Я, чесно кажучи, на це не очікував. І досі у шоці. Це виглядає як відчайдушна спроба розчистити завали перед обвалом стелі, але Зеленський нарешті звільнив Сирського .
Так, звичайно, деякі говорять, «все було ясно вже кілька місяців». Але це точно не для мене. Поклавши руку на серце: на місці Зеленського — і тому що Залужний цього не зробив — я звільнив би Сирського і всіх інших високопоставлених генералів ЗСУ ще в березні-квітні 2022 року. Поодинці за всі їхні ідіотські провали до і на початку війни (див. повну втрату Півдня, включаючи Маріуполь, Мелітополь та Херсон: на мій погляд, за це немає «прощення», і ніколи не буде).
Натомість слон чотири роки бешкетував у посудній лавці, поки «хтось» не вирішив його застрелити…
І, поклавши руку на серце: я досі в шоці. Досі важко вірю в цю новину. Принаймні тепер я опинився в ситуації, коли мені, можливо, не буде про що обурюватися з приводу ЗСУ.
У цьому сенсі — і дозвольте мені знову поставитися до цього серйозно — звільнення Сирського давно назріло. «Єдина проблема» — це метод і контекст. Ідеальний сценарій був би простим: залишити Федорова на посаді міністра оборони — він єдиний, хто демонструє розуміння організаційного та логістичного кошмару, не керуючи системою як мафіозний хрещений батько, і призначити генерала Драпатого головнокомандувачем ЗСУ. Я вже вказував на це: Драпатий довів свою спроможність. Саме його керівництво під час Слобожанської контрнаступної операції у вересні 2022 року витіснило росіян із південного сходу Харківської області у західну частину Луганської області. Чи не Сирського: останній досі вважає Дебальцевську катастрофу своїм найбільшим професійним досягненням. Катастрофічне оточення, яке мало покласти край його кар’єрі тоді. Це все, що мені потрібно знати про нього.
І якщо хтось захоче вказати на причетність Сирського до Слобожанської операції 2022 року, дозвольте нагадати, що ця операція могла б дійти (принаймні) до Сватового, а можливо навіть загорнути до Донецького форту. Вона могла б розгромити всю 1-у ГТА РФ та багато іншого. Але цього не сталося через заздрість Сирського до успіху Драпатого. Операція зупинилася, тому що Сирський позбавив наступні підрозділи Драпатого підкріплень і запасів: після трьох тижнів перегонів і маневрених боїв з метою оточення російської 1-ї ГТА їм довелося зупинитися — безпосередньо перед Сватовим і Кремінним. А потім їм довелося вести запеклу битву за Лиман, замість того, щоб збирати трофеї, залишені росіянами.
Чому? Тому що поки Драпатий маневрував 4-5 крихітними батальйонами моторизованої піхоти на полі бою розміром 200х200 км, оточеному російськими, і переправляв (тоді ще) зовсім недосвідчений 66-й моторизований полк через річку Оскол (це був його єдиний). «успіху» у Херсоні. Проте історію переписують, проголошуючи Сирського архітектором цієї перемоги.
Ну що ж… я відволікся…
Суть у наступному: наразі ми отримали «типове» рішення Зеленського. Пріоритет політичного виживання (перед обличчям масових протестів проти звільнення Федорова) над військовою компетентністю.
Отже, результат фактично є випадковістю.
Якщо останні новини є вірними, Федорова перевели у військову логістику. Так, це, безумовно, важлива робота, але вона усуває його від найвищого стратегічного керівництва. І хоча звільнення генерала Володимира Карпенка з цієї посади є приводом для чергової радості, воно радше підкреслює корупцію, ніж викорінює її. Цей корумпований ідіот, наприклад, відповідальний за шестимісячні затримки поставок БПЛА до передових бригад, тоді як штурмові загони Сирського постійно забезпечені БПЛА, БМП M1, БМП Bradley та іншим озброєнням.
Мені складно підібрати слова, щоб описати, яке це полегшення, що він нарешті пішов. Просто дружнє нагадування: раніше цього року такого ж некомпетентного брата Карпенка було звільнено за нездатність організувати протиповітряну оборону в Одесі.
Проблема: кумівство глибоко вкоренилося. На те, щоб з цим розібратися, потрібен час. Навіть із Федорвим. Роки, я б сказав.
Тому що: звичайно, слон уже винесений з посудної лави, але посуд лавка все ще в руїнах. Драпатий, безперечно, має талант, але: скільки часу йому знадобиться, щоб реорганізувати… точніше, організувати – той повний хаос, який залишили по собі Сирський та його приятелі (Карпенко – це лише верхівка айсберга)?
Вигнати всіх марних ідіотів з Генерального штабу, повернути систему мобілізації на прийнятний рівень, привести систему підготовки в робочий стан, привести в робочий стан усі бригади, завершити організацію на рівні командування корпусом, спонукати командирів говорити правду, змусити їх наважуватися робити щось на власний розсуд, забезпечити їх постачання.
І навряд чи Федорову вистачить всього 4-6 місяців, щоб реорганізувати логістику.
А що буде із приватним ополченням Сирського? Його іграшковими солдатиками у штурмових військах, половину командного складу яких теж слід було б звільнити, а потім залишити чистити картоплю та прибирати громадські туалети у Києві та Одесі.
…а хто займеться реорганізацією іншого бардаку, ПСЗСУ, які тим часом повністю втратили зенітно-ракетні комплекси?
Гаразд… гаразд… давайте я зупинюся тут і потерплю. Принаймні Федоров володіє логістичним складом розуму, а Драпатий тепер керує процесом.
Це просто хороша новина — хоч я й не сумніваюся: шанувальники Сирського скаржатимуться та критикуватимуть їх обох на кожній заправці.
Так, я лише якийсь набридливий австрійський дивак, і мені нема чого сказати з цього приводу. Але я маю сказати одне: після чотирьох років ідіотизму та некомпетентності Зеленського та Сирського так важко зберігати оптимізм, що це, по суті, не полегшення. Я досі дуже гостро все це відчуваю: Бахмут, Мар’їнка, Літній контрнаступ 2023 року , Авдіївка, Вугледар… Я в люті від усіх втрат, які спричинили Сирський та його приятелі. Настільки, що навіть «відмінні новини» про його звільнення не дають мені підібрати добрих слів.
ОБНОВЛЕННЯ: щойно надійшло оголошення про призначення генерала Андрія Скибюка (колишнього командира 80-ї повітряно-десантної бригади) новим начальником Генерального штабу ЗСУ.
Поряд із Драпатим, він є одним із найкращих офіцерів, які заслужили свої навички та заслуги на полі бою, а не в запорошених кабінетах у Києві. Найближчими днями ми побачимо, кого Скибюк призначить своїми заступниками. Це дозволить оцінити, чого очікувати надалі. Але на даний момент це виглядає як «ідеальне призначення» — що, зокрема, відзначають більшість наших контактів у ЗСУ.
