компанії, розвивати й інші. Зокрема бронетехніку, з огляду на досвід роботи з бронемашиною «Тритон» та роботизовані платформи?
– Бронетехнікою ми принципово перестали займатися, бо є достатньо велика конкуренція на ринку України. Крім того, підприємство завантажено нашою звичною тематикою, тому пріоритетом ми наразі вбачаємо у розробці та виготовленні морських платформ, розробку бойових модулів, виготовлення зразків автоматичного озброєння та боєприпасів до них .
Що ж до стосується роботизованих платформ, то цим питанням ми також продовжуємо займаємося, але працюємо з конкретними модифікаціями. Наразі відштовхуємося від того, коли саме в нас пройде випробування систем управління та дистанційної стрільби, стійких до сучасних засобів РЕБ. От тоді ми й будемо здатні створювати та тиражувати дієздатні роботизовані платформи як сухопутного, так і морського напрямків.
– Загалом Ви в цьому році маєте низку амбіційних проектів, тому мушу запитати – реально до кінця року виконати замовлення щодо виготовлення як «Кентаврів», так і визначеної кількості малих броньованих артилерійських катерів?
– Так, цілком реально. Особливих проблем у виконані державного оборонного замовлення за умов ритмічного фінансування я не бачу.
– Що стосується посилення вогневої моці тих бронекатерів, які ви випускаєте – питання по ракетному озброєнню час від часу піднімається і якесь рішення все таки має бути. Яка ваша позиція?
– Сьогодні багато про це говорять, але я не вважаю це проблемою. На наші бронекатери можна поставити будь-яку ракету морського призначення як іноземного виробника, так і українського. Якщо буде на це звернена увага, то, гадаю, українські виробники могли б швидко розв’язати цю проблему. Але навіть те озброєння, що є сьогодні, достатньо сучасне та ефективне. Інша справа, що його треба застосовувати за призначенням – але це вже питання не до нас, а до ВМС.
– Чи вдалося вам розв’язати усі спірні питання у взаєминах з Миколаївським Дослідно-проектним центром кораблебудування (ДПЦК), який був стартовим розробником проектів з названими «Кентавр» та «Гюрза»?
– Я б не сказав, що були проблеми, це якась вигадана ситуація. «Гюрзу» ми придбали як частину проекту і ДПЦК успішно виконав свою задачу, ми з ними повністю розрахувалися та отримали від них необхідних пакет документів. З «Кентавром» склалася ситуація, коли ДЦПК узгодили ТЗ з флотом та Міноборони, але ми на той час не змогли порозумітися з ним у ціновій політиці, тому від початку і до кінця були вимушені проектувати бронекатер самостійно. Хоча нам було легше залучити ДПЦК до цієї роботи. Та, знову ж таки, всі питання щодо «Кентавра» пов’язані з бюджетом та коштами, які виділяються на цей проект. А з ДЦПК у нас сьогодні є низка проектів, над якими ми успішно працюємо, тому жодних проблем з цим немає.
