Інформація щодо поточних втрат рф внаслідок санкцій, станом на 04.06.2026
1. російська влада змушена нарощувати валютні інтервенції на фоні проблем із наповненням бюджету та аномального зміцнення рубля.
— З 5 червня по 6 липня Мінфін рф спрямує на купівлю валюти та золота 208,2 млрд рублів додаткових нафто-газових доходів, а щоденний обсяг операцій становитиме 9,9 млрд рублів.
— Центробанк рф збільшить покупки до 5,3 млрд рублів на день — у 4,4 раза більше, ніж у травні, щоб поповнити фонд національного добробуту, ресурси якого скоротилися через військові витрати та бюджетний дефіцит.
— Попри те, що середня ціна російської нафти для травневих податкових розрахунків досягла 95 доларів за барель — найвищого рівня з 2014 року, додаткові доходи бюджету виявилися значно нижчими за очікування. Замість прогнозованих 330 млрд рублів уряд отримав лише 208 млрд.
— Доходи бюджету рф падають через скорочення видобутку нафти та проблеми НПЗ після ударів. Через це влада активніше втручається у валютний ринок, щоб стримати зміцнення рубля й підтримати експортні надходження.
2. У росії зростає попит на готівку через перебої з інтернетом, посилення податкового тиску та зростаючу недовіру громадян до фінансової системи.
— За даними Центробанку рф, на кінець квітня обсяг готівки в обігу досяг рекордних 20 трлн рублів. Лише за місяць із банківської системи було виведено близько 600 млрд рублів — найбільше з часу мобілізації 2022 року. російські банки фіксують масовий перехід населення та бізнесу на розрахунки готівкою.
— Підприємці дедалі частіше пропонують знижки за оплату без використання банківських сервісів, намагаючись уникнути посиленого контролю з боку держави та податкових органів.
— Ситуацію погіршують регулярні відключення мобільного інтернету, які стали звичним явищем у багатьох регіонах рф. Через це безготівкові платежі та онлайн-банкінг працюють із перебоями, що ще більше підштовхує громадян до використання готівки.
— Зростання обсягів готівкових розрахунків свідчить про посилення тінізації економіки та зниження довіри до фінансової політики російської влади. Водночас Центробанк рф продовжує посилювати контроль за операціями з готівкою, змушуючи банки перевіряти походження коштів клієнтів.
3. російський «АвтоВАЗ» готується скоротити виробництво через проблеми зі збутом автомобілів на зовнішніх ринках.
— Компанія перегляне виробничий план на 2026 рік, який передбачав випуск 400 тис. автомобілів, зокрема 30 тис. для експорту. У 2025 році «АвтоВАЗ» продав майже 351,4 тис. автомобілів, з яких лише 23 тис. були реалізовані за кордоном. Для виконання плану на 2026 рік компанія мала б щомісяця продавати близько 30,8 тис. автомобілів на внутрішньому ринку та ще 2,5 тис. — на експорт.
— Втім, продажі продовжують падати. За перший квартал 2026 року реалізація автомобілів Lada скоротилася на 17,4% у річному вимірі — до 63,8 тис. одиниць. У січні продажі впали на 29% до 19,6 тис. автомобілів, у лютому — на 22,5% до 19 тис., а в березні становили 25,2 тис. машин.
— Через слабкий попит компанія планує переорієнтувати частину автомобілів, які призначалися для експорту, на внутрішній ринок.
— Якщо нинішні темпи продажів збережуться, річний обсяг реалізації «АвтоВАЗу» може не досягти навіть 300 тис. автомобілів, що стане черговим свідченням поглиблення проблем у російському автопромі.
4. Apple видалила з магазину App Store російський державний месенджер Max, який розробляє VK.
— Раніше з платформи також зник клон Telegram під назвою Telega. Наприкінці квітня домен Max був позначений сервісом Cloudflare як потенційне «шпигунське програмне забезпечення» (spyware). Пізніше це маркування було знято, однак профільні видання повідомляли про виявлені проблеми безпеки та низку зауважень до роботи сервісу.
— Видалення Max з App Store стало черговим ударом по спробах кремля створити власну контрольовану цифрову екосистему та просувати державний месенджер як альтернативу міжнародним платформам.
5. Палата представників США відкрила шлях до голосування за новий пакет допомоги Україні та посилення санкцій проти росії.
— За процедурне рішення, яке дозволяє винести законопроєкт на остаточний розгляд, проголосували 218 конгресменів, проти виступили 204. Фінальне голосування очікується вже найближчим часом.
— Законопроєкт став першою масштабною ініціативою щодо підтримки України, яка отримала значний прогрес у Конгресі після повернення Дональда Трампа до Білого дому.
— Документ передбачає понад 1 млрд доларів безпекової допомоги Україні, а також до 8 млрд доларів підтримки у формі кредитів. Крім того, він містить положення про нові санкції та експортні обмеження проти росії, зокрема щодо фінансового сектору, нафтової галузі та видобувної промисловості.
— Просування законопроєкту стало черговим сигналом про збереження двопартійної підтримки України у США, попри спроби частини республіканців скоротити американську допомогу Києву.
— Для росії ухвалення документа може означати подальше посилення економічного тиску на ключові джерела валютних надходжень, насамперед нафтогазовий сектор, який залишається одним із головних джерел фінансування війни проти України.
6. TotalEnergies виходить із підсанкційного проєкту «Арктик ЗПГ-2» після дозволу путіна.
— Французька енергетична компанія TotalEnergies отримала дозвіл на продаж своєї 10-відсоткової частки в російському проєкті «Арктик ЗПГ-2», який перебуває під західними санкціями. Покупцем активу стане компанія «Нордлайн» — дочірня структура «Новатэка», створена у травні цього року.
— Після завершення угоди частка «Новатэка» в проєкті фактично збільшиться, тоді як TotalEnergies формально вийде зі складу прямих учасників «Арктик ЗПГ-2».
— Французька компанія придбала свою частку в проєкті у 2019 році, однак після початку повномасштабної війни росії проти України припинила нові інвестиції, списала понад 4 млрд доларів активів та оголосила форс-мажор щодо контрактів на закупівлю зрідженого природного газу із заводу через міжнародні санкції.
— Попри вихід із «Арктик ЗПГ-2», TotalEnergies збереже непряму присутність у проєкті через володіння 19,4% акцій «Новатэка».
7. Франція заарештувала капітана танкера російського тіньового флоту, який був затриманий наприкінці травня в Атлантичному океані.
— Судно Tagor, що перебуває під міжнародними санкціями, прямувало з росії та, за даними французької влади, використовувалося для фінансування війни проти України.
— Танкер ходив під фальшивим прапором Камеруну, а його екіпаж не виконав вимоги французьких військових. Капітану загрожує до одного року ув’язнення та штраф у розмірі 150 тис. євро. Аналогічна відповідальність може чекати і на власника судна, особу якого наразі встановлюють.
— Це вже третій танкер російського тіньового флоту, затриманий Францією від початку 2026 року. Посилення контролю за такими суднами ускладнює для кремля використання схем обходу міжнародних санкцій та експорт нафти в обхід встановлених обмежень.
8. Євросоюз готує нові санкції проти китайських компаній, які допомагають росії обходити міжнародні обмеження та підтримують її війну проти України.
— До нового пакета можуть увійти чотири китайські компанії, які, за оцінками ЄС, сприяють роботі російського тіньового флоту, постачають хімічні речовини для військових потреб та компоненти для виробництва ударних безпілотників.
— Також під санкції можуть потрапити п’ять компаній з Об’єднаних Арабських Еміратів, три з Туреччини та одна з Азербайджану, які, за даними європейських чиновників, допомагають росії здійснювати морські перевезення та експорт енергоносіїв в обхід обмежень.
— Крім того, ЄС розглядає запровадження санкцій щодо дочірніх структур «Лукойлу», а також десятків фізичних і юридичних осіб, причетних до підтримки російського військово-промислового комплексу. Очікується, що відповідний пакет обмежень буде схвалений міністрами закордонних справ ЄС 15 червня.
— Нові заходи мають посилити тиск на мережу міжнародних посередників, які допомагають кремлю пом’якшувати наслідки санкцій та фінансувати агресію проти України.
9. Одинадцять європейських країн закликали Єврокомісію суттєво посилити обмеження на видачу шенгенських віз громадянам росії через продовження війни проти України.
— Ініціаторами звернення стали країни Балтії, Данія, Нідерланди, Польща, Фінляндія, Чехія, Швеція, а також Ісландія та Норвегія. Вони наголошують, що російські туристи не повинні безперешкодно користуватися перевагами відпочинку в Європі, поки росія веде агресивну війну.
— У листі зазначається, що чинні рекомендації ЄС щодо ретельної перевірки заявників з рф виконуються нерівномірно. Це дозволяє росіянам користуватися так званим «візовим шопінгом» — отримувати візи в країнах із м’якшими вимогами та вільно пересуватися Шенгенською зоною.
— Країни-ініціатори пропонують запровадити жорсткіші загальноєвропейські правила, які дозволять оперативно обмежувати в’їзд громадянам держав, що становлять геополітичну загрозу.
— Ініціатива є черговим свідченням зростання в Європі підтримки посилення тиску на росію та скорочення привілеїв для її громадян на тлі триваючої агресії проти України.
