Прошедшие обильные осадки не спасли от высыхания одну из крупнейших рек Крыма – Биюк-Карасу. В этом убедилась лично, выехав к верховьям некогда одного из крупнейших водоемов Крыма – Белогорского водохранилища. И то, что я там увидела, оказалось страшнее неприятных ожиданий.
Русло реки Биюк-Карасу у села Карасевка выше Белогорского водохранилища полностью высохло. Теперь понятно, почему запасы Тайганского и Белогорского водохранилищ были исчерпаны еще 5 июля, и сброс воды из них остановили. Ведь без притока воды из Биюк-Карасу водохранилище остается без источников питания.
Река Биюк-Карасу берет начало с источника Карасу-Баши, самого мощного в Крыму. Потому здесь и создали в 1970 году Белогорское водохранилище – с водой проблем не было.
Водохранилище может полностью высохнуть
Дно водохранилища теперь зарастает травой. Уже вторую неделю в Крыму идут ливни – и лишь это спасает его от полного высыхания. Но дожди не в силах пополнить водоем с таким масштабным зеркалом, влоги испаряется больше, чем приходит с осадками. А впереди жаркий август, потому Белогорское водохранилище может полностью высохнуть.
«Это впервые на моей памяти, чтобы так сильно пересохли верховья обычно полноводной реки Биюк-Карасу. Очевидно это результат очень жаркой и засушливой весны и июня. К тому же в истории Крыма еще никогда так интенсивно не добывали подземные воды, поэтому возможно дебет истока Карасу-Баши, питающего Биюк-Карасу, упал до рекордно низкого уровня и из-за этого», – прокомментировал ситуацию один из крымских общественников.
Полезного объема воды в водохранилище не осталось. Почти уничтожена биосистема водоема, формировавшаяся десятилетиями.
Говорят, что водоемы – это глаза Земли. А в Крыму эти глаза усыхают
«Этим летом я впервые за несколько десятилетий не увидел мальков в Белогорском водохранилище. Обычно в это время их многочисленные стайки кружили у берега. Причина в одном – уровень воды снизился до минимальных объемов. Когда-то здесь водились и раки, было огромное количество пресноводных моллюсков. Сейчас о моллюсках напоминают лишь сухие остатки раковин на оставшемся без воды дне», – говорит активист.
Русло реки Биюк-Карасу выше Белогорского водохранилища
Больно за природу Крыма. Говорят, что водоемы – это глаза Земли. А в Крыму эти глаза усыхают…
Украина обеспечивала до 85% потребностей Крыма в пресной воде через Северо-Крымский канал, соединяющий главное русло Днепра с полуостровом. После аннексии Крыма Россией в 2014 году, поставки воды на полуостров прекратили.
P.S.Экологическое состояние оккупированного Крыма катастрофическое, — Грымчак
Экологическое состояние оккупированного РФ Крыма — катастрофическое: на сегодня 70% зеленого покрова степного Крыма либо полностью исчезло, либо не соответствует тому состоянию, которое было в 2013 году.
Об этом в интервью сообщил заместитель министра по вопросам временно оккупированных территорий и внутренне перемещенных лиц Украины Юрий Грымчак.
«Можно констатировать, что оно (экологическое состояние. — Ред.) катастрофическое. Наши снимки со спутников показывают, что фактически на сегодня 70% зеленого покрова степного Крыма либо полностью исчезло, либо не соответствует тому состоянию, которое было в 2013 году. Мы сравниваем снимки, которые были раньше и которые есть сейчас, и видим, что Крым начал возвращаться к состоянию, когда его освоение Украиной еще не началось. То есть, к состоянию 50-х годов прошлого века», — отметил он.
По словам Грымчака, речь идет не только о посевных площадях. Исчезают либо находятся на грани исчезновения лесополосы, плодовые сады, виноградники – то есть, те насаждения, восстановление которых требует значительного времени. Но главная проблема – это резкое ухудшение качества почв. Бешеными темпами происходит минерализация плодородных слоев.
По его данным, причина — недостаток воды на полуострове.
Заместитель министра сообщил, что «после того, как вода Северо-Крымского канала перестала поступать на полуостров, резко – буквально на порядок – сократились площади орошаемых земель. Одновременно оккупационные власти резко увеличили использование артезианской воды из скважин. Но дело в том, что на более глубоких пластах залегают солончаки. В свое время – после построения канала, чтобы сделать соленые крымские почвы плодородными, их несколько лет подряд промывали днепровской водой. Соли смывались из верхних слоев почвы и оседали в нижних. Сейчас же из-за чрезмерного использования артезианской воды происходит обратный процесс. Скважины использовали и раньше, до оккупации, но очень осторожно, сохраняя баланс, ведь вода из этих скважин идет уже минерализованная. Сейчас баланс нарушен».
По словам Грымчака, «в полном объеме материальный ущерб сегодня оценить невозможно, ведь для этого требуется тщательное и полное изучение ситуации. Сейчас ни украинские, ни международные специалисты не имеют такой возможности. Можно ориентировочно говорить о времени и объеме работ, в частности, по восстановлению плодородия земель. После запуска Северо-Крымского канала понадобилось около 10 лет, чтобы смыть соли из почв. Думаю, примерно такие же сроки будут нужны для восстановления плодородия крымских земель сегодня».
P.P.S.
Один із найбільш небезпечних наслідків анексії Криму Російською Федерацією – значне погіршення стану екології на півострові. Ані українські, ані міжнародні експерти нині не мають доступу до детального вивчення реальної ситуації з екологією в Криму. Відтак, використовуючи наявні можливості моніторингу, Україна стверджує: стан справ на колись квітучому півострові критичний. Яка небезпека загрожує Криму через дії окупаційної влади та як довго доведеться долати наслідки «господарювання» – про це в інтерв’ю Крим Інформ розповідає заступник міністра з питань тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб України Юрій Гримчак.
— Пане Юрію, як у цілому можна охарактеризувати стан екології в Криму на сьогодні?
— Можна констатувати, що він катастрофічний. Наші знімки із супутників показують, що фактично на сьогодні 70% зеленого покрову степового Криму або повністю зникло, або не відповідає тому стану, який був у 2013 році. Ми порівнюємо знімки, які були раніше і які є зараз, і бачимо, що Крим почав повертатися до стану, коли його освоєння Україною ще не почалося. Тобто до стану 50-х років минулого століття. Йдеться не лише про посівні площі. Зникають або перебувають на межі зникнення лісосмуги, плодові сади, виноградники – тобто ті насадження, відновлення яких потребує значного часу. Але головна проблема – це різке погіршення якості ґрунтів. Шаленими темпами відбувається мінералізація плодючих шарів.
— Це відбувається через брак води на півострові?
— Так. Після того, як вода Північно-Кримського каналу перестала поступати до півострова, різко – буквально на порядок – скоротилися площі зрошувальних земель. Водночас окупаційна влада різко збільшила використання артезіанської води зі свердловин. Але справа у тому, що на більш глибоких пластах залягають солончаки. Свого часу – після побудови каналу, – аби зробити солоні кримські ґрунти родючими, їх кілька років поспіль промивали дніпровською водою. Солі змивалися з верхніх шарів ґрунту та осідали у нижніх. Зараз же через надмірне використання артезіанської води відбувається зворотній процес. Свердловини використовували і раніше, до окупації, але дуже обережно, зберігаючи баланс, адже вода з цих свердловин йде вже мінералізована. Нині баланс порушений.
— В яку суму можна оцінити екологічні збитки, завдані окупаційною владою? І як довго Україні доведеться долати наслідки «господарювання» після повернення півострова?
— В повному обсязі матеріальні збитки на сьогодні оцінити неможливо, адже для цього потрібне ретельне і повне вивчення ситуації. Нині ані українські, ані міжнародні спеціалісти не мають такої можливості. Можна орієнтовно говорити щодо часу та обсягу робіт, зокрема щодо відновлення родючості земель. Після запуску Північно-Кримського каналу знадобилося близько 10 років, аби змити солі з ґрунтів. Думаю, приблизно такі ж терміни будуть потрібні для відновлення родючості кримських земель сьогодні.
— Втрата родючих земель та порушення екобалансу – напевно, не єдині наслідки згубного впливу на екологічну ситуацію від діяльності окупаційної влади?
— Значної шкоди навколишньому середовищу завдає й потужна мілітаризація півострова. З курортного регіону Крим дедалі більше перетворюється на закриту військову базу, де головні потреби – військові. Звичайно, за таких умов мова про дотримання якихось екологічних норм не йде. Ми фіксуємо випадки, коли через будівництво нових військових об’єктів або через діяльність військових РФ відбувається погіршання екологічної ситуації. Так, є випадки, коли експлуатація військової техніки чи військове будівництво призводять до погіршання екологічної ситуації, в тому числі й у курортних районах Криму.
Сьогодні в соцмережах можна прослідкувати, що ті мешканці Криму, хто ніби прихильно сприймав окупаційну владу, дедалі більше говорять, що екологія півострова фактично знищується. Вони публікують фотографії забруднених паливом пляжів, несанкціонованих смітників і т.д.
— Які екологічні наслідки матиме для Азовського та Чорного морів, для східного узбережжя Криму будівництво кримського мосту?
— Зараз це питання вивчають фахівці Міністерства екології та природних ресурсів України. Наскільки мені відомо, вони готують позов до міжнародних судів, який стосуватиметься саме екологічних аспектів будівництва мосту, порушення Росією міжнародного законодавства в цій царині. Але вже є прогнози незалежних екологів, які передбачають надзвичайно негативні наслідки для біорізномаїття Азовського моря.
— Окрім позовів, які стосуються будівництва мосту, чи будуть інші звернення до судів щодо знищення окупаційною владою екології Криму?
— Обов’язково. Ми фіксуємо, збираємо, документуємо усі факти. Міністерство з питань окупованих територій співпрацює з усіма правоохоронними органами в плані збору доказів шкоди, якої завдала окупація.
Довідково
Тільки факти:
- Північно-Кримський канал забезпечував до 85% потреб Криму в прісній воді. У 2014 році у відповідь на незаконну окупацію Криму Російською Федерацією (насамперед – через тривалий несанкціонований забір води, коли незаконна «кримська влада» відмовилася укладати відповідну угоду з Держводагентством і не розраховувалася з боргами за перекачування води – близько 1,5 млн грн, – ред.) Україна перекрила постачання води в Крим.
- У 2017 році загальна площа зрошуваних земель на території окупованого Криму зменшилась до 14 тисяч гектарів, тобто майже в десять разів. До окупації площа зрошувальних земель в Криму складала 120-130 тис. га.
- З 2 червня 2018 року одразу в кількох районах Криму – Червоногвардійському, Нижньогірському, Первомайському та Радянському – окупаційна влада оголосила режим надзвичайного стану через посуху. За словами представників підконтрольного Росії підприємства «Вода Криму», незабаром увесь півострів може перейти на режим погодинного водопостачання.
- Прокуратурою Автономної Республіки Крим спільно зі слідчим відділом українського Головного управління Національної поліції в Автономній Республіці Крим та місті Севастополі проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні за фактом порушення правил екологічної безпеки під час будівництва кримського мосту. За даними правоохоронців, будівництво шкодить екосистемі Азовського моря, спричинило екологічне забруднення значної території України, завдало непоправної екологічної шкоди півострову Тузла (Україна) та інших тяжких наслідків природному середовищу.
- За інформацією спеціалістів Інституту водних проблем і меліорації Національної Академії наук України, орієнтовні збитки, заподіяні оточуючому середовищу Чорного та Азовського морів при будівництві кримського мосту, з урахуванням необхідності укріплення морських берегів, становитимуть щонайменше 10 млрд грн.
