Британія поставила Україні 2000 сучасних протитанкових комплексів.
Чехія погодилася поставляти Україні дефіцитні 152мм снаряди.
Нідерланди запропонували допомогу в кіберзахисті.
.
США пообіцяли накуканіть російську економіку щойно Путін рипнеться на Україну.
Іспанія відправила фрегат у Чорне море під заяву її міністра оборони, що НАТО «захищатиме і відстоюватиме суверенітет будь-якої країни, яка може або хоче вступити до НАТО».
І тд.
Міжнародний настрій щодо агресії Росії проти України порівняно з 2014 змінився кардинально. Якби тоді замість 50 відтінків занепокоєння була реакція, як зараз, рашка б не рипнулась.
Але чому країни Заходу змінили свою поведінку? Ось важливе питання.
А тому, що побачили, що Росію можна бити. Ніяка вона не свєрдєржава, а пустозвін на понтах. І саме наша Армія і наша дипломатія в 2014-15 це продемонстрували.
Спершу ми відбили наступи Росії під ДАП, Дебальцево і Мар’їнкою, а потім наша дипломатія загнала Рашку в дипломатичний капкан: Путіна витягнули в Мінськ і змусили поставити підпис, а Захід за цей підпис вхопився і ввів проти Рашки санкції, в формулюванні яких чорним по білому прописав «за невиконання умов Мінських угод».
Все це побачили інші країни і зробили власні висновки. Туреччина пішла на жорстке зіткнення з Рашкою, спершу збивши військовий літак Путіна, а потім і не побоявшись за допомогою Байрактарів розгромити його військо на півночі Сирії, в Лівії і військо його союзника по ОДКБ в Азербайджані.
.
Армія США в Сирії в одному лише бою знищила декілька сотень російських військових з т.зв. «банди вагнера» підконтрольної ГРУ. А удар Томагавками у відповідь на застосування хімічної зброї підконтрольним РФ Асадом був нанесений в тому числі по авіабазі Шайрат, що використовувалася військами Путіна.
.
Саудівська Аравія і її лідер — принц Салман в 2020 пішли на відкриту цінову війну з Росією за долю ринку нафти, в результаті якої Росія нині втратила обсяги видобутку нафти на своїх родовищах.
Отримані ляпаси і затріщини вимагали від Путіна показати своєму стаду, що він крєпкий і сільний, він став травити новічком людей по світу, проводити кібератаки і втручатися в чужі вибори і референдуми. Це ще додатково погіршило його міжнародне становище. Британія прямо пообіцяла скору відповідь, після чого почала демонстративно посилювати Україну, а її есмінець Дефендер в минулому році пройшов в українських водах поблизу Криму і на весь світ продемонстрував безсилість російського флоту проти справжніх морських держав.
Ось так історія розвивалася у часі після «непрацюючих» мінських угод. Наша політика «не провокувати Росію» в поєднанні з впертим і запеклим спротивом привела до консолідації країн світу спершу в мінімальному питанні, на яке вони були готові, — санкцій (поки-що не таких, що калічать), а далі утворилася вже нова реальність, в якій Росія сама затягнула удавку на своїй шиї.
Саме так працює політика, дипломатія і воєнне мистецтво. Добре, що ми не послухали клоунів і пустозвонів, що пропонували взірвати газопроводи в Європу, проводити теракти на території РФ, жоден танк не повинен виїхати…, просіть на колєнях і сойтісь по-сєрєдінє. Побажаємо всім нам, щоб ці клоуни і балаболи не мали сили і в подальшому.
Джон Сміт
Чехія заявила про готовність постачати основну та найдефіцитнішу зброю української армії — 152 мм снаряди
Так! Насправді, це рішення для нашої обороноздатності має ніяк не менше значення, ніж протитанкові ракетні комплекси. 20 січня мінстр оборони Чехії Яна Чернохова заявила, що країна готова надати Україні 152 мм снаряди.
Україна за 22 роки розпродажу армії, 8 років війни та після підриву трьох арсеналів втратила основні запаси 152 мм снарядів, які є зараз найбільшим дефіцитом в армії. Бо 152 мм гаубиці є основним засобом ураження сухопутних військ. Саме 152 мм снаряди зараз — серед першочергових проблем. Витрата цих снарядів є постійною — особливо на бойову підготовку.
Нажаль, поповненню запасів боєприпасів керівництво держави уваги не приділяє. Снаряди у Чехії можна купити, по ціні від 1200 до 2700 євро за одиницю, але для цього треба час, бо на все є свої процедури. Але поповнення запасів 152 мм снарядів під час бойових дій може стати великою проблемою, адже кількість країн, які мають 152 мм калібр на озброєнні дуже обмежена, у країнах НАТО значні запаси 152 мм залишились тільки у Чехії, Польщі та Болгарії, причому їх вже не виробляють у значних обсягах у країнах НАТО.
Тому наміри Чехії постачати 152 мм у рамках військової допомоги ще до до початку бойових дій із запасів чеської армії, це величезний шанс забезпечити війська, і насамперед діючу на Донбасі армію,належним запасом боєприпасів, які будуть витрачатись в великій кількості під час активних бойових дій.
Сподіваюсь, що перемовини будуть проводитись швидко, й найближчим часом армія отримає необхідну зброю.