Ну от, розповіді про «старого маразматика Байдена» і Захід, «який навмисно затягує з передачею зброї нам бідненьким», бо «боїться роісі», закінчилися новиною про передачу Україні касетних боєприпасів.
«Старий маразматик» січе поляну краще за всіх і вже давно зрозумів те, що мали розуміти ми самі: «в України закінчуються боєприпаси»(с). А тому на період, доки розкрутиться виробництво в США і Європі, Байден відкриває свої закрома касетних боєприпасів для України.
Мабуть налякався «терористичної організації українців-месників». Чи мільйонів біженців у Вісбаден…
Насправді, причина того, що Україна досі не знесла рашистські війська з нашої території лише в тому, що Україна потребує мінімально 3,5-4 тис. снарядів на день. Але для успішного і швидкого наступу проти підготовленої оборони ворога, щоб не тягнути війну роками, не в годину по чайній ложці, а зібрати купу стволів на одному напрямку, знести все перед собою нафіг і зайти без втрат на випалені позиції, а потім так знову і знову аж до Керчі, згідно запиту Резнікова до союзників, нам потрібно 10 тисяч снарядів на день.
А загальне місячне виробництво снарядів ВСІХ країн Заходу включно з Японією, яка постачає тротил, — 60-65 тис на місяць. Не на день. На місяць. Тобто 2 тис снарядів на день.
От і вся таємнича загадка «недопомоги НАТО».
Виробництво до 85 000 на місяць в США буде розширено лише до 2028 року.
Лише в 2024 році світове виробництво снарядів вийде на якісь рівні, які все одно будуть менші за мінімальні потрібні Україні.
Що Україна не розгорнула власне виробництво снарядів, от так і Захід не розгортав виробництво снарядів.
От тільки Захід можна зрозуміти, на нього ніхто не нападав, а от чому у нас досі немає власних 10 ліній виробництва, а в 2019-2020 МО навіть блокувало випробування власної САУ, і чому Таран досі не сидить, а схований послом в Словенії, відповіді досі немає.
Тепер американські снаряди з суббоєприпасами будуть розносити ваньок в клапті. І цих снарядів у США мільйони. І що найприємніше: один DPICM проти піхоти ворога в окопі заміняє 5-15 звичайних снарядів.
Читайте це пояснення: там все доступно.
Тому у нас є парадоксальна ситуація
З одного боку є справжній президент України Джозеф Байден, який думає за Україну, його економіка здатна нам допомогти, а його робочий Майкл на заводі робить нам снаряди, а з іншого боку інший чувак, який старанно зображує президента України, але може лише топати ножкой і платити всяким чувакам, щоб лили бруд на наших союзників. А розгорнути власне виробництво — ні.
Та все це ниття і невдячне звинувачення союзників має на меті виключно вбити клин між нами і нашими союзниками. Його продукує агентура Єрмака, який продає переляканому Зеленському ідею медійного перекладання провини на НАТО, як спосіб уникнути відповідальності за провалену підготовку до війни.
А також як спосіб не відповідати, чому за «500 днів» нового літочислення від Різдва Зеленського наш боневтік досі не розгорнув наше виробництво. Розповідають тільки казочки про ракетні обстріли ворога, під якими неможливо розгорнути виробництво, ще про щось.
В Україні, у 2016 році за 14 місяців продовбали півтора кілометри туннелю у скелі. З 24 лютого вже можна було ціле місто в Карпатських горах видовбати, куди сховати все виробництво в світі, яке хіба що метеоритом із Альфа Центаври знесеш. А ці лише розповідають, що бояться косих російських ракет, які влучають плюс-мінус 500 метрів в жилі будинки.
Турнули Гусєва, бо на 15 місяць зрозуміли, що він балабол. А коли чувак в 2021 році обіцяв будівництво Ірокезів у Одесі з лижним інструктором, який виявився корешем слуги Веніславського, представника Зеленського у ВР, то це зрозуміло не було.
Ото звідти і йдуть всі ці накидування на наших союзників, «які нам не допомагають».
Це ви нам не допомагаєте. А хто нам допомагає, так це виключно наші союзники.
Не дозволяйте зеленій банді зговнити наших союзників. У світі багато розумних і порядних людей, які виросли в щасливих родинах і добрих суспільствах, і які щодня думають, як допомогти хорошим людям з України. Єдиний шанс у московського каддафі все зруйнувати, це розсварити цей союз зсередини руками нас самих. Не зуміє — в кінці орки під нашим чоботом тільки кавкнуть.
Не забувайте надважливе: в 2014 році світлі українці вийшли на Майдан з дерев’яними щитами проти автоматів. Ці люди своєю жертвою, своїм життям і здоров’ям вклалися, щоб довести світу: українці — гарні люди. Ми не розбили тоді жодної вітрини, не спіймали і не розірвали за руки-за ноги жодного мусора, в запалі не відрізали нічию голову і не насадили на палю. Українці проявили витримку і показали, що є СУПЕР ДОСТОЙНИМИ ЛЮДЬМИ.
Ось на цьому стоїть щира симпатія світу до нас.
Не дозволяйте позицією істеричної обіженої уточки це зруйнувати.
