Генерала часто критикують за зухвалі рішення та нехтування життям особового складу. Втім, військові кажуть, що він трудоголік, який «вариться» на фронті.
Зухвале вторгнення в Курську область привернуло увагу до Сирського. Хтось називає його «бахмутським м’ясником», а хтось геніальним генералом.
«Він був надто консервативним, контрольованим, надто готовим витрачати життя солдатів. Сміливе вторгнення 59-річного генерала в Курську область Росії змінило цю точку зору», — пише The Telegraph.
Цей сміливий, ретельно організований і надзвичайно ризикований гамбіт викликав захоплення і тривогу.
Найближчі тижні покажуть, Курськ — майстерний удар, що переломив війну, чи помилка.
Рішення тримати плани в таємниці від західних союзників й великої частини українських військових та урядовців було виправданим.
Ті, хто працював з Сирським, вважають його хорошим менеджером. Він має репутацію генерала з досвідом організації та ведення боїв.
Утім, всім командирам доводилося приймати рішення, які коштували життя.
За словами співрозмовника, звинувачення в радянському мисленні часто повʼязане з опором забезпечити узгодженість в Армії.
Сирський суворіший, ніж його попередник, з вірою в силу ієрархії. Він має репутацію трудоголіка, який мало спить, призначає зустрічі на ранні години, має підлеглих, а не друзів, і не зациклений на тому, аби люди його любили.
Що стосується Бахмута, то саме Зеленський зрештою наполіг на тому, щоб триматися там, попри великі втрати.
Український головнокомандувач Олександр Сирський Автор : ПРЕС-СЛУЖБА ОПЕРАТИВНО-СТРАТЕГІЧНОГО КОМАНДУВАННЯ НА ХОРТИЦІ/AFP через GETTY IMAGES
Сирський кинув виклик критикам, які називали його противником інновацій. Солдат на передовій розповів:
«Я знаю, що протягом року Сирський брав участь у розробці безпілотників. Він особисто спілкується з керівниками найефективніших підрозділів безпілотників».
Сирський прийшов на посаду в лютому, коли армія була виснажена невдалим контрнаступом, американська військова допомога була заморожена, а політична неспроможність зрозуміти суть мобілізації призвела до того, що росіяни переважали чисельно та озброєнням.
Його першим серйозним рішенням був відступ з Авдіївки наприкінці зими. Відтоді він керував важким і деморалізуючим відступом у Донецькій області. До Курська найближчим, що він міг назвати перемогою, було стримування російського наступу на Харківщині в травні.
За чутками, Сирського намагався усунути голова Офісу президента Андрій Єрмак. Деякі припускають, що Курськ – це спроба генерала Сирського відбитися.
Сирський та його підрозділи, як і Червона армія 80 років тому, значною мірою покладаються на підтримку Заходу, щоб продовжувати боротьбу проти загарбників.
Однак не у всьому можна звинувачувати Захід. Рішення про вторгнення в Курську область явно послабило фронт на Донбасі. Ризики величезні й очевидні.
