У вівторок, 25 березня, у столиці Саудівської Аравії Ер-Ріяді закінчилися технічні перемовини щодо врегулювання російсько-української війни. Сторони – Україна, США, РФ – озвучили точки дотику в цьому процесі. Спільного в них – тиша в Чорному морі, яка до болю нагадує ініціативу майже трирічної давнини щодо зернового коридору.
Як випливає з оприлюднених комюніке, Росія очікує на послаблення санкцій, що стосуються її агропромислового комплексу. Простими словами: за примарну тишу в чорноморському регіоні з РФ мають зняти частину санкцій, щоб вона знову змогла безперешкодно продавати свою сільськогосподарську продукцію на світових ринках. Тобто знову торгувати краденим в України зерном на мільярди доларів.
Ці гроші зрештою реінвестуватимуться у російсько-українську війну та можливе вторгнення в країни Балтії восени 2025 року, про яке нещодавно заявив військовий експерт, історик, професор з Потсдамського університету Зенке Найтцель.
БізнесЦензор розбирався в продовольчій історії РФ, яка сперлася на цинізм нової адміністрації США.
Про що домовилися в Ер-Ріяді та до чого тут санкції
Як випливає із заяв, опублікованих на сайті Білого дому, делегація США під час переговорів у Саудівській Аравії окремо домовилась з українською та російською сторонами виключити «застосування сили» проти комерційних суден у Чорному морі, а також про розробку механізму заборони ударів по енергетичній інфраструктурі в Україні та Росії.
У заяві Білого дому щодо переговорів з Україною додатково йдеться про сприяння обмінам військовополоненими, звільненню цивільних ув’язнених та поверненню примусово переміщених українських дітей.
А ось у заяві США про переговори з Росією сказано, що Вашингтон допоможе Москві відновити доступ до світового ринку експорту сільськогосподарської продукції та добрив, знизити витрати на морське страхування та розширити доступ до портів і платіжних систем для таких операцій.
Президент Володимир Зеленський підтвердив, що в Ер-Ріяді досягли домовленостей щодо тиші в Чорному морі та заборони на удари по енергетичній інфраструктурі. За його словами, цей режим може почати діяти одразу після оприлюднення заяв зі сторони Білого дому.
Судячи з повідомлень Генерального штабу ЗСУ, Україна визнає, що заборона на удари по енергетиці набула чинності з 25 березня 2025 року.
Водночас, Кремль опублікував власну заяву за результатами перемовин зі США. Відповідно до неї, сторони домовилися:
- забезпечити реалізацію «Чорноморської ініціативи», що включає гарантування безпеки судноплавства в Чорному морі, а також недопущення використання комерційних суден у військових цілях, що передбачає відновлення їх перевірок;
- США сприятимуть відновленню доступу до російського експорту сільськогосподарської продукції та добрив на світовий ринок, зниженню вартості страхування морських перевезень, а також розширенню доступу до портів і платіжних систем для проведення таких транзакцій.
Водночас у Кремлі уточнили, що ці домовленості набудуть чинності лише після:
- скасування санкційних обмежень щодо «Россєльхозбанку» й «інших фінансових організацій», задіяних у міжнародній торгівлі продовольством (зокрема рибною продукцією) та добривами, їх підключення до SWIFT, відкриття необхідних кореспондентських рахунків;
- скасування обмежень на здійснення операцій торгового фінансування;
- скасування санкційних обмежень з компаній-виробників та експортерів продовольства (зокрема рибопродукції) та добрив, а також зняття обмежень на роботу страхових компаній з вантажами продовольства (зокрема рибопродукції) та добрив;
- скасування обмежень на обслуговування в портах суден і санкцій з суден під російським прапором, задіяних у торгівлі продовольством (зокрема рибопродукцією) і добривами;
- скасування обмежень на постачання до РФ сільськогосподарської техніки, а також інших товарів, задіяних у виробництві продовольства (зокрема рибопродукції) і добрив.
Крім того, РФ і США погодилися розробити заходи щодо заборони ударів по об’єктах енергетики Росії та України терміном на 30 днів, починаючи з 18 березня 2025 року, з можливістю продовження та виходу з домовленостей у разі її невиконання однією із сторін.
До речі, санкції проти «Россєльхозбанку» Сполучені Штати запровадили ще в липні 2014 року. Але від міжнародної міжбанківської системи SWIFT його відключили тільки 14 червня 2022-го в межах шостого пакету санкцій ЄС щодо Росії через війну в Україні.
«Россєльхозбанк» на 100% належить державі. Він був створений у 2000 році з метою розвитку національної кредитно-фінансової системи агропромислового сектора та сільських територій Російської Федерації.
Продовольство як зброя
У 2022 році, коли потік зерна й інших харчових продуктів з України припинився, у світі почалася паніка. Світові ринки тоді миттєво відреагували здорожченням. Ось, наприклад, що казав президент Сенегалу Макі Салл влітку 2022-го:
«Якщо експорт пшениці з України не відновиться, Африка опиниться в ситуації дуже серйозного голоду, який може дестабілізувати континент».
Коли українські порти залишалися заблокованими, від голоду потерпали сотні тисяч людей в Ефіопії, Сомалі, Судані, Ємену, Нігерії.
Україна входить до першої десятки світових виробників різних злаків, олійних культур і є найбільшим у світі виробником соняшникової олії. Довоєнна складова України в глобальному експорті пшениці – 10% (п’яте місце у світі), соняшника – 42% (перше місце), кукурудзи – 16% (друге місце), ячменю – 10% (третє місце).
«Росія знищила та знищує [українську] сільгосппродукцію. Вона блокує порти, уражає різноманітні склади. Створюючи в такий спосіб проблеми для країн Африки, Близького Сходу й Азії. РФ також використовує дезінформацію, щоби перекладати провину на інші країни», – казала в листопаді 2022-го президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн під час міжнародного саміту ініціативи «Зерно з України» (Grain from Ukraine).
Вона тоді нагадала, що 90 років тому нестача продовольства була використана як зброя, і Росія це повторює – використовує їжу як зброю.
Але немає куди правди діти, РФ так само в лідерах експортерів зернових. У минулі, до повномасштабного вторгнення в Україну, роки ми разом забезпечували майже третину світових поставок пшениці та ячменю. 2022-го Росія посідала перше місце в експорті зерна – 36,4 млн тонн, 33,5 млн тонн з яких припадали на пшеницю. Причому з березня росіяни обмежували власний експорт нібито «для безпеки внутрішнього ринку».
У XXI столітті РФ вперше стала найбільшим світовим експортером пшениці 2016 року. Російський експорт тоді склав 24,5 млн тонн цієї агрокультури.
Після повномасштабного вторгнення експорт пшениці з РФ різко скоротився, але потім знову почав зростати. Росія ж почала отримувати рекордні прибутки. Наприклад, у 2022 році виторг РФ за експорт пшениці збільшився на 15% проти 2021 року.
Рекордні прибутки Росії за експорт зерна фіксував навіть Держдеп США. Речник Державного департаменту Сполучених Штатів Меттью Міллер у липні 2023 року звернув увагу, що після односторонньої відмови від участі в Чорноморській зерновій ініціативі РФ продовжила експортувати продовольство й отримувати за це рекордні прибутки.
«Росія призупинила участь у Чорноморській зерновій ініціативі. Це стало останнім ударом по глобальних постачаннях продовольства. Через кілька годин Кремль запустив ракети та ударні безпілотники по зерновому хабу України, порту Одеси. Очевидно, що Росія продовжує використовувати продовольство як зброю війни, водночас продовжуючи отримувати рекордні прибутки від експорту зерна», – казав тоді він.
Піку російський експорт зернових досяг у 2024 році – 72 млн тонн проти 68,6 млн тонн роком до того.
Рентабільніше за нафту
Коли Росію називають світовою бензоколонкою, це не зовсім правильно. Адже протягом останнього десятиліття в РФ були створені різноманітні агрохолдинги із сучасною технікою і передовими технологіями. Навіть глобальне потепління зіграло росіянам на руку, бо через це зросла площа територій, на яких можливе ефективне землеробство.
У сільське господарство Росії систематично перетікає зокрема внутрішній капітал, особливо в експортний сектор – цукор, олійні, зерно, адже там рентабельність доходила до 40%, що майже вдвічі більше навіть за нафтогазовий сектор, який традиційно забезпечує левову частку надходжень до бюджету РФ.
Це не феномен, а закономірність. Кількість населення Землі зростає, а з ним – попит на продовольство, і, як наслідок, зростають світові ціни на агропродукцію.
Наприклад, населення згаданої вище Нігерії з 1960 року збільшилося з 45 млн людей до 228 млн у 2023 році. Для нормального функціонування їм потрібно понад 5 млн тонн на рік тільки пшениці. Нігерійські ж фермери виготовляють всього 60 тис. тонн цієї агрокультури, тобто 1,2% загального попиту. Очевидно, що різниця імпортується.
У структурі нігерійського імпорту пшениці станом на 2022 рік переважали: Росія ($556 млн), Литва ($502 млн), США ($312 млн), Канада ($242 млн), Латвія ($192 млн).
Сучасні технології, зокрема мінеральні добрива, та сприятливі погодні умови дозволяють знижувати собівартість виробництва зернових та олійних культур. Це ж своєю чергою збільшує рентабельність.
Добрива – новий газ
Повертаючись до Ер-Ріядських домовленостей, Росія розраховує, що санкції знімуть не тільки з продовольства, а й з добрив. Хоча навіть під обмеженнями російські добрива зуміли заполонити Європу.
Остання вже потрапляє у залежність від російських добрив, як це раніше було з російським газом. А збільшення виробництва добрив дозволяє Москві частково компенсувати втрату європейського газового ринку, каже Свейн Торе Холсетер, виконавчий директор Yara International – одного з найбільших світових виробників азотних мінеральних добрив.
«Добрива – це новий газ. Це парадокс, що мета полягає в тому, щоб зменшити залежність Європи від Росії, а тепер як сновиди даємо Росії критичну для продовольства та добрив силу», – наголошує Холсетер.
За даними Євростату, до червня 2023 року ЄС імпортував із Росії вдвічі більше карбаміду (висококонцентроване азотне добриво та добавка до корму жуйних тварин), порівняно з аналогічним періодом роком раніше. Імпорт цього добрива з Росії 2024 року становив третину загального імпорту карбаміду до ЄС.
Після повномасштабного вторгнення Росії в Україну ціни на добрива зросли так само, як на продовольство й енергоносії.
«Генерал Посуха» працює
Один із улюблених російських міфів – про так званого «генерала Мороза». Мовляв, холодний клімат Росії начебто сприяв військовим невдачам кількох вторгнень на її територію. Водночас цей же «генерал Мороз» (чи краще сказати «генерал Посуха») починає бити по російському сільському господарству. Власне тому росіяни й наполягають на скасуванні санкцій зі свого АПК.
Минулоріч урожай пшениці в Росії через несприятливі погодні умови скоротився до 83 млн тонн з 92,8 млн тонн роком раніше. Тому фермери вирішили зменшити посівні площи пшениці, надаючи перевагу сочевиці, соняшнику, гороху.
«Багато господарств, які спеціалізувалися виключно на посівах пшениці, спрацювали збитково і зіткнуться з дуже серйозними фінансовими труднощами, які можуть призвести до банкрутства», – цитує Reuters російських аграріїв.
За словами генерального директора групи «Ростагро» Дмитра Гарнова, рентабельність зернових культур минулоріч почала наближатися до нуля.
Відповідно до прогнозів Російського зернового союзу – одного з найбільших профільних об’єднань, куди входять майже 300 сільгоспорганізацій, що забезпечують 90% національного зернового експорту РФ, вивезення зерна з країни за кордон скоротиться 2025 року на третину.
Очікується, що російські аграрії продадуть за кордон цьогоріч 48-49 млн тонн зерна проти 72 млн тонн минулого року. Експорт пшениці може знизитися до 41-42 млн тонн, каже президент РЗС Аркадій Злочевський.
Зерновий експорт, який наразі входить до топу головних джерел валютної виручки для економіки РФ (у 2023 році приніс $15,5 млрд), уже стрімко падає. На кінець січня 2025 року – майже вполовину. Експорт зерна скорочується слідом за врожаєм, по якому вдарили негода та рішення влади заборонити імпорт насіння.
Додатковим ударом по аграріях стали мита на експорт зерна, що діють із 2021 року, а підсумком російської держполітики в сільському господарстві стане падіння врожаїв «до радянського рівня, нижче плінтусів», заявив Злочевський.
Вкрали зерна стільки, скільки виробляють декотрі країни
Коли окупанти прийшли на українську землю, вони почали красти не тільки ношене спіднє, унітази, побутові речі та коштовності, а, за старою звичкою з часів Голодомору, почали вивозити зерно й інші харчі.
Якщо подивитися на довоєнні мапи України, східні та південні регіони якраз таки спеціалізувалися на вирощуванні пшениці. Наприклад, Запорізька область станом на 2021 рік посіла сьоме місце в державі з виробництва зернових культур, зокрема третє місце – по пшениці та п’яте місце – по соняшнику.
Тільки за 2022 рік РФ вкрала майже 6 млн тонн української пшениці, зібраної на окупованих територіях, свідчать дані доповіді Конгресу США щодо впливу російського вторгнення в Україну на продовольчу безпеку. За розцінками Нью-Йоркської товарної біржі на кінець 2022-го це $1,74 млрд.
За два роки повномасштабної війни РФ могла зібрати з окупованих територій 5 млн тонн соняшника й кукурудзи, понад 10 млн тонн пшениці. Це приблизно дорівнює річним показникам цілої країни, наприклад, Румунії, пише видання «Тексти».
Якщо у 2022 році росіяни викрадали наявне зерно, то вже у 2023 році почали самостійно засівати сільськогосподарські угіддя. Зменшити збір посівних на тимчасово окупованих територіях не допоміг навіть контрнаступ.
Восени 2024-го The Wall Street Journal писав, що за роки повномасштабної війни Росія вивезла з окупованих територій України зерна майже на $6,4 млрд.
Прем’єр-міністр Денис Шмигаль у жовтні минулого року заявив, що росіяни протягом 2024-го тільки через порт окупованого Маріуполя вивезли понад 180 тис. тонн украденого українського зерна.
«Відбувається пограбування тимчасово окупованих територій, для того, щоб на вкрадені гроші фінансувати загарбницьку війну», – наголосив глава уряду.
Як повідомляв Центр національного спротиву, у 2024 році росіяни почали відбирати у фермерів на тимчасово окупованих територіях не тільки зерно, а й овочі. Насамперед ідеться про захоплену частину Херсонської області. Для цього на ТОТ окупанти хочуть створити «державного закупівельного оператора», що по суті є аналогом комуністичних «держзакупівель»: фермерів змушуватимуть віддавати продукцію за фіксованими цінами, набагато нижчими за ринкову, а реалізовуватимуть її уже за ринковою ціною.
Допоможе «дуже хороший друг Владімір»
У скасуванні санкцій з російського агропромислового комплексу зацікавлені не тільки самі росіяни, а й американці. Адже тоді вони з «чистим сумлінням» зможуть купувати харчі в «хорошого друга Владіміра», як російського диктатора називає Дональд Трамп, щоб вирішити свої продовольчі проблеми.
Наразі США стикаються з двома основними проблемами у сфері продовольства, які впливають на доступність продуктів та їхню ціну, – це дефіцит яєць і дефіцит худоби, який призвів до зростання цін на яловичину.
Для стабілізації цін на яйця Сполучені Штати змушені купувати їх у Південній Кореї і Туреччині.
«Ідеться про сотні мільйонів яєць у короткостроковій перспективі», – каже міністерка сільського господарства США Брук Роллінз.
У лютому ціни на яйця в Сполучених Штатах встановили новий рекорд, сягнувши $5,90 за дюжину, що еквівалентно приблизно 20 грн за одне яйце.
Тим часом середня ціна яловичого фаршу зросла з $3,9 за фунт у 2020 році до $5,6 у 2025-му. На це вплинув високий попит при обмеженій пропозиції через скорочення поголів’я худоби в США й обмеження імпорту.
Це явище вже прозвали «бургерною кризою», яка впливає на доступність м’яса для американців. Оскільки популярні продукти, як гамбургери, стають менш доступними для середньостатистичного американця. Наприклад, ціна Біг-Маку в McDonald’s зросла до $5,99 долара на початку 2025 року, що на 3,5% більше порівняно з попереднім періодом.
Зростання цін впливає на поведінку споживачів. У січні 2025 року американці вперше за два роки почали скорочувати витрати на продукти, що може свідчити про межу їхньої купівельної спроможності.
Аналітики Міністерства сільського господарства США прогнозують, що у 2025 році роздрібні й оптові ціни на яловичину продовжать зростати, причому найбільше зростання очікується саме на яловичину серед інших видів м’яса.
Продовольчі проблеми США мають як цілком об’єктивні причини (різке зменшення кількості курей через пташиний грип і скорочення поголів’я рогатої худоби до історичних мінімумів), так і опосередковані, пов’язані з торговельною війною, яку розв’язав Дональд Трамп.
У лютому 2025 року адміністрація президента Дональда Трампа запровадила нові тарифи на імпорт із Канади, Мексики та Китаю, які набули чинності 4 березня після місячної відстрочки. Ці заходи були оголошені як відповідь на проблеми з нелегальною міграцією, торгівлею наркотиками та торговельними дисбалансами.
Канада експортує до США сільськогосподарської продукції приблизно на $40 млрд, значна частина якої – м’ясо. Ця країна є одним із найбільших постачальників яловичини до Сполучених Штатах. Мексика, до речі, теж постачає яловичину до США, хоча в менших кількостях. І не вся імпортна яловичина потрапляє до винятків, передбачених угодою між США, Мексикою і Канадою (USMCA).
Якщо американці знімуть продовольчі санкції з Росії, то зможуть там не тільки купувати дефіцитні продукти (або те ж фуражне зерно, якого потребує рогата худоба), а й продавати свою сільськогосподарську продукцію.
За словами міністерки сільського господарства США Брук Роллінз, однією з її ключових цілей на цій посаді є пошук та розширення доступу до ринків збуту американської сільськогосподарської продукції як всередині країни, так і за її межами. А, враховуючи, що зі своїми традиційними ринками збуту американці вже посварилися через тарифи та дзеркальну відповідь зацікавлених сторін, російський ринок видається цілком привабливим. І санкції поки лишаються єдиною перепоною для бізнесу.
Сільське господарство для Трампа важлива галузь, адже, як стверджує Роллінз, американський президент прагне зробити його частиною «золотого віку», який він бачить попереду для США.
Коли з Росії можуть зняти санкції
«Ми зараз розглядаємо всі умови. Їх п’ять чи шість, і ми аналізуємо кожну з них», – заявив Дональд Трамп після перемовин в Ер-Ріяді.
Своєю чергою міністр фінансів США Скотт Бессент зазначив, що посилення або послаблення санкцій залежить від кроків російського керівництва.
«Президент Трамп не буде сумніватись у рішенні посилити санкції, якщо це дасть перевагу на перемовинах», – зазначив він.
Жодної конкретики американці не озвучують, але не варто забувати, що Дональд Трамп – бізнесмен. Робити бізнес вигідніше, ніж воювати. Тому є велика вірогідність, що умови росіян щодо продовольчих санкцій будуть задоволені. Принаймні з американського боку.
Адже Європейський Союз наразі відхилив вимогу Росії зняти обмеження в межах угоди про часткове припинення вогню. В ЄС наголосили, що режим санкцій залишиться чинним до повного виведення російських військ із України.
«Припинення неспровокованої та невиправданої агресії Росії в Україні та безумовне виведення всіх російських збройних сил з усієї території України було б однією з головних передумов для зміни або скасування санкцій», – каже речниця Єврокомісії Анітта Гіппер.
Але офіційна позиція ЄС не заважає бізнесам повертатися до Росії. Так, італійський виробник побутової техніки Ariston уже оголосив про повернення на російський ринок.
Напередодні Путін підписав указ, який скасовує його рішення від 26 квітня 2024 року про передачу російських активів Ariston до тимчасового управління АТ «Газпром побутові системи».
«Ми дуже задоволені рішенням російської влади відновити Ariston Group як власника та керуючого нашою російською дочірньою компанією. Ми маємо намір відновити діяльність з російським керівництвом, повністю дотримуючись існуючих санкцій», – заявив виконавчий голова Ariston Group Паоло Мерлоні.
Міністерство закордонних справ Італії привітало цю новину. «Рішення Росії стало результатом великої роботи, проведеної МЗС, посольством Італії в Москві та італійською владою», – наголосили у відомстві.
Такі повідомлення не додають оптимізму в питанні санкційного тиску на Росію, який за 11 років російсько-української війни так і не був реалізований на повну потужність. Утім, найбільша проблема в цій хиткій позиції полягає в тому, що РФ з агресора та міжнародного військового злочинця перетворюється знову на поважного бізнес-партнера.
