Україна не має ніякого значення для Росії. Анекксія Криму і війна на Донбасі – це насправді протистояння російського президента Володимира Путіна з його колишнім американським колегою Бараком Обамою, впевнений російський політолог Станіслав Бєлковський.
Чому Путін став настільки агресивним? Навіщо йому це все потрібно?
– Путін не став агресивним, він зрозумів ціну людям. Багато в чому його агресивність пояснюється психологічним конфліктом з Бараком Обамою.
Обама – гарвардський професор, а Путін –пацан з пітерського підворіття.
Між ними величезна психологічна дистанція. Обама зарозумілий по відношенню до Путіна, він же все знає: Платона, Аристотеля, Шекспіра, Мольєра (як втім і я, хоча я, на жаль, далеко і не гарвардський професор). І він звертається до цього ось так, а Путін ображається. Ось з цього моменту Путін і став дуже агресивний.
Причому, розумієте, гарвардський професор він же дуже прямий у прийнятті рішень. Коли в Росію втік підрядник АНБ США Едвард Сноуден, прихопивши з собою якийсь матеріал, Обама захотів дістати його назад.
Тоді Путін злив дезінформацію про місцезнаходження Сноудена, мовляв, він знаходиться в літаку президента Болівії Ево Моралеса, який вилітає з Москви в Болівію. А той у цей час перебував на дачі ФСБ під Москвою, де знаходиться до цього дня. Обама дав наказ підняти винищувачі з бази Раммштайн в Німеччині, посадити літак пана Моралеса у Відні і забрати Сноудена. Правда, Сноудена в літаку не виявилося, бо то була тотальна дезінформація. Погодьтеся, це досить жорстке рішення. Зовсім не відповідає звичайним уявленням про Обаму як про м’яку людину.
У Путіна з американцями психологічний конфлікт, з чим і пов’язана підтримка Росії Трампа. Обама – людина неймовірної жорсткості, адже тільки по-справжньому жорстка людина може здаватися м’якою.
– Якщо у Путіна конфлікт з Обамою, то до чого тут Україна? Навіщо було анексувати Крим і влаштовувати війну на Донбасі?
– Путін хотів показати, що я можу зробити те, що може зробити Обама. Це було його чисто психологічне змагання з Обамою.
– На території України?
– А де ще це можна було зробити?
– Тобто Україна не має ніякого значення для Путіна? І Крим як сакральна територія йому теж не був потрібен?
– Слухайте, ну давайте… ми ж розумні люди. Це сакральне змагання з Обамою, що ти крутий і я крутий.
– І що в результаті вийшло?
– Хочу звернути вашу увагу на питання до Обами: «А ви будете ухвалювати військові рішення щодо повернення Криму?», На що він відповів: «Мене більше турбують бомби на Манхеттені». У перекладі з обамічеського на російську це означає наступне: мені важливо уникнути терактів від Путіна із застосуванням ядерної зброї на території Америки, а Україна мене не так вже хвилює, вибачте. Це сказав він, а не я – мене Україна як раз дуже хвилює. Я люблю Україну. Але я, на жаль чи на щастя, не президент наддержави і ніколи ним не буду.
– Але після російської агресії пішли санкції і міжнародна ізоляція Росії.
– Звичайно. Було скасовано саміт G8 в Сочі і проведено в Гаазі. Таке тільки Обама міг придумати. Чому в Гаазі?
– Гаазький суд і трибунал.
– Звичайно, креатив. Після цього пан Обама відправився в Рим, радитися з Папою Франциском, що робити далі.
– Якщо слідувати вашій логіці про протистояння між Росією та США, то хто ж у ньому перемагає?
– Росія програла. У мене є цикл статтей про саморуйнування Путіна – на основі відкриттів Зигмунда Фрейда і Сабіни Шпільрейн. Стаття була в виданні Сною.Ру і вона називається «Путін і досить нервово»… Нинішня історія – це третє (само) руйнування Путіна. Він завжди виграє на руйнуванні систем, які обслуговує і номінально любить. Путін – виграв на руйнуванні СРСР, якій служив. Якби СРСР не розпався – Путін б ніколи не став першим заступником мера Петербурга і членом правлячої еліти. Так і залишився б полковником КДБ. Далі був крах Анатолія Собчака і Путін став президентом РФ. Собчак звалився, Путін переїхав до Москви і хоп-хоп, через 2 роки став директором ФСБ, а ще через 4 роки президентом країни. Зараз йде крах РФ в цілому – це його несвідомий вибір, як то кажуть «ті, що йдуть на смерть, вітають тебе».
– Що ж трапиться з Росією після краху самого Путіна?
– Вона збережеться, але без певних регіонів.
Росія знаходиться на межі розпаду, вона занадто велика країна. Далекий Схід бунтує, тому там обираються опозиційні губернатори, ким би вони не були.
Але регіон ви зможете зберегти, головне позбутися ісламських республік Північного Кавказу, які до Росії не мають ніякого відношення. Вони були приєднані з єдиною метою, використовувати результати 50-річної війни 19 ст. для утримування Закавказзя. Оскільки Закавказзя у Росії немає, то і утримувати поводок, якщо немає собаки, не має сенсу. Чечні, Інгушетії і Дагестану потрібно надати незалежність. Кадиров Рамзан Ахмадович доброго розуму, харизматична особистість і прекрасно розуміє це. Тому противиться. Єдине його бажання – залишитися в складі Росії.
– Через мільйонні дотації з бюджету РФ?
– Він отримує величезні кошти за сам факт перебування в складі Росії. Якби мене безкоштовно поселили в палаці в Римі, я б теж хотів в ньому залишитися. Якщо Кавказ стане незалежним, за рахунок чого він буде жити?
А ось Далекий Схід бунтує, адже економічно і психологічно він пов’язаний сьогодні швидше з Японією і Південною Кореєю.
Японці мають величезний вплив на Далекий Схід і готові його анексувати. Не Китай.
Але чому японці на забирають Далекий Схід? Вища ступінь аристократизму – це відмовитися від того, що ти вже маєш. Ось у короля Едуарда VII, коли він відрікся від престолу в 1937 р заради одруження з розведеною американкою Уолліс Сімпсон, запитали: «Ваша величність, вам не здається, що приз не рівноцінний відмови від призу? Ви одружитеся на американці і відмовляєтеся від контролю над імперією?» На що король сказав: «Знаєте, є два принципи: перший – відректися від престолу, щоб прийняти його. Це принцип аристократа, а другий –потрібно отримувати тільки те, що належить тобі по заслугах. Престол я отримав у спадок, а дружину – по заслугам».
Зі схожим поглядом виступають і японці. Так, вони могли б захопити Далекий Схід прямо зараз. Якщо завтра почнеться висадка японського десанту на Далекий Схід, там не залишиться рівного місця. Просто їм це не потрібно за принципом короля Едуарда.
