Вчора обговорювали Україну. Правда без українського президента.
Що ще раз підкреслює: йому 42 і він не лох.
Але я про інше. Байден, Путін і Зеленський. Усі ці три людини несуть три різні характерні традиції. Якщо хочете – якщо за них голосують, то це уособлення їхніх виборців.
Путін брехун і син брехні. Гебешна звичка все перекручувати. На чорне говорити біле.
У нього питають: навіщо Крим рейдернув?
А він – фашисти влаштували громадянську війну. І все.
Його питають: навіщо опозицію травиш?
А він: а у вас афроамериканців б’ють і ви на Хіросіму бомбу кинули. З таким говорити – треба лише показувати силу.
Нападеш – щось там відключимо.
Зеленський теж повне брехло. Але яка відміна від Путіна.
У Путіна є викривлена, звіряча, але своя правда.
Він збирає землі імперії. Він будівельник. Він на війні. І тому сам перед собою брехню не визнає.
Для нього це просто дезінформація для противника і пропаганда для своїх. Все як вичли в КГБ.
А у Вови – усе по іншому.
Тут брехня не для ідеї. А від впевненості. Нарцис думає, що може розвести всіх.
Тому про олігархів — це не про Коломойського і Ахметова. Це лише про Медведчука і Порошенка. Ну всі ж повірять, дивлячись у його чесні очі, правда?
Тому що про справедливість – це не про Татарова. Тому що про корупцію – це не про Єрмака і Велике будівництво.
Тому що про корпоративне управління це не про Нафтогаз і Вітренка.
Тому що незалежність НБУ – це не про ламання Смолія, це про інше.
У нього все: а я шо, а я нічо?
І потім щиро так: ей, ви нам НАТО винні. Коли вже?
І лише Байден – про інше. Байден диктує усім старі добрі та оновлені смисли: порядок, правила, як ми маємо жити. Що нас має об’єднувати. І що об’єднуватися ми маємо на етичних стандартах.
Тому і атлантична хартія. Як перезавантаження. Як повернення до витоків.
Але це все не відбудеться одразу.
І не треба чекати, що Путін і Зеленський це почують.
Не почують.
Але може почують і зрозуміють ті, хто колись цим брехунам прийде на заміну.
Віктор Бобиренко
Як і де Зеленський зіпсував Мінські домовленості?
Відповідь — у Парижі на саміті Нормандського формату 2019 року. Погодившись з формулою Штайнамаєра, з якою не погоджувався Порошенко, Зеленський загнав себе у пастку, бо кожен раз йому пригадують, що вибори на Донбасі мають пройти до виведення окупаційних військ та роззброєння бойовиків.
Натомість за Порошенка у Берліні була узгоджено інше — спочатку безпека. Тобто вивід військ і роззброєння бойовиків, а лише потім вибори.
Сумно спостерігати, як Зеленський тепер як риба, яку вже підсікли, намагається безуспішно зійти з гачка.
Подивилися в очі Путіну, Володимире Олександровичу? А треба було дивитися, що підписуєте…
———
Судячи з підсумкових прес-конференцій про Україну майже не говорили. Якщо це так, значить дратівливу для Путіна тему Байден оминув увагою навмисно, щоб домовитись з багатьох інших питань.
Безумовно — це прикрий провал української дипломатії і особисто Зеленського, як президента. За Порошенка США вводили санкції проти Росії, президент США вимагав звільнення українських заручників.
А тепер нас принесли в жертву врегулюванню інших питань між США та Росією. Значить наші дипломати і президент не донесли до Байдена важливість прямого тиску на Росію.
Та й як донести. якщо посол України в США і досі не вручила вірчі грамоти, а Зеленському дозволили лише коротко поговорити з Байденом по телефону напередодні.
Україна з центральної теми стає периферійною. Нас можуть залишити сам на сам з російським ведмедем. А причини слід шукати у втручанні у вибори в США, у кримінальних справах проти Байдена — зараз вигрібаємо за всі минулі помилки Зеленського і його команди.
