Росіяни почали розмови про початок політичного терору в росії.
При чому по Сіманян «політичний терор» це коли росіяни-опозиціонери перестають покірно вмирати від новічка і пострілів у під’їздах і починають знищувати політичну верхівку. А коли, відповідно, політична верхівка знищує своїх політичних противників, як путін новічком спробував травонути навального, то це нє — це не політичний терор.
Взагалі, ця Дарья Трепова схоже зіштовхнула глибу, яка зараз почала котитися з гори.
Для орків найгірший факт, що вона руская. Руская, яка виходила на політичні мітинги опозиції. Руская, яка зрозуміла, що мирні методи вже не діють. Руская, яка втерлася в довіру до свого політичного ворога, намалювавши йому пару агіток, а потім принесла ворогу вибухівку і відправила до пекла.
Руская, що проявила винахідливість і волю в знищені свого політичного ворога.
Якщо приклад цієї рускої почнуть наслідувати інші рускіє, то Сімоньян правильно каже: нащадки таких рускіх перемогли 100 років тому.
Бо хальона Сімонян може б із задоволенням і виривала нігті ворогам на допитах, якби дали таку можливість, думаю, не погидувала б, але який спротив вона може дати, якщо противник почне полювання на неї? Раз вже на дорозі попросили скло в машині опустити і в її лукаву харю хтось плюнув. А цього разу замість плювка може полетіти свинець.
І соловйов все це розуміє. І антоша красовскій. Та й сам путін.
В російському суспільстві проявився розлом. Вималювалися непримиримі сторони.
Далі боротьба старого з новим, в якому старе неодмінно програє, бо так завжди відбувається зі старим.
Тому у нинішніх російських еліт фактично є лише один шлях втриматися: кокнути путіна і провести подобу перестройки з фейковим послабленням для свободи слова і демократії. Щось подібне провернули британські еліти в свій час. В результаті всі ці лорди принаймні зберегли нажиті палаци з лісами і озерами навколо них, зовні створивши ілюзію перемоги бідноти. Розказуєш потім в своєму ЗМІ, що багаті тоже плачуть, як важко тобі живеться на цих сотнях гектарів, бо в твоєму лісі поселився безхатько, а ти і вигнати його не можеш за цими жахливими законами проти багатіїв. А він живе, а ти терпиш. І публіка дивиться і радіє як тобі важко, забуваючи, що в тебе є власний ліс, власний палац і власне змі.
В умовах контролю за медіа і силовим апаратом можна спробувати перехитрити дурне російське суспільство і спокійно зберігатися при владі ще років 20. А то і всі 100.
Щось схоже на цей варіант готує частина кіл з ФСБ. Коли Гіркін типу критикує нинішню російську політику, такий критик прям куда там, він просто має завдання від ФСБ очолювати настрої всіх цих «рассєрджених патріотов». ФСБ вже зараз готується до падіння влади путіна і хоче передати владу собі ж.
У вересні я помилився, вказавши, що зараз для рашки логічною стає опція відповзти з України, швиденько вибачитися, виплатити компенсації, доки суми не почали обчислюватися трильйонами доларів, потім провести подобу демократизації і, знову обманувши наївних західних політиків, провести чергову Перезагрузку із Заходом. І потім, років через 20, відновившись знову ломанутись вперед.
Але тоді путін здивував, оголосивши могілізацію і сподівання вести війну 21 год как царь Пьотр.
А от вчора вже і відставний російський генерал Івашов, який передрік в лютому 2022 військову катастрофу для армії рф, виступив з тою самою ідеєю, явно посилаючись, що це думка цілої зграї російських офіцерів. Росії, — каже, — не уникнути вибачення і обмеження (позбавлення) влади путіна.
Дід — такий самий нацист, як і інші, але більш високого пошибу ніж КГБшна нікчема путін і його кліка. Дід висловлює ідею тих російсько-фашистських еліт, що здатні мислити.
Та путін — красавчік і наш шпигун в тилу ворога. Не дозволяє рашці зберегтися. Навіщо йому лопата в задньому проході, щоб якась росія зберіглася? «А зачєм нам мір, в котором нєт Росії?». «А зачєм нам Росія, в которой нєт Путіна?»))
Тому розкол серед московитів вже не тільки по лінії влада-опозиція, а вже і по лінії влада-влада.
Та наш інтерес не зміна ліжок в москві, а відсутність навіть місця, де російські фашисти могли б ці ліжка совати. У Росії має бути багато столиць. Штук 20-30. І всі одночасно. І щоб кожна столиця могла збудувати цивілізовану державу, НАТО має прийняти нових членів аж до Уралу.
Джон Сміт
Пригожин рассказывает, что покойный Максим Фомин (Татарский) сакральный символ борьбы России с внешним злом.
А я, грешным делом, думал, что это беглый зек, осужденный за грабеж банка, который дописался на полмиллиона человек аудитории в телеге.
Но он оказывается символ. Во как.
В РФ до сих пор кажется, что можно шутить про московские гостиные, «матушка началось», призывать топить украинских детей, убивать, грабить как мы любим (С) и ничего за это не будет.
Вот совсем. Россияне в домике.
Война, которую они заварили, к которой призывали, которой упивались, пока казалось, что вот он Киев за два дня, отдельно.
А лично они на вечерах поэзии и ток-шоу отдельно.
Но бывает сильно по разному. Потому, что кровь не водица.
Например, был такой парень Аль Бадави.
Он просто купил и привез моторную лодку, которой взорвали эсминец «Коул» и занимался вопросами закупки взрывчатки.
Сам он ничего не нажимал, не взрывал, не садил в лодку смертников.
За ним охотились много лет и убили в Йемене беспилотником.
Ракетой, которая наносит кинетический удар, а потом выбрасывает из корпуса лезвия — таким блендером в 45 кг. веса на скорости в 400 м\с.
И подобных ликвидаций в год проводится десятки.
Где-то порубали ячейку в Идлибе такой же ракетой. В другом месте взорвали идеолога обычным «Хэлфаером». В Афганистане часто взрывается машина.
В Палестинской автономии недавно такое было — вжик и нет человека.
Бывают побочные жертвы — водители, зеваки на рынке, члены семьи. Правозащитники очень негодуют, рассказывают про права человека и суды.
Но это продолжает происходить.
Купил лодку и боеприпасы.
Не воевал, не передавал дроны на фронт, не призывал убивать, грабить гусей и нагибать раком Европу, не хохотал как шакал над погибшими.
Я лично не знаю, кто убил Максима Фомина.
Но зато знаю, что это мог быть кто угодно — Пригожин многим поднимает давление и внутри России, вовне были красивые жесты с кувалдами в Европарламент.
Просто всем Татарским и Пельменским долго казалось, что они в домике.
Теперь же оказывается, благодарные россияне (которых кремлевских садили на швабры и расстреливали возле Кремля за другие политические взгляды), начали передавать статуэтки с бомбами, и домика никогда не существовало.
И Симоньян так трогательно вещает про новый период политического террора в РФ.
Война, которую вы звали и вопрошали когда же она начнется пришла к вам на улицы и в кафе.
Кушайте её ложками.
