День пам’яті жертв голодоморів відзначається щорічно в четверту суботу листопада.
Про це інформує Укрінформ.
У ХХ сторіччі українці тричі пережили масовий голод: у 1921-1923-му, 1932-1933-му і 1946-1947 роках. Утім, наймасштабнішим був Голодомор 1932-1933 років – саме його нині називають геноцидом українського народу, здійсненим сталінським режимом. Українські селяни стали наступними жертвами тодішньої влади після тотальних репресій щодо української інтелігенції та духівництва.
Масовому голоду в Україні передувала низка подій. 18 листопада 1932 року вийшла постанова ЦК КП(б)У «Про заходи щодо посилення хлібозаготівель», яка передбачала покарання за невиконання планів заготівлі зерна – сільські господарства каралися натуральними штрафами, тобто конфіскацією 15-місячної норми м’яса. Згодом перелік компенсаційних харчів було розширено картоплею і салом, наприкінці року – продуктами тривалого зберігання. Окрім того, видана цього ж дня постанова «Про ліквідацію контрреволюційних гнізд та розгром куркульських груп» дозволяла відбирати у селян хліб за статтею «контрреволюційні злочини».
26 листопада вийшов наказ наркома юстиції і генерального прокурора УРСР, в якому наголошувалося на тому, що «репресії є одним із потужних засобів подолання класового спротиву хлібозаготівлі». Таким чином, штучно створений голод став добре продуманою та ретельно замаскованою каральною операцією.
Передусім, в українських селян було відібрано вирощене ними зерно, далі численними натуральними штрафами та обшуками були відібрані останні запаси продовольства. У грудні 1932 року у 82 районах України була заборонена торгівля продуктами, також припинилися поставки промислових товарів. На початку 1933 року забороною виїзду із охопленої голодом України селян було позбавлено останніх надій на порятунок.
Терор голодом, що тривав в Україні протягом 22-х місяців, забрав життя майже 4 млн людей.
Упродовж десятиліть тема Голодомору була табуйованою. Допоки існував комуністичний режим, навіть говорити про голод тих років було суворо заборонено. Дослідження цієї трагедії розпочалися лише наприкінці 80-х років минулого століття. Нині в Україні, відповідно до закону від 28 листопада 2006 року «Про Голодомор 1932-1933 років в Україні», голод 1932-1933 років розцінюється як акт геноциду українського народу, а його «публічне заперечення… визнається наругою над пам’яттю мільйонів жертв Голодомору, приниженням гідності Українського народу і є протиправним».
7 грудня 2016 року українські парламентарії закликали й інші держави визнати Голодомор геноцидом українського народу. Наразі це зробили 17 держав світу. Ще 10 країн в офіційних зверненнях засудили Голодомор як акт винищення людства, вчинений тоталітарним сталінським режимом, або вшанували пам’ять його жертв. Крім того, Голодомор 1932-1933 років в Україні було визнано актом геноциду на регіональному та муніципальному рівні у 8 країнах.
Посол Ізраїлю Джоел Ліон сказав, що Голодомор в Україні більше підходить під визначення соціоциду, ніж геноциду, тому що він був направлений не проти українців як народу, а проти частини суспільства.
Про це посол сказав в інтерв’ю проєкту Kyiv not Kiev.
«Справа в тому, що багато євреїв також померли. Тому для нас дуже важко сказати, що це був [геноцид] проти українського народу», — сказав він. За його словами, євреї не лише вмирали з голоду, як і українці, але їх іноді ще й робили винними у ньому.
«Спитайте будь-якого українця — Голодомор був проти українців. Крапка. Він не був проти українців з точки зору багатьох людей в Ізраїлі. Він був проти частини суспільства. Це був не геноцид, а соціоцид, що є великою різницею», — сказав Ліон.
Загальнонаціональні заходи до Дня пам’яті жертв Голодомору пройдуть по всій Україні. Цього дня передбачені жалобні заходи, проведення тематичних наукових, інформаційних та культурно-мистецьких заходів, виставок, презентацій документів, фото- і відеоматеріалів. Разом з тим, на території України буде приспущено Державний прапор.
О 16:00 в кожній домівці українці запалять свічки пам’яті та приєднаються до загальнонаціональної хвилини мовчання.
