Медійну тусівочку України сколихнув черговий срач.
Причиною стала зустріч президента з журналістами, які час від часу проводяться в ОП. Крім стандартних образ тих, кого на зустріч не покликали, частина професійних медійників дуже обурилася, що на зустріч покликали редакторів найбільш популярних телеграм-каналів, зокрема, з мережі «Труха».
На думку багатьох професійних журналістів – тг-канали є помийками, в які зливається неперевірена, а часом і відверто шкідлива інформація. Там множаться фейки і відсутня будь-яка професійна відповідальність.
Може здатися, що професійні журналісти просто заздрять більш успішним медіа-проектам на платформі, яка ними не освоєна.
Але насправді це важлива подія з інших причин.
Кар’єрні медійники поклали багато років свого життя на створення собі репутації й імені, розвиток своїх проектів і професійний підхід до роботи журналіста. Це все так.
Як і беззаперечним фактом є те, що багатьом з них і не снилося таке охоплення аудиторії і шалена популярність серед читачів часто абсолютно анонімних тг-каналів. Які, відверто кажучи, регулярно транслюють абсолютну єресь у стилі сайтів-помийок. В тому числі, через непрофесійність своїх редакторів.
Найцікавіше тут те, що тг-канали повністю потакають бажанням широкої аудиторії, на чому їхня популярність і тримається. Для них гонитва за охопленням – сенс всього життя і основа комерційної моделі. Натомість у традиційних медіа з комерцією і до великої війни було так собі.
До речі, популярність телеграма в Україні вибухнула разом з початком повномасштабного вторгнення. Це навіть у професійному середовищі називали «першою війною у телеграмі». Люди жили новинами, не хотіли довгих і нудних текстів, а воліли більше трешу. Тг-канали задовільнили цей запит і із захоплених висот посуватися не збираються.
Але і до того телеграм у якості альтернативної інформаційної платформи активно розкручувала сама влада. Уважний читач пам’ятає, як перед виборами 2019 року розкручувалися перші мережі тг-каналів, які відверто мочили діючу тоді владу і акуратно допомогали «слугам» отримати їхні приголомшливі результати на виборах. Макс Бужанський так прямо і говорив — «наші молодші колеги з каналу «Резидент».
Щоправда згодом виявилося, що перші такі мережі були створені під чуйним керівництвом ГРУ російського Генштабу. Всі якось і забули, що телеграм – це російська платформа, кого б там з себе не зображав Павєл Дуров. Інформаційні проекти якого фінансував, в тому числі, російський олігарх Алішер Усманов за підтримки найближчого поплічника путіна Ігоря Сєчіна.
Причому телеграм – це платформа збиткова. Вона існує багато років, в її розвиток було вкладено шалені гроші, але вона нічого не приносить власнику. При цьому покриття касового розриву телеграму відбувається за дивною схемою через арабські інвестиційні фонди. Вочевидь, комусь ця платформа дуже потрібна. І можна навіть здогадатися, кому.
Тому остання зустріч в ОП – в чомусь епохальна, але не через образи журналістів. А через те, що влада легітимізувала мережі тг-каналів і сама ставить їх на одну дошку з професійними медіа.
Зрозуміло, чому. Безперечно талановитих медійників, якими є жителі Банкової, цікавить, в першу чергу, ефективність комунікації. Вони діють точно так само, як успішно продавали свої серіали та інші медійні продукти. Професійність журналістів, інформаційна гігієна, російські корені «тєлєжки» – це все для них другорядне. Головне – охоплення.
У кожної влади завжди існував свій інформаційний пул, через який вона комунікувала із суспільством. Кожна влада формувала такий пул під себе. Більше про це може розповісти головний медіатехнолог Банкової Пололяк. Якому, у якості головреда одного з відомих сайтів, колись було довірено спостерігати за пробіжкою Януковича по пеньках.
Будь-яка влада завжди намагалася переконати медійників у чомусь. Щоправда, це рідко коли бувало настільки прямим текстом, як нещодавно розповіла авторитетна журналістка Юлія Мостова. Президент особисто просив журналістів не писати про корупцію до перемоги. Відповідь влади на цю розповідь також не вирізнялася оригінальністю – Мостовій через придворних блогерів та журналістів чомусь почали розказувати про її чоловіка. Напевно, щоб факт, до якого Анатолій Гриценко не має взагалі жодного стосунку, потонув у калюжі лайна.
З урахуванням цих знань, створення лояльного пулу в телеграмі – цілком прогнозований шлях для ОП.
При чому влада наділяє російську платформу поважним статусом у той час, коли її керівник Дуров прямим текстом відмовився блокувати канали терористів ХАМАСу. А в Ізраїлі, який зазнав страшного терористичного нападу, політики та медійники розмірковують, що робити з російською платформою, яку для своєї пропаганди активно використовує і ХАМАС, і Хезболла, і їхні старші брати з іранського корпусу вартових ісламської революції.
Але всі ці складні матерії ОП не надто цікаві. Вони по-своєму зрозуміли підходи до життя Уїнстона Черчилля. Їм цікавий піар, а піар-менеджером може бути хоч самий диявол. Аби справлявся.
