Кабінет міністрів України 18 листопада затвердив Перелік пріоритетних для держави інвестиційних проектів на 2020-2023 роки.
За словами міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України Ігоря Петрашка це 100 проектів, які відібрали із близько 600 пропозицій від центральних та місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, а також державних підприємств.
Такі проекти можуть бути реалізовані із залученням інвестора, зокрема на умовах державно-приватного партнерства, міжнародної технічної допомоги або за рахунок кредитних коштів та бюджету.
У переліку є і оборонні програми, що потребують інвестицій. Уряд включив туди наступні проекти, що стосуються національної безпеки.
1. Дослідницько-конструкторські роботи по імпортозаміщенню та початку серійного виробництва літаків сімейства Ан-1х8
Очікується, що першим літаком без російських деталей стане борт, що нині збирають для МВС Перу. ДП “Антонов” декларує успіхи в пошуку аналогів російським системам і обіцяло в серпні 2019, що літак Ан-178 без російської участі підніметься в небо вже цього року.
2. Модернізація літаків Ан-124 та Ан-225
Структурний підрозділ ДП “Антонов” – “Авіалінії Антонова” – нині експлуатує 7 літаків “Руслан” та 1 “Мрія”, які були збудовані ще у 80-их роках минулого століття. Конструктори “Антонова” періодично здійснюють вдосконалення окремих систем літаків. Так, зокрема, нещодавно стало відомо, як було оновлено кабіну одного з Ан-124.
3. Ракетно-космічний комплекс повітряного старту
Одна із запланованих модифікацій “Мрії” – Ан-225-100 передбачала можливість розміщення на фюзеляжі космічної ракети-носія а на борту – систем для повітряного запуску. На початку 2000-их років КБ “Південне” та ДП “Антонов” почали спільну розробку проекту “Світязь” (повітряний старт триступеневої ракети створеної на базі РН “Зеніт”).
4. Підготовка виробництва інфрачервоної головки самонаведення для керованих авіаційних ракет
Інфрачервоні головки самонаведення передбачені для українських ракет “повітря-повітря” типу Р-27 (модифікації Р-27Т1 та Р-27ЕТ1). В січні 2019-го року директор “Артема” Анатолій Карпенко заявив, що практичні пуски ракет з новою головкою варто очікувати не раніше 2021-го. У вересні цього року стало відомо, що компанія Радіонікс створила нову інфрачервону головку самонаведення.
5. Виробництво дослідного зразка та підготовка серійного виробництва важкої БМП “Кевлар”
Важка БМП “Кевлар-Е” – проект приватної компанії Укріннмаш. Про проект стало відомо в 2018 році, а перше фото прототипу з’явилося наприкінці жовтня цього року. Машину створюють на шасі САУ 2С1, на яке встановлюють бойовий модуль “Штурм”.
6. Створення ракетного рідинного двигуна РД870
Двигун розробляється КБ “Південне”. Його планують використовувати, зокрема на триступеневій українській ракеті Циклон-1М в якості першої ступені.
7. Організація виробництва дослідного зразка та серійного виробництва повнопривідного 5(6) вісного броньованого шасі для спеціальної військової техніки
Найімовірніше мова йде про розробку ХКБМ – 5-вісне броньоване шасі, яке використали для оперативно-тактичного ракетного комплексу “Грім-2”. Потенційно шасі може бути платформою для інших видів озброєння (ПКР, ЗРК, РСЗВ, САУ і т.д.)
8. Організація виробництва дослідного зразка та серійного виробництва безпілотного літального апарату
В документі не вказано тип БПЛА, на який планують залучати інвестиції. Однак, можна припустити, що мова йде про “Сокіл-300” від ДККБ “ЛУЧ”. Це розвідувальний безпілотний авіаційний коплекс з ударними можливостями. Макет апарату презентували в листопаді 2020 року на заводі “Візар”.
9. Організація виробництва дослідного зразка та серійного виробництва комплекту транспортних засобів УСПУ, ТЗМ та ТМ для РСЗВ “Вільха”
Нині РСЗВ “Вільха” випробовується на радянському шасі від РСЗВ “Смерч” (МАЗ-543). У лютому 2019 року було представлено масштабовані макети шасі для “Вільхи” на базі КрАЗ-7364.
10. Організація виробництва дослідного зразка та серійного виробництва двигунів 4ТД
У мережі відсутня достеменна інформація про проект двигуна 4ТД. Але можна припустити, що мова йде про розвиток дизельних двигунів серії 3ТД, створених у ХКБМ.
11. Організація виробництва дослідного зразка та серійного виробництва гранат РГД-5 (тема “Бульба”)
Дотепер ручні гранати в Україні серійно не вироблялися.
12. Організація серійного виробництва 30 мм пострілів ВОГ-17В та ВОГ-17ІН до автоматичного гранатомету та 40 мм пострілів для ВОГ-40В та ВОГ-40ІН для підствольного гранатомету ГП-25
Відомо, що постріли ВОГ-17В та ВОГ-40В розроблені приватною компанією “Вектор-В”. Індекс “ІН”, ймовірно, означає “інертний” (використовуватимуться для навчання та пристрілки). Про освоєння серійного виробництва 40-мм пострілів для гранатометів заявляло також підприємство “Шосткинський казенний завод “Імпульс” (ПГОФ-40, ПГОК-40, ПГІ-40).
13. Організація виробництва пострілів до РПГ-5, ОПГ-9, РПГ-32У
Невідомо, що мається на увазі. Можливо постріли до РПГ-7 та СПГ-9. РПГ-32 – під таким індексом випускається російський гранатомет “Баркас” (“Хашим”), який не стоїть на озброєнні України.
14. Організація ліній виробництва патронів різного калібру для стрілецької зброї
В Україні серійно виробляються лише пістолетні патрони на підприємстві “Форт”, що входить до складу МВС. Україна отримувала пропозицію від іноземних компаній, що спеціалізуються на виробництві боєприпасів для стрілецької зброї. Їх суть зводилася до необхідності будівництва нового патронного заводу. За оцінками компанії “Стілетто Україна” вартість такого заводу – 70 млн дол. А час необхідний на будівництво – понад 2 роки.
15. Організація серійного виробництва штамповок лопатей турбін для літако- вертолітобудування, корабле- та судобудування.
Ще в 2017 році Мотор-Січ заявило, що втратило контроль над машинобудівним заводом у Сніжному, що виробляло лопаті для двигунів. А це одна з ключових комплектуючих двигунів.
16. Розробка технологій та організація серійного випуску матеріалів і приладів електронної техніки для забезпечення оборонноздатності України
Складно сказати, що стоїть за таким надто широким формулюванням. Втім, це один з небагатьох пунктів витрати на який передбачені і з державного бюджету.
Також бюджетні гроші планується виділяти на двигун РД870, шасі для Вільхи, двигун 4ТД, ІЧ ГСН, ракетно-космічний комплекс повітряного старту.
Щодо решти проектів – кошти планують брати в кредит або залучати зовнішніх інвесторів.
mil.in.ua
