Розробка всього комплексу РК-360МЦ «Нептун» включно з крилатою ракетою та всіма машинами обійшлась Україні лише у 40 млн доларів.
Саме такі кошти були потрібні ДККБ «Луч» до доведення комплексу берегової оборони до державних випробувань, які успішно завершились прийняттям на озброєння у серпні 2020 року.
Саме таку суму повідомив Генеральний конструктор — Генеральний директор ДККБ «Луч» Олег Коростельов у відповідь на питання щодо розробки ЗРК з дальністю дії у 100 км.
«Нептун» обійшовся десь у 40 млн доларів — це повний комплекс, з усіма засобами зв’язку, машинами й ракетами. У стільки ж приблизно обійдеться розробка нашого зенітного ракетного комплексу середньої дальності», — підкреслив Олег Коростельов.
(Щодо вартості робіт зі створення «Нептуна» з 16:43)
Зазначимо, що сума приблизно у 1 млрд грн для створення «Нептуна» є приголомшливо малою відносного того значення, який зробив цей комплекс для обороноздатності країни.
Для порівняння, на реалізацію плану заходів з підготовки та відзначення 30-ї річниці незалежності України, яка окрім проведення урочистостей на 100 млн гривень, включає витрати на інфраструктурні проекти серед яких модернізація шести регіональних аеропортів та розбудова євроколії Київ-Львів-Скнилів, коштує 4,6 млрд гривень.
defence-ua.com
P.S. Український ЗРК з дальністю у 100 км від ДККБ «Луч»: готовність за 2 роки та $40 млн
Оновлення протиповітряної оборони — це питання, яке не викликає жодних сумнівів у необхідності. Візія Повітряних Сил ЗСУ чітко показує, що вже у найближчі роки розпочнеться лавиноподібний процес зі зменшення боєздатних зенітних ракетних комплексів українського війська через їх моральну та фізичну застарілість.
Тобто всі міста, стратегічні об’єкти та війська залишаться без протиповітряної парасольки та беззахисними перед повітряною чи ракетною атакою. І чим це загрожує для безпеки країни — пояснювати не треба.
.
Але за весь час незалежності України, тобто 30 років, держава жодного разу не закупила бодай один комплекс та навіть не відкрила відповідні дослідно-конструкторські роботи.
Водночас провідні українські оборонні підприємства, такі, як ДККБ «Луч», НВК «Ісрка» та «Радіонікс» вже готові створити український ЗРК середньої дії, який стане основою протиповітряної оборони країни. І зробити це за мінімальний час та кошти, об’єднавши наявні потужності та вже відпрацьовані рішення.
Defense Express присвятив окремий відеовипуск саме питанню створення вітчизняного ЗРК. Бо єдина інша альтернатива — закупівля іноземного зразка просто малореальна через брак коштів.
Генеральний конструктор — Генеральний директор ДККБ «Луч» Олег Коростельов повідомив, що для розробки ЗРК середньої дії необхідно лише два роки після яких комплекс розпочне державні випробування. І на цю розробку необхідно лише 40 млн доларів.
Ці строки та кошти, у порівнянні з іноземним досвідом, виглядають абсолютно мінімалістичним. Наприклад, Туреччині на створення лінійки ЗРК HISAR знадобилось 10 років та 0,5 мільярда доларів. Проте Анкара фактично розпочала всі роботи з нуля: не було ні радарів, ні ракет, ні головок самонаведення. Водночас у ДККБ «Луч» зробили ставку на вже відпрацьовані рішення, які необхідно лише поєднати.
.
Мова йде про створені радари від НВК «Іскра», відпрацьовані на ракетах «Вільха» та «Нептун» рішення, активні радіолокаційні та теплові головки самонаведення від «Радіонікса», створене тверде паливо, двигун, бойова частина. Комплексування цих рішень також мінімізує будь-які ризики.
.
«З огляду на досвід роботи над ракетою і протикорабельним комплексом «Нептун», я називаю два роки. Ми з упевненістю говоримо, що цей ЗРК ми зробимо. Ми бачимо, що технічних проблем, які можуть завадити розробити й випробувати такий комплекс, немає. Комплекс буде чисто українським, з усіма вітчизняними складовими частинами, і ми зможемо показати замовнику і нашій спільноти, що Україна здатна виробляти високотехнологічне озброєння», — підкреслив Олег Коростельов.
.
Було названо і головні обриси тактико-технічних характеристик ЗРК середньої дальності: дальність огляду РЛС — 500 км, дальність супроводження цілі класу винищувач — понад 350 км, дальність знищення цілей — 100 км, можливість виявлення та перехоплення цілей на малих висотах, малорозмірних та малопомітних цілей, включно із БПЛА та крилатими ракетами. Одночасне супроводження понад 500 об’єктів, стійкість до активних та пасивних радіоелектронних завад.
.
Юрій Пащенко, директор НВК «Іскра», розповів про радіолокаційну частину зенітного ракетного комплексу. Вона буде складатись з трьох РЛС — станція чергування метрового діапазону МР-1, трикоординатна станція супроводження сантиметрового діапазону 90К6, станція наведення ракет, яка буде базуватися на контрбатарейному радарі 1Л220УК «Зоопарк».
.
«Практично вся лінійка техніки для вітчизняного ЗРК — в наявності. Кожна з цих станцій повністю відповідає своїм задачам і є оптимальним рішенням. МР-1 здатна помічати навіть літальні апарати, які побудовані за технологією «стелс». 90К6 — абсолютна нова розробка, яка має підвищену стійкість до завад та найсучасніші алгоритми опрацювання цілей, вона легко справляється з виявленням низьколітаючих та малорозмірних цілей типу БПЛА. Своєю чергою «Зоопарк» здатний одночасно обробляти п’ятсот цілей та «вести» такі об’єкти, як навіть бойові головки балістичних ракет», — розповів Юрій Пащенко.
.
Таким чином «робота» вітчизняного ЗРК виглядає наступним чином. У постійному режимі працює «метрова» РЛС МР-1, яка слідкує за повітряним простором. У випадку виявлення загрози — вмикається «сантиметрова» 3D-РЛС 90К6, яка видає дані щодо цілі та будує її траєкторію. Як тільки ціль входить у зону знищення — приймається рішення щодо пуску ракети — яку на першому етапі «веде» модернізований «Зоопарк», а на термінальній ділянці ракета вмикає власну радіолокаційну головку самонаведення.
.
Слід зазначити, що про головки самонаведення, у межах можливого, раніше розповів директор «Радіонікс» Станіслав Зав’ялов. За його словами мова йде про головки самонаведення для ЗРК середньої та більшої дальності у калібрі 300-350 мм та 420 мм.
Таким чином, ДККБ «Луч» пропонує комплексування вже існуючих рішень. Водночас справедливим буде згадати проект від КБ «Південне», який отримав назву «Кільчень». Розробка самого комплексу, який, судячи з усього, базується на ще не створених компонентах, за словами т.в.о. КБ «Південне» Олександра Кушнарьова, ще не розпочалась.
.
Щодо вартості розробки ЗРК «Кільчень», то у КБ «Південне» наголосили, що їх розробка обійдеться у 25-30% від вартості одного комплексу MIM-104 Patriot. Якщо прийняти її, на прикладі Польщі за 1,18 млрд доларів, то мова йде про 295-354 млн доларів.
Водночас у будь-якому випадку, відповідь на питання — чи потрібно Україні оновлювати власні зенітні ракетні комплекси, кришталево прозора: так і у найшвидші терміни. Проте, час від часу у певних державних колах виникають думки, що краще було б купити закордонні зразки.
Для розуміння, лише чотири батареї американського ЗРК MIM-104 Patriot PAC-3+ з 16 пусковими установками та 208 ракетами обійшлися Польщі у 4,75 млрд доларів. Для розуміння, річний бюджет Міноборони на закупівлю нового та модернізованого озброєння складає 0,8 млрд. Тобто на реалізацію лише цієї закупівлі знадобиться шість років, за які не буде закуповуватись жодного патрона.
.
Але загальна потреба для об’єктового захисту великих міст, критичних об’єктів промисловості та інфраструктури, включно з атомними та гідроелектростанціями, складів боєприпасів, бойових порядків, тощо, у випадку України вимірюється у десятках батарей ЗРК середнього радіуса дії.
Тому абсолютно єдиним логічним шляхом є реалізація можливостей вітчизняного ОПК для чого Міноборони лише необхідно прийняти відповідне рішення та дати «зелене світло» українським розробкам.
