Вищий антикорупційний суд (ВАКС) 15 квітня обрав запобіжні заходи ще для двох підозрюваних у так званій справі про «Золоті яйця» Міноборони.
Про це повідомляє пресслужба Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП).
Зокрема, для колишнього керівника Департаменту Міноборони суд застосував запобіжний захід у вигляді нічного домашнього арешту з покладенням низки процесуальних обов’язків. Зокрема, він має здати на зберігання закордонні паспорти та утриматися від спілкування з іншими фігурантами справи.
Крім того, для ще одного директора компанії-постачальниці харчів для ЗСУ застосовано запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 1,2 млн грн з покладенням низки обов’язків.
САП не уточнює прізвищ підозрюваних, однак, за інформацією Transparency International Ukraine, йдеться про ексначальника департаменту Міноборони із речового забезпечення ЗСУ Богдана Хмельницького та директорку ТОВ «ОК Ленд Фуд» Ларису Швець.
Таким чином, для жодного із підозрюваних у справі не обрали запобіжний захід, пов’язаний з арештом.
Що відомо про схему розкрадання коштів на харчах для ЗСУ
Як повідомлялося, 2 квітня НАБУ оголосило про підозру п’яти особам у так званій справі про «золоті яйця Міноборони».
Серед підозрюваних – ексначальник департаменту Міноборони із речового забезпечення ЗСУ Богдан Хмельницький, підприємиця Тетяна Глиняна, якій були підконтрольні компанії постачальники, а також також ексдиректор компанії «Преміум Компані» Микола Дешпетко, директор ТОВ «Актив Компані» Валерій Мелеш та директорка ТОВ «ОК Ленд Фуд» Лариса Швець.
Раніше ВАКС вже випустив Валерія Мелеша під заставуу розмірі 1,2 млн грн. Він керує ТОВ «Актив Компані», з яким Міноборони і уклало скандальний договір, що передбачав постачання яєць для ЗСУ за ціною 17 гривень за штуку. Ексдиректора іншого постачальника харчів для ЗСУ ТОВ «Преміум Компані» Миколу Дешпетку суд відпустив під заставу у розмірі 5 млн грн.
Водночас колишній міністр оборони Олексій Резніков, який очолював міністерство у період дії цієї схеми, наразі не перебуває в статусі підозрюваного або свідка у цій справі, а Тетяна Глиняна завчасно втекла з України, визнавали у НАБУ. Тому Глиняну оголосили у розшук.
За даними слідства, завдяки маніпуляціям із затвердженим Міноборони каталогом продуктів харчування для ЗСУ, протягом серпня-грудня 2022 року дві компанії-постачальниці, підконтрольні Глиняній, незаконно отримали надприбутки на суму понад 733 млн грн.
Ці гроші, зокрема, могли бути використані власницею компаній для придбання готелів у Хорватії та іншої нерухомості. Йдеться про Тетяну Глиняну, пов’язані з нею компанії досі постачають харчі для ЗСУ. На думку слідства, вчиненню злочину сприяв посадовець Міністерства оборони, який під час підписання договорів «не помічав» цінових аномалій у каталозі.
Після початку досудового розслідування у січні 2023 року та поширення у медіа відповідної інформації, зокрема щодо закупівлі яєць по 17 грн за штуку, співучасники оборудки зменшили ціни на 11 найбільш затребуваних продуктів. Це запобігло розкраданню бюджетних коштів на суму 788 млн грн.
Нагадаємо, у 2023 році видання «Дзеркало тижня» повідомило, що Міністерство оборони підписало угоду на послуги організації харчування у 2023 році військових частин, дислокованих у тилових регіонах, на загальну суму 13,16 млрд грн. При цьому, ціни на окремі категорії продуктів виявилися завищеними у 2-3 рази. Наприклад, Міноборони законтрактувало яйця по 17 грн за штуку, тоді як роздрібна ціна в магазині Києва зараз близько 7 грн за штуку.
Тодішній міністр оборони Олексій Резніков заперечував інформацію про закупівлю продовольства для військових за завищеними цінами, а ціни на яйця пояснив помилками у документації, розповідаючи про те, що яйця нібито купували кілограмами.
Водночас він визнав, що через це наприкінці грудня було відсторонено, а у січні звільнено з Міністерства оборони керівника відповідного департаменту Богдана Хмельницького. Разом із тим після скандалу з Міноброни звільнився заступник міністра В’ячеслав Шаповалов, який відповідав за тилове забезпечення ЗСУ.
