На ставці Верховного Головнокомандувача нещодавно ухвалили рішення про перехід на корпусну систему. Загалом планують створити 18 корпусів: 13 у Сухопутних військах, два у Десантно-штурмових військах, один у морській піхоті й два у Національній гвардії. Більшість корпусів складатимуться з п’яти бригад, один — із семи.
Диявол традиційно заховався в деталях. Маємо його пошукати.
Коли минула Холодна війна, корпуси проіснували певний час, але реформування пережили не в усіх збройних силах світу. Серед провідних армій такі організаційно-штатні структури присутні в збройних силах США (чотири), Франції (один), Греції (два й окремо корпус логістики), Іспанії (один), Туреччини (дев’ять), Великобританії (один), Індії (чотирнадцять), Південної Кореї (шість), Пакистану (дев’ять).
Ну і тупикова гілка еволюції в РФ також має аж шість корпусів: 3-й (Нижній Новгород), 11-й (Калінінград), 14-й (Мурманськ), 22-й (Сімферополь), 44-й (Петрозаводськ), 68-й (Петропавловськ-Камчатський). У армії КНДР — 11 корпусів.
Тобто корпус не анахронізм чи щось екзотичне.
Що корпус об’єднує?
За еталон візьмемо армію США. Отже, 1-й корпус: 7-ма, 25-та піхотні дивізії, 11-та повітряно-десантна дивізія, 17-та бригада польової артилерії, 42-га бригада військової поліції, 555-та інженерна бригада, 201-ша експедиційна бригада військової розвідки, 593-тє командування експедиційного забезпечення (62-га медична бригада, 51-й батальйон зв’язку та 13-й батальйон забезпечення). Передовий КП корпусу розгорнутий в Японії.
3-й корпус: 1-ша, 4-та піхотні дивізії, 1-ша кавалерійська дивізія, 1-ша бронетанкова дивізія, 75-та польова артилерійська бригада, 36-та інженерна бригада, 3-й кавалерійський полк, 11-та бригада зв’язку, 504-та бригада військової розвідки, 89-та бригада військової поліції, 13-те командування підтримки, 1-ша медична бригада.
Військовослужбовці 1-го корпусу армії США
5-й корпус (розгорнутий в Європі — у ФРН, Польщі та Румунії): 2-й кавалерійський полк, 41-ша польова артилерійська бригада, 12-та бригада армійської авіації, легка піхотна дивізія (на ротаційній основі на авіабазі Михай Когелнічану, Румунія), бригада забезпечення (на ротаційній основі), бронетанкова дивізія (на ротаційній основі в Болеславці, Польща). Президент Дуда полетів до Вашингтона просити залишити в Польщі саме цей корпус.
18-й корпус: 3-тя піхотна дивізія, 10-та гірська дивізія, 82-га повітряно-десантна дивізія, 101-ша повітряно-десантна дивізія, 3-тє командування підтримки (експедиційне), 7-ма транспортна бригада, 16-та бригада військової поліції, 18-та бригада польової артилерії, 20-та інженерна бригада, 35-та бригада зв’язку, 44-та медична бригада, 525-та експедиційна військово-розвідувальна бригада.
Ми бачимо, що жодних стандартів тут не спостерігається. Доктрина США передбачає застосування батальйонних і бригадних тактичних груп, які також не матимуть в бою постійного складу і які формуватимуть під конкретну тактичну задачу. Та сама тенденція закладена в оформлення організаційної структури корпусів, котрі мають різні бойові задачі. Якщо доведеться виконувати якусь позапланову, то структуру корпусу, знову ж таки, змінять.
Цікавинка: ППД 5-го корпусу — Форт-Нокс, місце зберігання золотого запасу США. На цій воєнній базі про всяк випадок також дислокуються рекрутингове командування армії США, командування підготовки армії США (така собі американська «Десна»), командування людських ресурсів армії США, 1-ша піхотна дивізія, 4-та кавалерійська бригада, 1-ше командування забезпечення, 84-те навчальне командування, командування армійської авіації резерву, медична клініка армії, 19-й саперний батальйон, 34-й і 905-й загони військової поліції і 100-й армійський оркестр. Захищеність комплексу настільки велика, що на зберігання до Форт-Нокс за часів Другої світової війни передали королівські регалії Великобританії та Велику хартію вольностей.
Військовослужбовці 5-го корпусу армії США
Повернемось до корпусів. Крім трьох-чотирьох дивізій, корпус має у складі бригаду польової артилерії, інженерну бригаду, бригаду зв’язку, бригаду розвідки, бригаду воєнної поліції, медичну бригаду.
Для ЗС України корпус також справа не нова: у 1994-му радянська спадщина, армії, дислоковані на території України, були переформовані в армійські корпуси. Тоді це були 6-й (Дніпро), 8-й (Житомир), 13-й (Рівне), 32-й (Сімферополь), 38-й (Івано-Франківськ). Далі почалися фінансові проблеми держави, і на початку 2000-х 38-й корпус розформували, а 32-й корпус у 2003-му став командуванням військ берегової оборони. 8-й корпус у 2005-му став корпусом об’єднаних сил швидкого реагування (грошей на оборону вже було настільки мало, що бойовою підготовкою займалися лише підрозділи, віднесені до сил негайного реагування, і трошки менше — сил швидкого, решта армії виживала). 6-й і 13-й (мій рідний) проіснували до 2013 року і трансформувалися в оперативні командування «Південь» і «Північ».
Тодішній корпус (формату 1994 року) мав чотири-шість бригад (були навіть дивізії, поки їх не розформували), ракетну й артилерійську бригади, бригаду армійської авіації, полки РСЗВ, протитанковий, зенітний ракетний, інженерний, зв’язку, батальйони розвідувальний, РЕБ, матеріального забезпечення, ремонтно-відновлювальний.
Війна, що почалася у 2014-му, підштовхнула військову думку, і вже з 2015 почалася робота з формування корпусу резерву (сьогодні це 11-й армійський корпус). У 2023-му напередодні Запорізької наступальної операції сформували 9-й і 10-й армійські корпуси. У 2024-му сформували 7-й десантно-штурмовий корпус і 30-й корпус морської піхоти.
Військові 37 окремої бригади морської піхоти ЗСУ, 2023.
Очікувань від цієї інновації дуже багато, але зупинимось на проблемах, котрі належить розв’язати:
— за планом має бути 18 корпусів. У Силах оборони сьогодні є бригади: одна ракетна, 11 артилерійських, дві РСЗВ, одна інженерна, чотири армійської авіації; полки: один РСЗВ, чотири зенітні ракетні, один інженерний, РЕБ, чотири зв’язку, один РХБЗ, три забезпечення, один артилерійської розвідки; батальйони: сім розвідувальних, один РЕБ. Зрозуміло, що всього на всіх не вистачить. Якщо кожній свашці по ковбасці, то корпуси вийдуть, по-перше, ну так собі, а по-друге — не всю техніку можна поділити на 18, наприклад, понтонно-мостові парки, техніку ППО і багато чого ще;
— що робити з двома корпусами, котрі передбачено створити в Національній гвардії? Закон України «Про Національну гвардію України» визначає, що «Національна гвардія України є військовим формуванням з правоохоронними функціями, що входить до системи Міністерства внутрішніх справ України і призначене для виконання завдань із захисту та охорони життя, прав, свобод і законних інтересів громадян, суспільства і держави від кримінальних та інших протиправних посягань, охорони громадської безпеки і порядку та забезпечення громадської безпеки, а також у взаємодії з правоохоронними органами — із забезпечення державної безпеки і захисту державного кордону, припинення терористичної діяльності, діяльності незаконних воєнізованих або збройних формувань (груп), терористичних організацій, організованих груп та злочинних організацій». Як у цей контекст вписати артбригаду чи зенітний ракетний полк? Чи не давати? Як не давати, що то за корпус тоді?
Генерал Муженко нещодавно писав, що створення корпусів НГУ є передчасним, можливо, варто обмежитися формуванням дивізій. Але хто ж у нас кого слухає?! Пункт 2 статті 5 передбачає наявність у НГУ з’єднань (тобто бригад), а ось про корпуси там нічого не написано. Що робить Верховна Рада України з цього приводу? З іншого боку, командувачі корпусів, існування котрих закон не передбачає, вже призначені. Навіщо все ускладнювати?
Бійці 13 бригади Національної гвардії України «Хартія»
— командувачам видів ЗС й окремих родів військ, командувачам сил підтримки, логістики, медичних сил слід залишити їхній комплект військ для формування резервів і посилення корпусів на найбільш напружених напрямках. Повертаємось у пункт перший наших міркувань і бронюємо там «сили і засоби старшого начальника». Того, що можна ділити між корпусами, стає менше;
— усі стверджують, що лише ми налагодимо нову систему управління, так одразу все і покращає. Стандарт НАТО (Польовий статут FM 6-0 Mission Command: Command and Control of Army Forces) передбачає на командному пункті корпусу наявність мінімум 47 посадових осіб одномоментно. Тобто управління армійського корпусу має налічувати принаймні в півтора-два рази більше людей — 70–100. Де взяти одномоментно 1800 штабних офіцерів з оперативно-тактичною освітою та бойовим досвідом? Безумовно, тут розчиняться командні пункти оперативно-тактичних угруповань, але частина офіцерів, яку туди відряджали зі старших штабів, повернеться на свої посади. Щоб новий КП почав злагоджено працювати, слід провести з ним певний цикл тренувань і навчань. Сподіваємось, це передбачають.
Рішення про формування корпусів ухвалили й виконують. Але попереду дуже тривожний період турбулентності, який називається «набуття спроможностей органом військового управління». Хотілося б, щоб це не позначилося на лінії бойового зіткнення.
