Україні як пороблено. Постійно наступає на одні й ті ж граблі, і так від виборів до виборів.
Так і зараз, на місцевих виборах, коли більшість олігархів створюють свої кишенькові партії, змінюють назви старих, переформатовують «нові обличчя» та знову продають населення в новій-старій обгортці. Нічого не змінюється.
Більше року назад ми стали свідками масштабного розводу населення під назвою «слуга народу». Настільки масштабного, що мільйони людей бігли голосувати за віртуального кандидата та віртуальну партію без програми, без ідеології, без спікерів, просто за велику ширму у вигляді бордів, дешевих роликів та недолугого русскоміровського серіалу, в якому нам обіцяли «послати МВФ».
Що з цього вийшло нам всім відомо. Подивіться в що перетворили державу за 17 місяців. Прдивіться на шалену корупцію та постійні скандали. І от здавалося б…щеплення від «віртуального» вірусу вже майже з‘явилось. Проте, ні. Не з‘явилось.
Шаленими темпами почали множитися «Майбутнє», «наші краї», «шарії», пальчевські», та інші «політики», що мали б давно піти на маргінес. Проте і цього не сталося. Борди, реклама, а найгірше є, пропаганда зі всім відомих зливних бачків робить свою роботу. Людям знов впарюють проекти Коломойського, Ахметова, Кернеса, ба більше, відкрито кремлівські партії. І…рейтинги ростуть. Вже за пару тижнів ці віртуальні партії візьмуть цілі міста та регіони.
Пороблено. Видно у нас не мислить стратегічно не лише президент, а й частина суспільства.
Поки у нас не буде цивілізованого підходу до формування політсил, поки у нас діють московські пропагандисти, поки сотні ЗМІ (якщо їх так можна назвати) працюватимуть «на когось» і головне — поки не прийде усвідомлення що ти обираєш майбутнє країни на десятки років вперед, а не голосуєш за лампочку чи продуктовий набір, досі толку не буде. І це шалена біда країни, адже ми будемо ходити по колу. Кожні 5-10 років…
Олігархи використали Зеленського, щоби пограбувати бюджет та держпідприємства, які їм перешкоджав грабувати Порошенко.
Впорались за рік.
А оточення Зеленського використало епідемію, щоби пограбувати антиковідний фонд, перешкоджати вже не було кому.
Впорались за півроку.
Тепер українці з економічною кризою, безробіттям, пандемією та переповненими лікарнями думають — за кого б такого ще прикольного проголосувати.