Справа генерала Павловського

82
Справа генерала Павловського: чому військові та суспільство повинні чинити опір!

Як ви напевно знаєте, днями ДБР вручило підозру генералу, екс-заступику міністра оборони Ігорю Павловському. Слідство говорить, що генерал замовив бойові катери та машини швидкої допомоги неналежної якості. І саме за це його судять.
При цьому при тому, той же Зеленський активно піарився на тлі цих катерів в Одесі. А наразі завод добудовує нову партію. Сюрреалізм! Людина судять за контракт, який продовжує виконуватися. За постачання озброєння, яке служить Україні.
Але корінь справи звичайно в іншому. Впевнений, що якщо б катери та швидкі були б замовлені не на «Кузні на Рибальскому», яка належала Порошенкові. Та не в корпорації «Богдан», ніяких би претензій до Павловського б не було. Але політична кон’юнктура сформувалася таким чином, що діючий Верховний головнокомандувач намагається будь-яким чином відсторонити минулого Верховного головнокомандувача від політики. Десятки справ провалилися. І влада не вигадала нічого кращого, ніж судити бойового генерала для того, щоби знову актуалізувати цілий каскад справ проти Порошенко.
Справа Павловського нагадує мені іншу справу. Справу Діденко у часи Януковича. Коли екс-заступника голови «Нафтогазу» ув’язнили з однією метою — щоби отримати від нього покази на Юлію Тимошенко. Адже тоді посадити Тимошенко було для Януковича такою самою ідеєю фікс, як для Зеленського ідеєю фікс є ув’язнення Порошенко.
Використання політичних справ проти військовослужбовців задля політичного тиску на суперників — це справжня червона лінія, яку ми як суспільство не повинні дати владі перетнути.
Втягування армії в політичні розборки за допомогою підконтрольних силових органів — це попередження усім офіцерам та генералам. Це навіть не дзвіночок, а сирена протиповітряної оборони. Чому?
Тому що політична кон’юнктура — справа мінлива. Сьогодні армія та суспільство проковтне випадок із Павловським. Бо, давайте скажемо чесно, білі пальта завжди воліють залишатися поза полем бою. Це все політика, ми туди на ліземо. А завтра політика може змінитися. Сьогодні ти їж ведмідя, а завтра — ведмідь тебе! Наприклад, посилення міжнародної ізоляції чинної влади та повний провал співпраці із закордонними партнерами та МВФ може спровокувати в Зеленського черговий приступ «конструктивності» щодо Кремля. Які карти будуть тоді вкинуті на стіл? Може для досягнення позитивного порядку денного з Кремлем владі треба буде визнати, що наші герої — не зовсім герої? Може треба буде розібратися, чи вірно вони виконували накази під час звільнення окупованих територій? Може до лав нашої армії затесалася якісь військові злочинці? В кінці-кінців, ДБР вже займалося справою щодо проходу наших кораблів через Керченську протоку. Чому не піти далі? Адже всі заяви щодо «злочинів» ЗСУ давно подані до ДБР та ГПУ кремлівськими шістками та корисними ідіотами.
Павловський може комусь подобатись або ні. Так само, як право кожного — голосувати за будь-кого з кандидатів на виборах. Але важливий сам принцип. Важливими є чесні та конкуретні вибори. Важливим є політична недоторканість армії.
Ця політична справа створить прецедент обвинувачення армії в політичних за своєю сутністю справах. А далі як із санкціями РНБО: відпрацьований начебто на вкрай не симпатичних людях механізм може бути застосований для інших цілей. Санкції РНБО наразі застосовуються в якості дубини для перерозподілу власності та фінансових потоків на користь оточення Зеленського. Як буде використовуватися механізм політико-кримінальних справ проти військових — покаже тільки час. Але мені здається, нічим хорошим це не закінчиться.
Ну і щодо чинного Міністра оборони, його заступників, НГШ та інших. Зараз ви в своїй сліпоті виставляєте на своїх сторінках переможні реляції про справу Павловського. Але в цій справі навіть немає корупції. Справа побудована на гіпотезі про те, що устаткування яке він приймав на озброєння не є якісним. При тому, що всі ці зразки озброєнь несуть бойове чергування. За дворічну каденцію Зеленського все на що ви спромоглися — це повністю зруйнувати український ВПК. Провалити два роки підряд Державне оборонне замовлення. Та накрасти грошей на закупівлі іноземного мотлоху, такого як 30-річні снаряди, закуплені за кінською ціною у 900 євро. Ті самі снаряди, які Павловський в свій час відмовився купувати по 400.
Життя, як відомо — це супермаркет. Бери, що хочеш. Але каса — попереду.
Так само і ваша безпринципна позиція щодо Павловського бути мати свої наслідки. Зеленський — не вічний. І ви — так само не вічні. Політична ситуація зміниться. І після цього всі ваші «пригоди» обов’язково будуть розслідувані. І мова там буде йти вже не про якість. А про відкати та чемодани із кешем.
А Павловський, щодо якого ця справа — вже третя, впевнений, буде випраданий. Він вийде із цього супермаркету абсурду вільною людиною. А ось щодо вас — не впевнений!
Sergey Vysotsky

В понеділок на 9.30 іду в Печерський суд підтримати генерала Павловського. Йому загрожує арешт. За що? За оборону Маріуполя певно… Саме Павловський командував сектором Д, коли ми зупинили наступ регулярний військ РФ на Маріуполь у вересні 2014. Путін про це мовчить, і ми з різних причин не афішуємо, але я Вам зараз зізнаюся, що пару сотень загарбників тоді назад в Кацапстан не повернулися…

Повірте, в Кремлі Ігор Павловський на чільному місці в чорному списочку… І не лише за Маріуполь. За розвиток української оборонки. Відкрию секрет, що це він на посаді заступника міністра оборони 4 роки тягнув на своєму горбу ракетні програми ( всі ці Стугни, Корсари, Вільхи та Нептуни) , які Росії, як кістка поперек горла…

Я тепер розкажу, що конкретно йому намалювали в підозрі. Нептуни не посміли , але повірте підозра Павловському має прямий стосунок і до цих ракетних комплексів.

Намалювали йому «злочин», що полягав в закупівлі 2 катерів «Кентавр». «Кентаври» були зроблені в Києві на заводі Ленінська кузня та 2018 році спущені на воду, несуть службу в морських силах України…

В чому злочин?

З точки зору нинішньої влади, яка зірвала операцію з затримання «вагнерівців», страшний злочин, що катери зроблені!!!!, зроблені в Україні. Що це не був мертвий проект для розпилу грошей, як це було до Майдану чи відбувається зараз. З точки зору нинішньої влади та Кремля також страшний злочин, що катери зроблені в Україні, а не закуплені в десять разів дорожче десь за кордоном.

Пояснюю зараз влада проплачує та планує заплатити шалені мільярди за американські, турецькі, британські катери. Це все добре, якби у нас були зайві кошти, бо одиночні найдорожчі катери переважаючим силам ЧФ РФ не загроза. Навпаки Кремль дуже задоволений, коли весь оборонний бюджет країни тринькається на дорогі іграшки, а на береговий ракетний комплекс «Нептун» , який є реальною загрозою для ЧФ РФ грошей не вистачає. На інші ракетні програми грошей не вистачає. Отож, якщо нам і потрібні катери, то нашого виробництва…

Взагалі зверніть увагу, що Кремль дуже системно блокує розвиток нашої оборонки, для них дуже важливо, щоб не було замовлень для наших заводів. Тому зелена влада садить генералів, які сміли стояти на позиціях розвитку нашої оборонки…

Для Росії завдання номер один, щоб Україна все купувала за кордоном. Адже в Росії тоді тішуться і хихочуть , бо розуміють, що грошей за такої політики у «зеленої влади» вистачить лише на плани та закупівлю ржавих пострілів для старої гармати «Рапіра» за ціною 900 доларів за штуку. А наступній владі доведеться все починати в руїнах і з нуля…

Про постріли для «Рапіри» я тут згадала, ще й з окремою метою. Нагадаю, минулого року МО витратило 150 млн грн., щоб купити партію снарядів для «Рапіри» в Болгарії через чеську фірму посередника. Це були закуплені старі радянські списані снаряди, трохи підремонтовані, але без зміни порохового заряду, зате за скаженою ціною 900 доларів за штуку. Особливо оборює те, що коли Павловський був заступником міністра оборони ті самі снаряди та сама чеська фірма пропонувала Україні за ціною 450 доларів за штуку. Павловський їх не купив, бо вважав, що вони не належної якості та задорогі. А от відомство Тарана, конкретно наступник Павловського такий собі заступник міністра оборони Миронюк купив удвічі дорожче… Поясніть мені чому ДБР та прокуратура зараз сажає не Миронюка, а Павловського?

Як суспільство допускає такий зелений цинізм нових облич?

Конкретно Павлоському також інкримінують купівлю 100 санітарних машин для АТО. Які були поставлені на фронт за ціною 32 тисячі доларів за штуку. Всього партія коштувала 88 млн грн.

Знов таки порівняйте купівлю санітарних машин Павловським і снарядів Рапіра Миронюком.

Підсказую одна нова санітарна машина Павловського коштувала, як 35 древніх снарядів Миронюка. Знов таки поясніть мені чому сажають Павловського, а не Миронюка?

І нарешті хіба 32 тисяч доларів за санітарну машину це дорого?

Звичайний пішохідний місток через трасу у «Великому будівництві» серед полів де пішоходів не має за 46 млн грн. це актуально, не дорого, і зовсім не злочин… 170 млн грн на прапори до Дня Незалежності це зовсім ніхто не заробляє на десятикратному завищені ціни (найдорожчий стяг буде в Харкові 24 млн.)

А ось купити 100 санітарних машин для фронту в 2016-2018 роках по ціні 32 тисячі доларів за одиницю це виявляється було не актуально, дуже дорого та злочинно…

А тепер про головне, зараз розкажу, який прокуратура та ДБР побачили мотив злочину у Павловського. Думаєте, вони знайшли у генерала не задекларовані статки, які з’явилися в той час… Якби не так. «Злочин» на думку ДБР та прокуратури він вчинив, щоб отримати звання генерал-лейтенант.

А тепер я скажу замовникам та виконавцям переслідування Павловського, всім зеленим пацюкам, що сиділи в тилу та косили від призову в армію: «злочин» для Кремля цілком достатній для отримання генерала в Україні Павловський вчинив, ще 2014 році рубаючи в капусту кацапів під Маріуполем.

Р.S.

Від олігарха та ворога Медведчука прокуратура уклінно просила заставу в 300 млн, від бойового генерала вимагає -400 млн.

Висновок: я їду завтра підтримати Ігоря Павловського, всіх друзів прошу приєднатися. І не тільки друзів, всіх-всіх з умовної партії супротиву, це той момент, коли треба об’єднатися усім патріотам.

Тетяна Чорновол

Поделиться:
Загрузка...