Напевно не всі помітили, як в просторі і часі вимальовується показовий причинно-наслідковий ланцюг.
1 Зустріч у Парижі, на якій оголошується, що Україна погодилася надати ОРДЛО особливий статус. Про це під час брифінгу сказала Меркель.
2. На сайті президента з‘являється переклад комюніке, в якому написано про Закон про особливий статус. І дійсно, монопринтер подовжує дію старого закону про особливості місцевого врядування ОРДЛО ще на рік.
3. В той же час Росія, терористи і ОПЖЗ заявляють, що на сайті президента помилка. Ба більше, навмистне перекручування досягнутих в Парижі домовленостей. Мовляв, Україна зголосилася не на Закон про статус, а на надання самого статусу, що передбачає і зміни до Конституції.
4. Путін говорить про загрозу, яка іде від українських патріотів і лякає повторенням Сребрениці, паралельно кидаючи у бік українського президента, що він не контролює націоналістів.
5. Карколомне викриття «вбивць Шеремета», якими чомусь виявляються українські добровольці та волонтери, опосередковано свідчить, що Путін дарма хвилюється.
6. На сайті президента «помилку» виправляють і тепер там чорним по діджіталізованому написано, що Меркель то була права. Особливому статусу бути. Але суспільна увага вже зайнята справою Шеремета і нема часу розбиратися що це було — чи то навмистне введення українців в оману з метою відтягнути час, чи в Офіці президента працюють ідіоти.
7. Поки суспільство зайняте пошуком неспівпадінь в доказовій базі і обговорює нові обшуки, в Раді з‘являються подані Зеленським зміни до Конституції щодо децентралізації влади.
Багато хто досі намагається змусити нас розглядати всі події окремо, навмистно розмиваючи загальну картину.
