На даний момент найпотужнішою зброєю в арсеналі ЗСУ є тактичний ракетний комплекс «Точка-У».
.
Це керована твердопаливна ракета з дальністю польоту до 120 км, з осколково-фугасною бойовою частиною вагою 482 кг, яка має заряд ВВ вагою 162,5 кг і 14,5 тисяч готових осколків.
Ці комплекси обмежено застосовувались під час відвернення російського вторгнення влітку 2014 року, застосовуються вони і зараз, для знищення особливо важливих цілей, як-от удар по авіабазі Міллєрово у Ростовській області на другий день війни.
Цих комплексів в нас небагато і їх використовують ощадливо та розважливо.
Але так було не завжди.
Здобувши незалежність у 1991 році, армія України отримала у спадок величезну кількість балістичних та крилатих ракет усіх типів, сухопутного, морського та авіаційного базування, як з конвенційними, так і з ядерними боєзарядами.
Після відмови України від ядерної зброї у нас ще лишились сухопутні балістичні ракетні комплекси 9К72 Ельбрус, які мали дальність польоту до 300 км.
Вони мали відносно невисоку точність, але добре підходили для знищення великих нерухомих цілей — мостів, баз флоту, аеродромів.
Також нам залишилась велика кількість крилатих ракет Х-22 з дальністю стрільби до 600 км та Х-55, з дальністю до 3500 км.
Ці ракети базувались на стратегічних бомбардувальниках Ту-95 та Ту-160.
Російською Федерацією з 1991 року проводилась безперервна великомасштабна кампанія з розвалу та дискредитації Збройних Сил України.
Завдяки проросійській політиці першого та другого президентів України, керівників уряду та НАК Нафтогаз, в нас в кінці 90-х років утворились величезні борги перед РФ за газ.
За ці борги наша країна передала Російській Федерації 8 бомбардувальників Ту-160 та три Ту-95, а також 575 ракет Х-55 та їх модифікованого варіанту Х-55СМ.
Решту літаків та ракет було порізано на метал та ліквідовано Дальню Авіацію України.
А 15 березня 2022 року РФ завдала удару по Яворівському полігону тридцятьма ракетами Х-55 з бомбардувальників Ту-95 з акваторії Чорного моря, не заходячи в зону ураження українських засобів ППО.
Можливо, це були ті самі ракети, запущені з тих самих літаків, що колись служили Україні.
Єдині комплекси протиповітряної оборони, що здатні дістати ворога на такій дистанції — С-200, знаходяться в Україні в небоєздатному стані.
Ракетний комплекс «Ельбрус» знятий із озброєння у 2007 році, 12 квітня 2011 року завершено його утилізацію. Згідно з деякими джерелами, було утилізовано 185 бойових ракет, 50 пускових установок, транспортно-заряджаючі машини та інша техніка.
Міністрами оборони України після Кузьмука взагалі ставали відверті зрадники, які мали родичів та майно в РФ. Єдиним їх завданням було знищувати, красти, різати, утилізувати, скорочувати.
З відкритих джерел:
Валерій Іващенко — отримав кримінальну справу за розкрадання майна Феодосійського судомеханічного заводу;
Михайло Єжель — отримав підозру у здійсненні неправомірного відчуження двох останніх бомбардувальників Ту-95, які залишались у Повітряних Силах ЗСУ, втік та оголошений в міжнародний розшук;
Дмитро Саламатін — зірвав контракт між Харківським КБ машинобудування, КБ Антонов та Міністерством оборони Іраку на постачання, ремонт та обслуговування військової техніки, що призвело до збитків України на більш ніж півмільярда доларів, заочно відправлений під варту, оголошений в міжнародний розшук;
Павло Лєбєдєв — етнічний росіянин, колаборант, втік з України ще до офіційної відставки, саме за його наказом були зняті з озброєння комплекси ППО С-200.
Заочно заарештований за підозрою у державній зраді, оголошений в міжнародний розшук.
Але найбільші збитки та скорочення українська армія зазнала за часів, коли міністром оборони був один вусатий полковник.
Зокрема, завдяки йому ми втратили ракетний комплекс «Ельбрус».
Проте він, до речі, не отримав ніякого покарання та спокійно ходить вулицями країни, у яку прийшла війна за його вини.
