Україна відновить виробництво радянських бронетранспортерів МТ-ЛБ (багатоцільовий транспортер (тягач) легкий броньований).
Про це сказав президент Петро Порошенко під час відвідування Харківського транспортного заводу в березні цього року.
“Днями було затверджено держоборонзамовлення на 2017 рік. Там є робота і для [заводу імені] Малишева, і для Львівського, Миколаївського, Київського, Житомирського бронетанкових заводів. Приємна новина: там є замовлення і для Харківського тракторного. Будемо починати відновлення нашого спецвиробництва. Тому що наші МТ-ЛБ дуже добре зарекомендували себе під час оборони держави. Ніхто, крім вас, людей з інституціональною пам’яттю, швидко розпочати це виробництво не може”, – сказав він.
Виробництво МТ-ЛБ уперше було розпочато в 1964 році. Після розпаду Радянського Союзу виробнича база залишилася в Україні на Харківському тракторному заводі.
Багатоцільовий транспортер масою 9,7 тонни оснащений сталевою катаною бронею і здатен розвивати швидкість до 61 кілометра на годину. Запас ходу машини становить 500 кілометрів. МТ-ЛБ призначений для транспортування людей і вантажів, а також для використання як артилерійського тягача.
P.S. Доповідь начальника Озброєння Збройних Сил України Миколи Шевцова на міжнародній науково-технічній конференції «Перспективи розвитку озброєння та військової техніки Сухопутних військ» (Львів, травень 2017 року).
Аналіз досвіду війн і збройних конфліктів останніх десятиліть, тактико-технічних характеристик основних видів озброєння та військової техніки, які в них застосовувались, основних тенденцій розвитку ОВТ провідних країн світу, а також досвіду проведення Антитерористичної операції на Сході України дозволяє визначити основні пріоритети щодо розвитку ОВТ на 2017 рік та наступні два роки.
Пріоритетами розвитку ОВТ Сухопутних військ ЗС України є:
• для механізованих (танкових) військ:
продовження експлуатації існуючих зразків ОВТ, які прогнозовано матимуть високу бойову ефективність на середньострокову перспективу, з впровадженням їх модернізації з метою підвищення їх мобільності, захищеності, бойової ефективності, розширення варіантів застосування (багатофункціональності);
оновлення бронетанкового озброєння сучасними (новими, модернізованими) зразками ОВТ вітчизняного виробництва (танки «Оплот», «Булат», БТР-3, БТР-4, БМП-1 з новим бойовим модулем, важка бойова машина піхоти на базі танка Т-64, МТЛБ з підвищеним броньовим захистом та новим бойовим модулем);
модернізація бронетанкового озброєння шляхом встановлення нових прицільних комплексів, у тому числі тепловізійних, розширення спектра високоефективних боєприпасів (ракет протиповітряної дії та протитанкових), нових бронебійних та кумулятивних снарядів, активних та пасивних засобів захисту, збільшення запасу ходу за рахунок встановлення більш потужних і економічних двигунів;
модернізація парку автомобільної техніки в напрямі продовження її ресурсу та переоснащення карбюраторних машин дизельними двигунами;
оснащення частин (підрозділів) новою автомобільною та інженерною технікою (зокрема вантажівками, бронеавтомобілями та автомобільними тягачами великої потужності на базі КрАЗ);
підвищення живучості бойових броньованих машин (БТР, БРДМ), танків від ураження кумулятивними зарядами шляхом встановлення на них знімних захисних решіток (із забезпеченням можливості їх швидкого монтажу (демонтажу), засобів активного та динамічного захисту;
удосконалення бронезахисту автомобільної техніки;
капсульне виконання відділення розміщення водія та командира із забезпеченням захисту донної частини капсул легкими броньованими плитами;
встановлення коліс із безкамерними шинами;
розробка, випробування та встановлення енергозберігаючих систем (пристроїв), які забезпечують підвищення потужності двигунів внутрішнього згорання при зниженні витрат палива та робочої температури двигунів;
розроблення високоточної міни з лазерною напівактивною головкою самонаведення;
модернізація вітчизняного ПТРК «Стугна-П»;
розроблення сучасних тренажерів для підготовки командирів установок ПТКР 9П135, 9П149, «Стугна-П»;
відновлення виготовлення існуючих зразків інженерної техніки на вітчизняних підприємствах та їх модернізація з переведенням на єдине базове шасі з дизельними двигунами;
оснащення частин (підрозділів) інженерних військ новими зразками техніки (типу ПЗМ-3, «Кремінь», мінними загороджувачами І-52 та інших) та міношукачів (типу VALON, GARET);
розроблення для автомобільної техніки коліс, стійких до уражень куль та уламків боєприпасів;
розроблення та обладнання всієї бронетанкової техніки (кріпленням для встановлення АГС, СПГ, ПТКР, крупнокаліберних кулеметів);
розроблення на базі автомобілів типу «пікап» броньованих мобільних установок, обладнаних крупнокаліберними кулеметами, СПГ, пусковими установками ПТКР;
• для ракетних військ і артилерії (РВ і А):
оснащення частин (підрозділів) РВ і А: сучасними безпілотними літальними апаратами вітчизняного виробництва (класу міні-, мікро-), які визначатимуть місцезнаходження та характер цілей противника; сучасними багатофункціональними засобами для забезпечення стрільби (навігаційного, метеорологічного забезпечення, розвідки та цілевказання), зокрема, комплексом вітчизняного виробництва на базі апарата СН-3003М та лазерного далекоміра; сучасними портативними засобами зв’язку з закритими каналами для організації прихованого управління; кишеньковими персональними комп’ютерами (КПК) TDS NOMAD для вирішення завдань підготовки і управління вогнем артилерії; сучасними засобами метеорологічного забезпечення (метеостанціями, метеокомплектами) для підвищення точності стрільби в складних метеоумовах;
модернізація систем РСЗВ БМ-21 «Град», РСЗВ 9К58 «Смерч»;
завершення випробувань та прийняття на озброєння нового ракетного комплексу «Гром-2»;
модернізація самохідних гаубиць та артилерійських систем 2С1, 2СЗ, Д-30, Д-20;
розроблення 155-мм самохідної гаубиці та пострілу до неї, комплексу мінометного озброєння з керованою міною, переносного реактивного гранатомета, 120-мм самохідного міномета та керованої міни до нього;
розроблення комплексу автоматизованого управління артилерійським дивізіоном;
відновлення боєздатності комплексів артилерійської розвідки АРК-1 і АЗК-7, розроблення (закупівля) нових (модернізація існуючих) радіолокаційних та звукометричних комплексів (засобів) артилерійської розвідки;
обладнання машин управління (самохідних гармат) сучасними супутниковими навігаційними засобами (типу GPS);
дообладнання бусолей ПАБ-2М гіроскопічними насадками для скорочення терміну визначення дирекційних кутів орієнтирних напрямків (з точністю до 0-01);
• для військ ППО СВ:
оснащення пунктів управління ППО новими автоматизованими системами управління для забезпечення можливості керівникам секторів мати оперативну інформацію про повітряного противника;
введення до складу частин (підрозділів) ППО СВ сучасних мобільних РЛС, які здатні здійснювати ефективне виявлення повітряних малорозмірних цілей (типу БпЛА) на гранично малих та малих висотах, забезпечення їх технічного спряження з пунктами управління ППО;
розроблення вітчизняних переносних зенітних ракетних комплексів, ЗРК ближньої дії та малої дальності;
модернізація ЗРК «Оса-АКМ» (бойових машин 9А33БМ3), ЗРК «Тунгуска», ЗСУ-23-4 «Шилка» (до рівня ЗГРК «Biała» (республіка Польща)) з метою підвищення їх бойових можливостей (насамперед, щодо підвищення ефективності боротьби з малорозмірними повітряними цілямми, які застосовуються на малих та гранично малих висотах (крилаті ракети, БпЛА тощо);
розроблення сучасних портативних приладів нічного бачення та оснащення ними постів візуального спостереження (зокрема, для виявлення БпЛА у темний час доби);
нарощування системи зв’язку та забезпечення її сучасним обладнанням
Виконання зазначених заходів дасть змогу забезпечити боєздатність озброєння та військової техніки Сухопутних військ Збройних Сил України, мати у складі Збройних Сил технічно справне озброєння та військову техніку за основними номенклатурами.
Забезпечення Збройних Сил України озброєнням та військовою технікою на довгострокову перспективу буде здійснюватися шляхом модернізації, ремонту та поступової закупівлі новітніх зразків (систем, комплексів) ракет і боєприпасів вітчизняного та іноземного виробництва в рамках відповідних державних цільових оборонних програм, реалізації інноваційних рішень, які можуть бути використані для розвитку нових систем озброєння та військової техніки.
