Вчора активісти у Києві не просто відзначали День гідності та Свободи.
Вони поставили ультиматум Зеленському:
— звільнити Єрмака. Як можливого зрадника. Як узурпатора влади, який підім’яв під себе і ВР і КМУ. Який повернув в Україну типове середньовіччя з фаворитизмом і непотизмом.
І тут буде як завжди. Вовочку зараз в ОП накрутять: та вони тебе на слабо перевіряють. Покажи їм те, що тобі Лерос показав. Фігасє, вони мають зухвалість ще у Найвеличнішого щось вимагати?
Право посполитих лише просити і вигукувати біс і браво, а не «геть».
І Зеленський дасть дєрзку відповідь через Арестовича і «Укрзалізницю» типу: «Хто проти Єрмака — той рука Москви», а усі міністри і Арахамія це підтвердять.
Ну а офіційний офіс і САМ — просто промовчать на цей ультиматим, ніби і не чули.
Тобто зроблять помилку усіх авторитарних режимів — покажуть зневагу.
Ну і якщо це буде не останньою краплею, то передостанньою точно.
Бо коли говорять про необхідність діалогу, а опонентів зневажають, то мають знати: опоненти це ті, хто має за плечима 2-3 революції і війну.
Віктор Бобиренко
Смішно дивитися, як Зеля тікає від криків «Ганьба!». Ніжками так — диг-диг-диг в кортеж, від якого обіцяв відмовитися.
А за день до цього влада смішно злякалася ручного Савєлія, який жер шашлики із руки одного і стрибав по пеньках у іншого, і який та ще небезпека для влади.
Кретинічні відмазки, що вони обісралися отримати «кероване судилище»(с) від ручного савєлія, просто наголо показують настрої у владі: переляк.
Порошенка могли не любити, але він точно не викликав відчуття у всіх, що кине штурвал і втіче, бо раптом обісрався. Просто нагадаю, як його точно так само покликали — і не до ручного, а на 1+1, який брехав, що він убив рідного брата. Коли ручна Наташа йому влаштувала провокацію з раптовою появою поруч із діючим Президентом якогось клерка, з яким в прямому ефірі змусила сперечатися, Порох не засцяв і не втік. Там, де тормоз з 6-секундною затримкою просить теплу ванну, нормальні політики тримають удар. Не завжди вони після цього виходять на коні в очах охлосу, але люди адекватні принаймні бачать: цей — не слабак.
Тому — разом з Порохом команда, яка не зрадила.
А от разом з Вовою команда, яка знає, що він втіче з корабля обганяючи щурів і кожного із них зіллє зі швидкістю світла. Як злив Богдана, Данилюка, Рябошапку, Разумкова, отого профана в економіці, своїх розвідників і морпіха в сірій зоні. А тому у Вови немає команди. У нього є подільники, які його здадуть першими.
Ну а ручний Савєлій і тут переграв молодую поросль. В тусовці цих ортістів розмовного жанру, яка вчиться режисурі символів: савєлій показав символ цієї влади — пусте місце замість влади.
Насправді, Зеленський у всіх навколо всіма своїми діями викликає відчуття небезпеки. Скільки б влада зараз не залякувала населення загрозою вторгнення Путіна під час майбутніх антивладних виступів, та у всіх по спині холодок, як раз від усвідомлення: нас очолює недолугий. Це і об’єднає проти нього всіх сміливих людей.
Джон Сміт
Демонстративна поява Зеленського з Єрмаком на перекритій Інститутській — це промовиста відповідь на всі останні події.
Чхати вони хотіли на викриття їх на брехні та на претензії суспільства щодо скотського відношення до національної безпеки.
Квіточки поклали, відосік записали, Путіним налякали — яких вам патріотів ще не вистачає?
Тому очікувати треба скоріше підсилення пропаганди, тиску силовиків та брудних провокацій — ніж адекватної відповіді на суспільний запит щодо ключових питань життя країни.
Бо їхній хрещений патрон Коломойський має продовжувати втілювати взяті перед росіянами зобов’язання з руйнування української економіки та оборони, і на поступки просто так не піде.
На восьму річницю Революції Україна знову на порозі протистояння нації зі зрадливою корумпованою владою, яка рветься до диктатури.
