Вчергове неправильний висновок в кінці.
Я так думаю пройде ще 4 роки, а сторона, що програла в 2019, так нічого і не зрозуміє.
Порох робив все правильно. Окрім того, що не конфіскував ЗМІ у босів кримінальних угрупувань і їх всіх не посадив. Простіше кажучи: не виконав 17 статтю Конституції. Ту, де написано: інформаційна безпека України — головний обов’язок держави і справа всього народу.
Інформаційна (не)безпека це в тому числі засоби масового впливу на свідомість суспільства у руках кримінальних угрупувань.
Немає розумних і тупих народів. Усі суспільства, в усі часи людської цивілізації функціонують за одними і тими принципами. Що у ЗМІ, те в головах населення. Не населення щось вирішує. А ЗМІ, які є нервовими мережами суспільства, доносять у мозок те, що потім в цьому мозку і буде. І буде мозок приймати ті рішення, до яких його підштовхнули органи відчуттів і аналізу обстановки (захоплені ворогом). Якщо ти дозволяєш захопити нервові мережі суспільства, якими є ЗМІ, ворогам, то буде халепа.
Проблема в тому, що босів мафії у нас прийнято називати якимись «олігархами».
У нас же створили і поширюють видимість, що в нас немає мафії, кримінальних кіл, бандитів, які тримають ТОТАЛЬНИЙ контроль за всім, а є якісь «олігархи». І контролюють політикум, економіку, змі, фінанси у нас не бандити, а просто багаті люди з впливом. Ну так, пагано, що багаті люди з впливом все контролюють. Але кому ж, як не багатим, все контролювати? От якби все контролювали відбиті злочинці, отоді б ми ух.
І дійсно, якби суспілсьтво розуміло, що є мафія і є боси мафій, і вони все контролюють, то що робити з мафією, босами мафій, мафіозними бригадирами і рядовими бійцями мафіозних кланів, розуміли б всі.
А якщо це якісь «олігархи», то тоді, що робити з ними, незрозуміло. Тільки розводити руками.
Саме тому проведена інформаційна операція по підміні простих і зрозумілих понять і термінів, і заміні їх на розмиті і незрозумілі.
Все це вигадано навмисне.
Бо на кримінальні клани, які промишляють розкраданнями і фінансовими аферами в особливо (супер особливо) великих розмірах, бандами, за якими вже десятки років тягнеться шлейф залякувань, рейдерств, викрадень людей, а то й вбивств, на все це існують органи по боротьбі з організованими злочинними групами. Не отой УБОЗ, що колись перестріляв кримінальних биків у дев’яностих. А ФБР.
Окрім того, якщо ми вже взяли США, то в США ще існує закон RICO, який радикально спрощує процедуру притягнення злочинної організації. Там теж колись був свій портновський кримінальний кодекс. А цей закон допоміг радикально спростити процедуру переслідування не окремих бандитів, а кримінальних організацій. І повалили за грати всі ці мафіозні сім’ї натовпами.
А в Японії ще існує Список осіб пов’язаних із мафією. І туди, відповідно, заносять осіб пов’язаних із мафією. І таким особам, парам-парам-пам, заборонено доступ в політику, ЗМІ, фінансовий сектор, економіку.
І це чесно. Бо якщо ти розумів, що приймаєш участь у діяльності організованої злочинної групи і її розкрадань, бо мама любіт скорость, то ти особа пов’язана з мафією.
От і нам треба було забороняти мафіозним колам мати власні ЗМІ, фінансові установи мали відмовляти їм в проведенні фінансових операцій, телеканали і всі ці го*дони перед запрошенням на ефір чергової мафіозної петрушки мали бути зобов’язані перевіряти петрушку на наявність у списку осіб пов’язаних із мафією. Та й інтерв’ю брати всі ці го*дони не змогли б, бо і самі б давно були в тому списку, як співучасники банди аферистів середньої руки, яка промишляла обманом хворих на пірамідках, гаданнями, звіздочотами і цілителями. І у телеканалів би не було необхідності розкручувати для мафії петрушок, бо ці канали належали колективам каналів, медіа-корпораціям, державі або суспільству. А не мафії.
І відповідно в політиці нашій було значно менше контролю криміналом через своїх трускавецьких шісток, і значно менше проданих державних інтересів ворогу.
Так от, якби в нас називали речі правильними назвами, то ми б не мали купи проблем, які маємо зараз.
Правильно назвати значить правильно зрозуміти. Це ще Конфуцій казав.
