Колишня прессекретарка Зеленського Юлія Мендель заявила, що боїться за своє життя і розповіла, яка Єрмак страшна людина, готова на найжорсткішу помсту. Що він став головною кадровою агенцією країни, призначаючи премʼєрів і міністрів, даючи вказівки силовикам відкривати кримінальні справи проти опонентів. А ще в ОП було правило доступу медіа до Зе. Спочатку треба облизати Єрмака.
І всі такі, послухавши Юлю, вжахнулася: правда? який ужас!
А ви цього не знали? Не бачили і не здогадувалися? Не чули виступів слуг і міністрів, дрібних регіональних чиновників, які в кожному реченні згадували керівну і направляючу роль Єрмака і Зеленського, тричі хвалили їх дипломатичний геній, дякували за саміти миру і плани незламності, потужні безпекові угоди і безперервні переговори, координацію і інтеграцію, інвестиції і пропозиції.
Нині жоден! зі слуг, міністрів і медіаобслуги не згадали Єрмака жодним словом, як і сам Зеленський миттєво забув свого багаторічного сіамського близнюка.
Європейська Солідарність все розуміла ще з грудня 2019, коли на зустрічі в Парижі було погоджено так звану формулу Штайнмайера, яку ми свого часу категорично не узгоджували в рамках мінських груп. А потім був «вагнергейт», коли нас цькувала медіаобслуга Банкової, а Роману Червінському це коштувало свободи і здоровʼя.
Наша команда сповна відчула на собі «єрмаківщину», бо це він був одним з ідеологів санкцій проти Порошенка, брудних інфокампаній проти мене і інших наших депутатів через своїх шавок петрових- іванових ( сподіваюся, скоро в правоохоронних органів дійдуть руки вивчити, як за гроші Банкової ці хлопаки знищують репутації і ламають життя людей). Це до Єрмака бігав аж цілий спікер ВР Стефанчук узгоджувати дозволи на відрядження депутатів «ЄС» і отримував блок на Порошенка, Геращенко, Арʼєва. Єрмак стояв за кримінальними справами проти опозиції , погрозами, тиском. Фактично ОП керувало парламентом, урядом, силовиками, регіонами, перебрало на себе функції МЗС і інших структур, своєю зверхністю, авторитарними замашками, непрофесійністю знищивши державні інституції.
Вчора під час зустрічі з премʼєркою, я нагадала пані Свириденко, як вона не зʼявилася в ВР, попри проголосоване рішення негайно запросити її до парламенту. В цей час вона супроводжувала першу леді на якийсь черговий беззмістовний форум. Бо Свириденко обирав не парламент, її призначили в ОП.
«ЄС» всі ці роки єдина говорила правду про Єрмака і фактичну узурпацію влади. Але ми далекі від думки, що цар — хороший, бояри шалять. Єрмак — це Зеленський. Всі кадрові рішення, всі ці Міндічі, які за лаштунками керували країною і грабували її, всі ці Арестовичі, допущені до державної таємниці і розкручені на пропагандистських марафонах, всі ці міністри, які сиділи на потоках — неможливі були б без Зеленського, який або про це знав, або дозволяв подібну систему управління державою.
А ще цікаво, хто реально стоїть за каналом «Ми — Україна», який під час війни отримав купу ліцензій і бюджетного фінансування. З особливим професійним інтересом спостерігаю зараз за «бабєлями» і катями кобєрнік, які стартували пафосним «одним днем з Єрмаком» і розворотами з Марʼяною. Але маркером інформаційного впливу Єрмака і його ручних Лещенків залишається пул анонімних ТГ, цієї сітки брехні, дезінформації, маніпуляцій і інфокілерства, заточених на знищення репутацій опонентів влади, в першу чергу, антикорупціонерів, депутатів «ЄС» і незалежних журналістів. Їх пекельну отруту ми з Вікторія Сюмар вчергове відчули на собі днями, під час нашого відрядження до Мілану. Сітка поки нікуди не ділася, вчора вони розганяли хвилю про чергове «збагачення Порошенка» і саме на її утримання хочуть направити мільйони з бюджетної статті про так звані «стратегічні комунікації». Хтось вірить, що Зеленський про все це не знає? Але Юля Мендель не згадала в своєму інтервʼю Зеленського. Бо ж тоді прийдеться визнати, і власні помилки.
Питання не в прізвищах, а в системі, яка має бути змінена. Зараз Україна — в дуже важкій ситуації, на фронті, на переговорах, в економіці. Це дійсно потребує єдності. Навколо ЗСУ і збереження нашого суверенітету та державності. Навколо цінностей! Євроінтеграції, демократії, поваги до прав людини.
Але останні дискусії в ВР свідчать, що слуги так і не усвідомили глибини політичної кризи і не збираються нічого змінювати. Бо для них проблемою було прізвище, а не система. Частиною якої всі вони є.
А, точно, окрім Юлі Мендель в бій пішов ще один сміливець і правдоруб. Дмитро Кулеба. Який раніше мовчазно дозволив Єрмаку стати фактичним міністром закордонних справ, а ОП- паралельним міністерством.
Коли Дмитро розповідає про фатальні помилки комунікацій з США, є одне питання — чому ти тоді не діяв? Усвідомлюючи наслідки для країни, не шукав союзників серед депутатів, громадських активістів , ЗМІ?
Боже, ці люди роками спостерігали за руйнуванням інституції, ницо мовчали, або дякували в інтервʼю мудрості і дипломатичному генію Єрмака і Зеленського, тепер вилізли з одкровеннями. Навіть не усвідомлюючи, наскільки жалюгідно вони виглядають.
Згадую, як на комітеті закордонних справ ми неодноразово запитували в міністра Кулеби про заборону міжпарламентської дипломатії і блокування візитів опозиції, про відмови послів зустрічатися з депутатами від Європейська Солідарність, і Дмитро відповідав нам з Марія Іонова, що він нічого про це не знає, вперше чує, і все це не так. Хоч мав би захищати міжпарламентський діалог, який точно допоміг би і в комунікаціях з Конгресом США. Але тоді іти проти Банкової публічно було страшно. А зараз можна потягати вбитого тигра за вуса.
Люди, які в 2019 були безпосередньо причетні до створення і цементування нинішньої системи, з її непрофесійністю, руйнацією інституцій, концентрацією надмірної влади в ОП, неповагою до опозиції, ЗМІ і зневагою до ВР, нині вилазять з критикою, яка більше схожа на самовиправдання, спробу зіскочити з «Титаніка» в якусь іншу рятівну політичну шлюпку.
А починати варто було б з іншого — визнання власних помилок і вибачення- перед колегами дипломатами, журналістами, депутатами і перед країною.
